2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»

2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» (нім. 2. SS-Panzer-Division „Das Reich“) — німецьке військове формування, танкова дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Східному та Західному фронтах під час Другої Світової Війни.

2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»
2. SS-Panzer-Division „Das Reich“
Емблема дивізії СС «Дас Райх»
На службі 10 жовтня 1938 — 5 травня 1945
Країна  Третій Рейх
Вид Ваффен-СС
Тип танкові війська
Чисельність дивізія
Гасло Meine Ehre heißt Treue
(«Моя честь називається вірність»)
Війни/битви Друга світова війна
Французька кампанія
Битва за Москву
Ворошиловградська операція (1943)
Битва на Курській дузі
Командування
Визначні
командувачі
групенфюрер Пауль Хауссер
бригадефюрер Вільгельм Біттріх

Медіафайли на Вікісховищі

Історія ред.

Дивізія посилення СС ред.

19 жовтня 1939 року із частин посилення СС було створено першу дивізію СС, яка отримала назву - дивізія посилення СС. Першим командиром дивізії став Группенфюрер СС Пауль Хауссер. Основу дивізії складали полки СС "Дойчланд", "Германія" і "Дер Фюрер". Деякі частини дивізії отримали бойовий досвід під час Польської кампанії. У травні-червні 1940 року дивізія посилення СС успішно вела бойові дії в Голландії, Бельгії та Франції і дійшла до іспанського кордону.

Моторизована дивізія СС "Райх" ред.

У грудні 1940 року дивізія посилення СС була переформована в моторизовану дивізію СС "Райх". Зі складу дивізії був виключений полк СС "Германія". До квітня 1941 року дивізія знаходилася в окупованій Франції. Потім моторизована дивізія СС "Райх" була розміщена у Румунії в районі Тімішоарі, де увійшла до складу 41-го моторизованого корпусу разом з моторизованим полком "Гроссдойчланд" і бригадою "Герман Герінг".

У квітні 1941 дивізія взяла участь в бойових діях в Югославії. Після Балканської кампанії моторизована дивізія СС "Райх" в травні 1941 була відведена в Австрію на відпочинок. Для участі в операції "Барбаросса" дивізія була поповнена людьми і технікою і стала одним з найпотужніших з'єднань Третього Рейху. Дивізія мала в своєму складі 19 021 солдата і офіцера.

З червня по листопад 1941 року моторизована дивізія СС "Райх" була частиною 2-ї танкової групи Генерала Гудеріана в складі групи армій "Центр". Дивізія наступала на південь від Мінська, переправилася через Дніпро у Могильова, брала участь в боях у Єльні. Потім разом з іншими частинами 2-ї танкової групи дивізія повернула на південь назустріч 1-й танковій групі для оточення великого радянського угруповання на схід від Києва і 18 вересня дійшла до Прилук. Потім дивізія СС "Райх" була перекинута на центральну ділянку Східного фронту для наступу на Москву. Боролася у Можайська, Бородіно та в районі Москви. У листопаді 1941 року підрозділи дивізії СС "Райх" знаходилися всього в декількох кілометрах від Москви, проте грудневий наступ Червоної армії змусив дивізію СС "Райх" разом з іншими частинами групи армій "Центр" почати відступ.

З грудня 1941 року до початку березня 1942 року моторизована дивізія СС «Райх» вела оборонні бої в районах Істри, Руза і Ржева. З березня по липень 1942 року дивізія перебувала на відпочинку і поповненні в Німеччині. У травні 1942 року моторизована дивізія СС "Райх" була перейменована в моторизовану дивізію СС "Дас Райх".

У липні 1942 року дивізія була переведена в північно-східну Францію і до січня 1943 року вона виконувала окупаційні функції.

Панцергренадерська дивізія СС «Дас Райх» ред.

