3-тя українська радянська дивізія
3-тя українська радянська дивізія — військове з'єднання у складі Української радянської армії, з 15 квітня по 15 травня 1919 р.
| 3-тя українська радянська дивізія | |
|---|---|
 Емлема РСЧА з 1918 року | |
| На службі |
1918, 15 квітня-5 травня 1919 |
| Країна |
.svg){kind=small} Українська СРР |
| Вид | Сухопутні війська |
| Тип | піхота |
| У складі | 2-га українська радянська армія |
| Війни/битви | Українська революція |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
Дибенко П.Ю. |
Історія ред.
1-е формування (1918) ред.
2-е формування (1919) ред.
7 квітня в складі Українського фронту утворена Група військ одеського напрямку шляхом виділення військ з Групи військ харківського напряму. До складу групи увійшла також 1-а Задніпровська бригада (зустрічається в літературі 2-й номер бригади) 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії під командуванням Н. О. Григор'єва.
Основні сили 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії, управління, дивізійні частини і 1-ша Задніпровська бригада, з 10 квітня перебували у місті Сімферополь.
15 квітня наказом по військам Українського фронту створені 2-га і 3-тя Українські радянські армії (на основі рішення Реввійськради Українського фронту від 24 березня 1919).
2-а Українська радянська армія створена з частин Групи військ харківського напряму (управління і 1-ша Задніпровська бригада 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії, 2-я окрема бригада, 3-тя Задніпровська бригада 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії, Кримська бригада), які були зведені в 2 штатні дивізії.
- 3-тя Українська радянська дивізія (колишні Управління дивізії, 1-ша Задніпровська бригада 1-ї Задніпровська Українська радянська дивізія і інші частини).
- 7-ма українська радянська дивізія (колишня 3-тя Задніпровська бригада 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії і інші частини).
Починається формування нових дивізій. 15 квітня командир 3-ї Задніпровської бригади Нестор Махно призначений командиром 7-ї Української стрілецької дивізії, Я. З. Покус призначений начальником штабу 7-ї Української стрілецької дивізії.
Після перепочинку 3-тя Українська радянська дивізія (колишня 1-ша Задніпровська дивізія) пішла до Севастополя.
17 квітня дивізія підійшла до Малахову кургану. В тилу білих військ наступ дивізії підтримали місцеві партизанські загони.
18 квітня 3-тя Українська радянська дивізія вступила в Севастополь.
18 квітня голова Ради Народних Комісарів РРФСР В. І. Ленін надіслав телеграму голові Раднаркому України X. Г. Раковському до Києва з попередженням про плани Дибенко по заняттю Криму, так як білі війська можуть відрізати його дивізію.
22 квітня 2-я Українська радянська армія Українського фронту передана в оперативне підпорядкування Південного фронту.
В кінці квітня 3-й Українській радянській дивізії надано Автоброньовий дивізіон особливого призначення при Раді Народних Комісарів УРСР (командир дивізіону Селявкін).
3-тя Кримська обласна партійна конференція РКП (б), що проходила 28- 29 квітня в Сімферополі, прийняла постанову про утворення Кримської Радянської Соціалістичної Республіки. Республіка увійшла до складу РРФСР. Республіканський центр - в Сімферополі.
5 травня 1919 року по рішенню Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської радянської соціалістичної республіки сформована Кримська радянська армія, що увійшла до складу Українського фронту. Особовий склад дивізії увійшов до складу армії.
Командування ред.
- П. Ю. Дибенко (15.04-05.05.1919)
- С. І. Петриківський (С.І. Петренко) (15.04-05.05.1919)
Виноски ред.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Крип'якевич І. П., Гнатевич Б. П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] / Упорядник Якимович Б. З. — 4-те вид., змін. і доп. — Львів: Світ, 1992. — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)
- Семанов С. Нестор Махно. — М, Вече, 2005. — С. 118.
- Прудников В. Мятеж. Газета «Вечерний Донецк» — 4−11.05.1994.
- Дмитренко Ю. «Я, отаман Григор’єв…». «Україна» — 1990. — № 11−12.
- Савченко В. А. Авантюристы гражданской войны. -М., 2000 [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]. Харьков: Фолио; М: ООО «Издательство ACT», 2000. ISBN 966-03-0845-0 (Фолио), ISBN 5-17-002710-9 («ACT»)
- В. Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. — М. : Государственное военное издательство, 1933. — Т. 4. — 343 с.(рос.)