Вікіпедія

31-ша окрема десантно-штурмова бригада (РФ)

військова частина

31-ша окрема гвардійська десантно-штурмова ордена Кутузова бригада (31 ОДШБр, в/ч 73612)[1] — з'єднання Повітрянодесантних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю у бригаду. Дислокується у м. Ульяновськ. Є частиною окружного підпорядкування Центрального військового округу.

31-ша окрема десантно-штурмова бригада
рос. 31-я отдельная гвардейская десантно-штурмовая ордена Кутузова бригада
Емблема
На службі 1998-2023
Країна Росія Росія
Вид  Десантні війська
Чисельність бригада
У складі Центральний військовий округ
Дислокація м. Ульяновськ
Війни/битви

Друга чеченська війна
Війна у Південній Осетії
Анексія Криму
Війна на Донбасі
• Бої за Іловайськ

Операція ОДКБ в Казахстані
Російська агресія проти України 2022
Нагороди Російська гвардія Орден Кутузова II ступеня
Медіафайли на Вікісховищі

У 2014 році підрозділи бригади брали участь у вторгненні до Криму і війні на сході України, де вели бої під Іловайськом. У 2022 році брала участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну на київському напрямку.

Історія ред.

В період із 1996 до 1999 року російські збройні сили зазнали комплексного реформування, за цей період було скорочено багато військових частин і з'єднань. Зокрема, 104-та гвардійська повітрянодесантна дивізія переформована на 31-шу гвардійську десантно-штурмову бригаду.[перевірити]

Друга чеченська війна ред.

Докладніше: Друга чеченська війна

27 лютого 2000 року бригада взяла штурмом Шатой.[2]

Сотні військовослужбовців бригади були нагороджені державними нагородами, а двоє удостоєні звання Героя Росії.

Війна у Південній Осетії ред.

Докладніше: Війна у Південній Осетії (2008)

Десантники 31-ї бригади під час російсько-грузинської війни 2008 року знаходилися в Абхазії.[3]

Анексія Криму ред.

Докладніше: Російська інтервенція до Криму (2014)

Військовослужбовці 31 ОДШБр брали участь в інтервенції до Криму[4][5]. Зокрема, саме десантники 31 ОДШБр у формі підрозділу «Беркут» захопили Парламент Криму 26 лютого 2014 року.[6][7][8]

Війна на сході України ред.

Докладніше: Війна на сході України

Влітку 2014 року бригада брала участь у боях на Донбасі. За даними британського аналітичного центру RUSI, на основі бригади була сформована батальйонно-тактична група, яка брала участь у бойових діях з 11 серпня 2014 року.[9]

Один із десантників 31-ї бригади, що захоплював кримський парламент у лютому, Микола Козлов (рос. Николай Козлов), втратив ногу в літніх боях на Донбасі.[10][11] За словами його дядька, підрозділ Миколи Козлова потрапив у засідку при спробі визволити двох полонених бійців своєї 31-ї бригади. Окрім Миколи Козлова, відомо про загибель ще одного десантника 31-ї бригади, що також перевдягався у форму «Беркута», — Даврана Муратова.[12][13][14]

  Зовнішні відеофайли
  Допит Ахметова і Ільмітова 1 // Ukranews, серпень 2014
  Допит Ахметова і Ільмітова 2 // серпень 2014
  Ахметов і Ільмітов в Ульянівську // LifeNews, жовтень 2014

Військовослужбовці бригади брали участь у боях під Іловайськом.

У період 25—26 серпня були взяті в полон десантники 31-ї бригади Ахметов Руслан (рос. Ахметов Руслан) та Ільмітов Арсеній (рос. Ильмитов Арсений). Подробиці взяття в полон достеменно невідомі — солдат 93 ОМБр Юрій Пузанов свідчить, що російських десантників взяли в полон, коли ті зайшли в корівник, де вже були українські солдати.[15][16] Сергій Побережний з 51 ОМБр свідчить, що Ільмітова і Ахметова захопили 25 серпня в с. Дзеркальне, коли ті розмовляли з місцевим мешканцем.[17]

29 серпня 2014 року під час спроби українських сил вийти з оточення під Іловайськом російські формування відкрили вогонь по колонах. У селищі Червоносільське бійці батальйону «Донбас» атакували позиції російських сил, зайнявши селище і взявши у полон двох десантників 31 ОДШБр — Терських Микиту (рос. Терских Никита) та Сардаряна Євгена (рос. Сардарян Евгений),[18][19] що потрапили в полон разом з двома військовослужбовцями 6-ї окремої танкової бригади Збройних сил РФ. 30 серпня полонені були звільнені в результаті переговорів в обмін на змогу виходу українських сил без зброї.[20]