У листопаді 1942 року моторизована дивізія СС «Дас Райх» була перейменована в панцергренадерську дивізію СС «Дас Райх». У січні 1943 року Панцергренадерська дивізія СС «Дас Райх» повернулася на Східний Фронт. У лютому-березні 1943 року в складі танкового корпусу СС дивізія вела важкі бої під Харковом. У травні-червні 1943 року дивізія «Дас Райх» перебувала на відпочинку і поповненні і готувалася до літнього наступу. У липні 1943 року панцергренадерська дивізія СС «Дас Райх» брала участь в операції «Цитадель» і наступала в напрямку Курська на південному фасі Курської дуги: боролася під Бєлгородом, Обоянню і Прохорівкою. У серпні-вересні 1943 року дивізія вела важкі оборонні бої на річці Міус і в районі на захід від Харкова. У битві під Курськом і подальших оборонних боях дивізія зазнала значних втрат.

2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» ред.

22 жовтня 1943 року панцергренадерська дивізія СС «Дас Райх» була перейменована в 2-гу танкову дивізію СС «Дас Райх». У жовтні-грудні 1943 року 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» вела важкі бої проти наступаючих радянських військ на Дніпрі, під Києвом, Фастовом і Житомиром. У лютому 1944 року залишки танкової дивізії СС "Дас Райх" були відправлені на відпочинок і відновлення до Франції в район Тулузи, залишивши на фронті бойову групу Ламмердінга і вцілілу бронетехніку. В результаті несподіваного весняного радянського наступу в оточенні під Кам'янець-Подільському опинилася 1-ша танкова армія. До її складу входила танкова бойова група "Дас Райх". Коридор до оточених військ пробивали танкові дивізії СС "Лейбштандарт СС Адольф Гітлер", "Фрунсберг" і "Гогенштауфен". У травні 1944 року залишки танкової бойової групи Ламмердінга приєдналися у Франції до головних сил дивізії, які перебували на відновленні в Тулузі. 10 червня у Орадур-сюр-Глан рота з 4-го панцергренадерського полку СС "Дер Фюрер" під командуванням Штурмбаннфюрера СС Адольфа Дікмана знищила 642 мирних жителів.

Бої в Нормандії ред.

З червня 1944 року дивізія боролася в Нормандії з військами союзників. Протягом усього літа дивізія СС "Дас Райх" вела важкі бої в районах Кутанса, Сен-ло, Персі, Моргена. У цих боях відзначився командир танку Обершарфюрер СС Ернст Баркман з 4-ї роти 2-го танкового полку СС "Дас Райх". 27 липня він на своїй "Пантері" вступив в бій з колоною американських танків "Шерман" і із 14 машин підбив 9, після чого, не дивлячись на нальоти авіації союзників, зміг відійти до розташування своїх військ. 28 липня загинув командир дивізії Оберштурмбаннфюрер СС Крістіан Тіхсен. В кінці серпня дивізія відступила до Рузану, Сен-Віту, потім до кордону Німеччини.

Арденнський наступ ред.

У листопаді 1944 року 2-га танкова дивізія СС "Дас Райх" була поповнена. З грудня 1944 по січень 1945 років 2-га танкова дивізія СС "Дас Райх" брала участь в Арденнській операції у складі 6-ї танкової армії Оберст-Группенфюрера СС і Генерал-полковника Ваффен-СС Йозефа Дітріха. Після того, як наступ німецьких військ захлинувся, в кінці січня 1945 дивізія була відправлена в Угорщину на Східний фронт.

Операція "Весняне пробудження" ред.

У лютому 1945 року 2-га танкова дивізія СС "Дас Райх" разом з іншими дивізіями 6-ї танкової армії СС була перекинута в Угорщину, де зробила невдалий наступ в районі озера Балатон. Вражений невдачею, яку зазнали його кращі війська, Гітлер розпорядився позбавити манжетних стрічок всіх солдатів усіх дивізій 6-ї танкової армії СС, в тому числі і 2-ї танкової дивізії СС "Дас Райх". У квітні 1945 року дивізія СС "Дас Райх" відступила в Австрію. Потім вела бої з радянськими військами під Віднем та в Чехословаччині. Основна частина залишків дивізії здалася в полон американським військам 8 травня 1945 року.