31 серпня 2014 року голова Дніпропетровської ОДА Борис Філатов повідомив, що російські військові обстріляли колону українських військ, яка намагалася вийти з оточення під Іловайськом, і вбили в тому числі і полонених російських десантників.[21] 2 жовтня 2014 року ресурс РБК, посилаючись на слова комбата Юрія Берези, опублікував матеріал, у якому стверджував, що Ахметова та Ільмітова було розстріляно військами РФ під час виходу колони.[22] 6 жовтня 2014 року LifeNews опублікував сюжет, у якому кореспондент агентства побував у пункті постійної дислокації 31-ї бригади в Ульяновську, де взяв інтерв'ю в Ахметова і Ільмітова, спростовуючи смерть військовослужбовців і підтвердивши таким чином їх статус як діючих контрактників бригади.[23][24][25]

Докладніше: Російські військовослужбовці, що потрапили в полон у російсько-українській війні (з 2014)

Російське вторгнення 2022 року ред.

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)
 
Підбита в ході боїв за Гостомель БМД-2 31-ї окремої десантно-штурмової бригади під час російського вторгнення в Україну 2022 року

У 2022 році бригада бере участь у вторгненні в Україну на Північному напрямку. 6 березня в ході боїв за Гостомель російські десантники зазнали, за даними Російської служби Бі-бі-сі, найбільших одномоментних втрат, тільки за відкритими джерелами встановлено загибель як мінімум 27 солдатів і офіцерів, в основному з 31-ї бригади ВДВ[26].

На початку червня 2022 року на Луганщині бійці 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила захопили машину БМД-4М 31-ї окремої десантно-штурмової бригади Росії разом з доволі рідкісним РПГ-30 та ліквідували її екіпаж[27].

Станом на 1 червня 2022 року, 31-ша бригада ПДВ втратила загиблими не менш ніж 52 особи, а тому числі командира батальйону, підполковника Дениса Ягідарова. При вказівці місця дислокації цих десантників згадуються не тільки Гостомель під Києвом, а й Волноваха в Донецькій області[28].

17 вересня 2023 року російськими джерелами було підтверджено загибель командира бригади, полковника Андрія Кондрашкіна на псевдо «Дунай». Причиною смерті, імовірно, є ураження командного пункту в тилу[29].

Втрати ред.

Друга російсько-чеченська війна ред.

За даними організації «Союз десантников России», в ході війни загинули 34 десантники бригади, серед яких — 1 майор і 3 молодші офіцери.[30]

Війна на сході України ред.

Місцеве башкирське видання у вересні 2014 року повідомляло про 12 загиблих військовослужбовців 31-ї бригади.[31][32] З відкритих джерел та публікацій журналістів встановлено такі імена загиблих:

Докладніше: Втрати 31-ї окремої десантно-штурмової бригади (РФ)

Російське вторгнення в Україну (2022) ред.

Станом на 18 вересня 2023, дослідникам російської групи «Медіазона» вдалося встановити імена понад 170 десантників бригади, що загинули під час вторгнення в Україну.[33]

За інформацією заступника начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексія Громова, наданою 1 вересня 2022, "Вищим командуванням Збройних сил Російської Федерації прийнято рішення про розформування 31-ї окремої десантно-штурмової бригади Повітряно-десантних військ та 22-ї окремої бригади спеціального призначення з урахуванням втрат, у яких залишилися в живих менше 20% особового складу".[34]


Примітки ред.

  1. ↑ Войсковая часть 73612 (31-я ОДШБр). voinskayachast.net. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 30 червня 2016. 
  2. ↑ «Десантный флаг над Шатоем». Константин Ращепкин, газета «Красная звезда» 1.08.2007. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ «Демилитаризованную зону на северо-западе Грузии взяли под контроль российские миротворцы». Константин Ращепкин, газета «Красная звезда» 27.08.2008. [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.]
  4. ↑ «Вежливые люди»: Кто они? | Монологи военных, получивших медали «За возвращение Крыма» — Meduza. Meduza. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 5 липня 2016. 
  5. ↑ В Крыму находятся российские военнослужащие не только из частей ЧФ РФ, утверждают в Генштабе ВСУ. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 липня 2016. 
  6. ↑ Десантники 31-ї ОДШБр з Ульяновська штурмували Кримський парламент у формі "Беркуту" - InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 3 липня 2015. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016. 
  7. ↑ Оккупанты в форме "Беркута": как десантники из Ульяновска умирают в Украине (фото). podrobnosti. 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017. 
  8. ↑ v_n_zb (3 вересня 2014). Российские десантники в форме "Беркута" убивали украинцев /Фото/. "А поговорить?" (с). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 3 лютого 2017. 
  9. ↑ Igor Sutyagin (9 березеня 2015). Russian Forces in Ukraine. Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
  10. ↑ Билет в один конец. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016. 
  11. ↑ Бабушкин, Кирилл. История десантника из Озерска: форма «Беркута», медаль за Крым, минометный обстрел и сотни раненых солдат в Ростове. ФОТО. www.znak.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 3 лютого 2017. 
  12. ↑ Погибший Давран Муратов из Ульяновской 31-ой тоже переодевался в Беркут : Руслан Левиев on Twitter. Twitter. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2016. 
  13. ↑ Муратов Давран - Груз 200. Груз 200 (ru-RU). Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016. 
  14. ↑ Муратов Давран - Груз 200. Груз 200 (ru-RU). Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016. 
  15. ↑ Lidi Ya Films (7 травня 2018). 93: бій за Україну (повна авторська версія). Процитовано 12 лютого 2019. 
  16. ↑ Askai (2018T05:46). Вероятно, обстоятельства пленения под Иловайском российских десантников 31-й ОДШБр Ильмитова и Ахметова: https://youtu.be/XcdiLz4KUPw?t=32m30s …pic.twitter.com/76FkkFQVaA. @askai707 (рос.). Процитовано 12 лютого 2019. 
  17. ↑ Askai (2019T10:50). В книге "Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії" Сергей Побережный (51-я ОМБр ВСУ) рассказал, что Ильмитова и Ахметова захватили 25-го августа в селе Дзеркальное, когда те разговаривали с местным жителем.. @askai707 (укр.). Процитовано 12 лютого 2019. 
  18. ↑ Служба безпеки України (18 березня 2015). Військовослужбовці РФ, які брали участь в бойових діях на сході України. Процитовано 30 червня 2016. 
  19. ↑ Интернет-пользователи идентифицировали пленных российских солдат под Иловайском - Inform Napalm (ru-RU). 22 березня 2015. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 30 червня 2016. 
  20. ↑ Рос. десантник 31 ОДШБр Евгений Сардарян после освобождения из плена позирует в Червоносельском. Конец августа 2014 : Askai on Twitter. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 14 липня 2016. 
  21. ↑ У Коломойського заявляють, що під Іловайськом росіяни вбили десятки своїх - 31.08.2014 19:05 — Новини Укрінформ. Архів оригіналу за 09.10.2016. Процитовано 31 жовтня 2016. 
  22. ↑ Расследование РБК: откуда на Украине российские солдаты. РБК. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 31 жовтня 2016. 
  23. ↑ ukr-news (8 січня 2015). Десантники РФ Ахметов и Ильмитов | LifeNews. Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 18 жовтня 2016. 
  24. ↑ LifeNews пообщался с «похороненными» десантниками. Life.ru. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 28 листопада 2016. 
  25. ↑ LifeNews пообщался с "похороненными" СМИ десантниками. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016. 
  26. ↑ Война в Украине: Москва признала, что в результате удара ВСУ в Макеевке погибли 63 военнослужащих - Новости на русском языке. BBC News Русская служба (ru-RU). Процитовано 2 січня 2023. «Но из данных, изученных Би-би-си, следует, что наибольшие единовременные потери в Гостомеле российские десантники понесли 6 марта - тогда погибли по меньшей мере 27 солдат и офицеров ВДВ. В основном они служили в 31-й бригаде ВДВ.» 
  27. ↑ Військові України захопили БМД-4М та рідкісні РПГ-30. Мілітарний. 4 червня 2022. 
  28. ↑ ЗСУ ліквідували 52 десантникіа з 31-ї ОГШБр РФ - знищено і командира батальйону // pateioty.org.ua, 2022-06-08
  29. ↑ В Україні ліквідований комбриг 31-ї російської бригади ВДВ Андрій Кондрашкін “Дунай”
  30. ↑ Погибли в Чечне — Союз Десантников России (ru-RU). Процитовано 10 липня 2022. 
  31. ↑ РИА Башкирия - Председатель Комитета социальной защиты военнослужащих и членов их семей РБ рассказал подробности о погибшем на Украине солдате из Башкирии. www.ria-bashkiria.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017. 
  32. ↑ Askai. Относительно потерь российской 31-й ОДШБр в августовских боях 2014-го. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017. 
  33. ↑ В Украине убит командир 31-й бригады, полковник Кондрашкин. Радио Свобода (рос.). 18 вересня 2023. Процитовано 28 жовтня 2023. 
  34. ↑ Вижили менше 20%. Росія розформувала дві бригади десанту та спецназу // rbc.ua
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=31-ша_окрема_десантно-штурмова_бригада_(РФ)&oldid=40927616