Структура ред.

  • 2-й танковий полк СС «Дас Райх»
  • 3-й панцергренадерський полк СС «Дойчланд»
  • 4-й панцергренадерський полк СС «Дер Фюрер»
  • 2-й самохідний артилерійський полк СС «Дас Райх»
  • 2-й протитанковий батальйон СС «Дас Райх»
  • 2-й батальйон штурмових гармат СС «Дас Райх»
  • 2-й самохідний розвідувальний батальйон СС «Дас Райх»
  • 2-й самохідний саперний батальйон СС «Дас Райх»
  • 2-й зенітний батальйон СС «Дас Райх»
  • 2-й самохідний батальйон зв'язку СС «Дас Райх»
  • 2-й самохідний ремонтний батальйон СС «Дас Райх»
  • 2-й санітарний батальйон СС «Дас Райх»
  • 2-й батальйон постачання СС «Дас Райх»

Командування ред.

Нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста ред.

За час існування дивізії 70 осіб її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста.

Лицарський хрест Залізного хреста (66) ред.

  • Фелікс Штайнер — Оберфюрер СС, командир штандарту СС «Дойчланд» (15 серпня 1940)
  • Георг Кепплер — Оберфюрер СС, командир штандарту СС «Дер Фюрер» (15 серпня 1940)
  • Фріц Вітт — Штурмбаннфюрер СС, командир 1-го батальйону штандарту СС «Дойчланд» (4 вересня 1940)
  • Людвіг Кепплінгер — Гауптшарфюрер СС, командир взводу в 11-й роті штандарту СС «Дер Фюрер» (4 вересня 1940)
  • Фріц Вогт — Оберштурмфюрер СС, командир взводу в 2-й роті розвідувального батальйону СС (4 вересня 1940)
  • Фріц Клінгенберг — Гауптштурмфюрер СС, командир 2-ї роти мотоциклетного батальйону СС «Райх» (14 травня 1941)
  • Пауль Гауссер — Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир дивізії СС «Райх» (8 серпня 1941)
  • Еріх Росснер — Унтершарфюрер СС, гарматник 2-ї батареї 2-го протитанкового батальйону СС «Райх» (25 серпня 1941)
  • Вернер Остендорф — Штурмбаннфюрер СС, начальник оперативного відділу дивізії СС «Райх» (13 вересня 1941)
  • Фріц Рентроп — Оберштурмфюрер СС, командир 2-го зенітного батальйону СС «Райх» (13 жовтня 1941)
  • Вільгельм Біттріх — Оберфюрер СС, командир піхотного полку СС «Дойчланд» (14 грудня 1941)
  • Отто Кумм — Оберштурмбаннфюрер СС, командир моторизованого полку СС «Дер Фюрер» (16 лютого 1942)
  • Маттіас Кляйнгайстеркамп — Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС, командир дивізії СС «Райх» (31 березня 1942)
  • Крістіан Тіхсен — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (31 березня 1943)
  • Герберт-Ерст Валь — Оберфюрер СС, командир панцергренадерської дивізії СС «Дас Райх» (31 березня 1943)
  • Гайнц Гармель — Оберштурмбаннфюрер СС, командир панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (31 березня 1943)
  • Карл-Гайнц Вортман — Гауптшарфюрер СС, командир взводу в 6-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (31 березня 1943)
  • Гайнц Махер — Унтерштурмфюрер СС, командир 16-ї роти 3-го панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (3 квітня 1943)
  • Вінценц Кайзер — Гауптштурмфюрер СС, командир 3-го батальйону 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (6 квітня 1943)
  • Сильвестр Штадлер — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (6 квітня 1943)
  • Ганс Вайс — Гауптштурмфюрер СС, командир 2-го розвідувального батальйону СС «Дас Райх» (6 квітня 1943)
  • Йакоб Фік — Штурмбаннфюрер СС, командир 1-го батальйону мотоциклетного полку СС «Лангемарк» (23 квітня 1943)
  • Карл Клосковскі — Гауптшарфюрер СС, командир взводу в 4-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (13 липня 1943)
  • Гельмут Шрайбер — Гауптштурмфюрер СС, командир 10-ї роти панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (30 липня 1943)
  • Гюнтер-Ебергард Вісліцені — Штурмбаннфюрер СС, командир 3-го батальйону панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (30 липня 1943)
  • Алоїс Вебер — Гауптшарфюрер СС, командир взводу в 16-й роті панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (30 липня 1943)
  • Вальтер Кніп — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону штурмових гармат СС «Дас Райх» (14 серпня 1943)
  • Йогган Талер — Унтершарфюрер СС, водій танку в 6-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (14 серпня 1943)
  • Зімон Грашер — Унтершарфюрер СС, командир взводу в 9-й роті панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (14 серпня 1943)
  • Віллі Гріме — Оберштурмфюрер СС, командир 4-ї роти панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (17 вересня 1943)
  • Йозеф Лайнер — Обершарфюрер СС, командир взводу в 1-й роті панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (8 жовтня 1943)
  • Дітер Кестен — Гауптштурмфюрер СС, командир 6-ї роти 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (12 листопада 1943)
  • Ганс фон Райценштайн — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (13 листопада 1943)
  • Зігфрід Бросов — Гауптштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 2-го самохідного саперного батальйону СС «Дас Райх» (13 листопада 1943)
  • Вольфганг Редер — Оберштурмфюрер СС, командир 3-ї батареї 2-го батальйону штурмових гармат СС «Дас Райх» (1 грудня 1943)
  • Альфред Зіглінг — Обершарфюрер СС, командир взводу в 1-й роті 2-го самохідного розвідувального батальйону СС «Дас Райх» (2 грудня 1943)
  • Альфред Лекс — Гауптштурмфюрер СС, командир 1-го батальйону 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (10 грудня 1943)
  • Гельмут Кемпфе — Штурмбаннфюрер СС, командир 3-го батальйону 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (10 грудня 1943)
  • Фрідріх Гольцер — Гауптштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (10 грудня 1943)
  • Карл-Гайнц Боска — Оберштурмфюрер СС, ад'ютант 2-го батальйону 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (16 грудня 1943)
  • Віллі Зімке — Гауптшарфюрер СС, командир взводу в 5-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (16 грудня 1943)
  • Герберт Шульце — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (16 грудня 1943)
  • Генріх Шмельцер — Оберштурмфюрер СС, командир 2-ї роти 2-го самохідного саперного батальйону СС «Дас Райх» (12 березня 1944)
  • Гайнц Ламмердінг — Оберфюрер СС, командир танкової бойової групи СС «Дас Райх» (11 квітня 1944)
  • Отто Вайдінгер — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го самохідного розвідувального батальйону СС «Дас Райх» (21 квітня 1944)
  • Ганс Екерт — Оберштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 3-го панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (4 травня 1944)
  • Вольфганг Гаст — Оберштурмфюрер СС, командир 1-го батальйону 2-го самохідного артилерійського полку СС «Дас Райх» (4 червня 1944)
  • Карл Мюлек — Унтерштурмфюрер СС, командир взводу в 2-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (4 червня 1944)
  • Йоахім Крюгер — Унтерштурмфюрер СС, командир 10-ї роти 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (24 червня 1944)
  • Адольф Рееб — Унтерштурмфюрер СС, командир взводу в 7-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (23 серпня 1944)
  • Гайнц Вернер — Гауптштурмфюрер СС, командир 3-го батальйону 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (23 серпня 1944)
  • Рудольф Ензелінг — Штурмбаннфюрер СС, командир 1-го батальйону 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (23 серпня 1944)
  • Франц Громанн — Оберштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 3-го панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (23 серпня 1944)
  • Адольф Рюд — Обершарфюрер СС, командир взводу в роті управління 3-го панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (23 серпня 1944)
  • Ернст Баркманн — Унтершарфюрер СС, командир танку в 4-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (27 серпня 1944)
  • Фріц Ланганке — Штандартеноберюнкер СС, командир взводу в 2-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (27 серпня 1944)
  • Ганс Шабшнайдер — Унтершарфюрер СС, відповідальний за боєприпаси 4-ї батареї 2-го самохідного артилерійського полку СС «Дас Райх» (27 серпня 1944)
  • Карл Кройтц — Штандартенфюрер СС, командир 2-го самохідного артилерійського полку СС «Дас Райх» (27 серпня 1944)
  • Адольф Пайхль — Гауптшарфюрер СС, командир взводу в 12-й роті 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (16 жовтня 1944)
  • Ернст Август Краг — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го самохідного розвідувального батальйону СС «Дас Райх» (23 жовтня 1944)
  • Франц Фраушер — Гауптшарфюрер СС, командир взводу в 4-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (31 грудня 1944)
  • Горст Грезіак — Оберштурмфюрер СС, командир 7-ї роти 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (25 січня 1945)
  • Йоганн Вайт — Оберштурмфюрер СС, командир 3-ї роти 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (14 лютого 1945)
  • Еміль Зайбольд — Гауптшарфюрер СС, командир взводу в 8-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (6 травня 1945)
  • Франц Йозеф Драйке — Гауптштурмфюрер СС, командир 2-го зенітного батальйону СС «Дас Райх» (6 травня 1945)
  • Генріх Бастіан — Оберштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 3-го панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (6 травня 1945)


Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям (15) ред.

  • Отто Кумм — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (6 квітня 1943)
  • Вальтер Крюгер — Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир панцергренадерської дивізії СС «Дас Райх» (31 серпня 1943)
  • Гайнц Гармель — Штандартенфюрер СС, командир 3-го панцергренадерського Полку СС «Дойчланд» (7 вересня 1943)
  • Сильвестр Штадлер — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (16 вересня 1943)
  • Крістіан Тіхсен — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (10 грудня 1943)
  • Карл Клосковскі — Оберштурмфюрер СС, командир 7-ї роти 2-го танкового полку СС «Дас Райх» (11 серпня 1944)
  • Гайнц Махер — Оберштурмфюрер СС, командир 16-ї роти 3-го панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (19 серпня 1944)
  • Отто Вайдінгер — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (26 грудня 1944)
  • Гюнтер-Ебергард Вісліцені — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 3-го панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (26 грудня 1944)
  • Генріх Шмельцер — Гауптштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 2-го самохідного саперного батальйону СС «Дас Райх» (28 лютого 1945)
  • Ернст Август Краг — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го самохідного розвідувального батальйону СС «Дас Райх» (28 лютого 1945)
  • Карл Кройтц — Штандартенфюрер СС, командир 2-го самохідного артилерійського полку СС «Дас Райх» (6 травня 1945)
  • Вернер Остендорф — Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх» (6 травня 1945)
  • Гайнц Вернер — Штурмбаннфюрер СС, командир 3-го батальйону 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (6 травня 1945)
  • Рудольф Леман — Штандартенфюрер СС, командир 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх» (6 травня 1945)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям і Мечами (3) ред.

  • Отто Баум — Штандартенфюрер СС, командир 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх» (2 вересня 1944)
  • Отто Вайдінгер — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 4-го панцергренадерського полку СС «Дер Фюрер» (6 травня 1945)
  • Гюнтер Вісліцені — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 3-го панцергренадерського полку СС «Дойчланд» (6 травня 1945)

Див. також ред.

Джерела ред.