Ford 1949 модельного року — лінійка моделей автомобілів американської компанії Ford, які замінили моделі ще 1941 року і виготовлялись на одній платформі протягом 1949–1951 рр., зазнаючи незначних змін щороку, доки не були замінені на автомобілі Ford 1952 модельного року.

1949 Ford
Ford 472 BWJ.jpg
Виробник Ford
Також називається Ford Custom, Ford Custom Deluxe, Ford Country Squire, Ford Victoria
Роки виробництва 19491951
Попередник(и) 1941 Ford
Наступник(и) 1952 Ford
Клас бізнес-автомобіль
Стиль кузова 2-дв. і 4-дв. седан
2-дв. клуб- і бізнес-купе
2-дв. кабріолет
2-дв. універсал
Компонування FR
Двигун(и) 3,7 л I6; 3,9 л V8
Колісна база 114 дюймів (2,896 мм)
Довжина 196.8 дюймів (4,999 мм)
Ширина 71.7 дюйм (1,821 мм)

ІсторіяРедагувати

 
4-дв. седан 1949 року

В кінці 1948 календарного року (1949 модельному році) на зміну застарілій довоєнній моделі Ford прийшов повністю новий автомобіль. За виключенням двигуна, він не мав нічого спільного з попередньою моделлю.

Враховуючи звичку американського споживача до щорічного оновлення модельного ряду, яка ще в кінці тридцятих стала неписаним законом автобудування Північної Америки, модель, яка випускалась з 1941 року, вважалась повним анахронізмом. Продовжувати її випуск було ризиковано. Новий керівник компанії — Генрі Форд II, який прийшов на зміну своєму діду в 1945 році, і його менеджери приклали всі зусилля, щоб не лише виправити положення, але й не допустити повторення цієї ситуації в подальшому.

 
2-дв. купе 1950 року

Весною 1949 року, Ford почав випуск моделі з революційним виглядом. ’49 Ford виглядав в ті часи незвично, можливо, навіть по-авангардному. На відміну від більшості решти машин, які використовували в тій чи іншій степені «понтонний» дизайн (як «Побєда» й «ЗіМ»), він мав кузов з гладкими бортами, без всяких штамповок. Поясна лінія була об’єднана з лінією понтону, лінія капоту була знижена, площа засклення — значно збільшена.

Така форма кузова стала нормою для більшості американських виробників протягом першої половини 1950-х років, а як максимум — до 1955 модельного року; до того часу багато виробників (наприклад, Buick, Cadillac, DeSoto) віддавали перевагу дещо видозміненій «понтонній» схемі.

Конструкція машини була в ті часи повністю сучасною, а для «Фордів» — просто революційною. Вперше «Форд» мав передню незалежну підвіску на витих пружинах (задня як і раніше була ресорною), сучасну конструкцію карданного валу (до цього використовувалась так звана torque tube, — конструкція, яка відходила до часів моделі Т), суцільнометалевий кузов сучасної конструкції, гіпоїдну головну передачу, 16- чи 15-дюймові колеса.

 
2-дв. седан 1951 року

Двигун був максимально зміщений вперед, щоб вивільнити простір для пасажирів. Автомобіль оснащався або 6-циліндровим нижньоклапанним 3,7 л (226 куб. дюймів) двигуном, який розвивав 60 к. с., або V-подібною «вісімкою» об’ємом 3,9 л. (239 куб. дюймів) і потужністю 90 чи 100 к. с.

 
Салон 2-дв. хардтопа Victoria 1951 року

Автомобіль комплектувався 3-ступеневою механічною КПП, а за окрему плату — модним тоді овердрайвом, який включався автоматично, тобто підвищеною четвертою передачею, яка сама підключалась під час руху на третій зі швидкістю більше 27 миль/год., і відключалась під час зниження швидкості до 21 милі/год.

Машина випускалась в двох комплектаціях (trim line) — Standard і Custom, які відрізнялись оздобленням салону й хромованим декором. В лінію Standard входили моделі: 4-дверний Fordor Sedan, 2-дверний Tudor Sedan, два купе — Club Coupe і Business Coupe; лінія Custom включала в себе ті ж типи кузовів, крім Business Coupe, заміненого відкритим автомобілем — Convertible Club Coupe. Також до лінії Custom відносився універсал («woodie wagon») з дерев’яною панеллю. Причому, універсал був найдорожчим різновидом машини.

1949Редагувати

Обладнання «Форда» 1949 року на той час було досить розкішним — в стандарті встановлювалась антена з електроприводом в правому крилі, годинник на панелі приладів, коробка передач з важелем переключення на колонці керма; важіль ручного гальма знаходився під панеллю приладів, зліва від колонки керма. За окремі гроші були доступні будь-які зі встановлюваних на машину коліс у версії з білими боками (вайтволли).

Модель 1949 року була комерційно дуже успішною. Ford повернув собі раніше втрачене друге місце за об’ємами продажів серед американських виробників (яке до цього займала корпорація Chrysler з маркою Plymouth).

1950Редагувати

В 1950 році з’явилась нова комплектація — Crestliner Sports Sedan — 2-дверний седан з двоколірним забарвленням, призваний конкурувати с 2-дверними хардтопами Chevrolet[1]. З’явився новий 2-дверний універсал з дерев’яним оздобленням — Country Squire.

Решту моделей перейменували — Standard на Deluxe, а Custom — Custom Deluxe. Зміни в конструкції в цілому обмежились легким рестайлингом облицювання радіатора.

1951Редагувати

В 1951 році машина отримала нову решітку радіатора, більш масивний бампер і опційну 3-ступеневу (дві вперед, одна назад) автоматичну трансмісію Ford-O-Matic. З’явилась нова модель — 2-дверний хардтоп-седан Victoria без стійок, яка дозволила обійти головного конкурента — Chevrolet — за продажами на 10 %.

ПосиланняРедагувати

  1. http://auto.howstuffworks.com/1950-1951-ford-crestliner.htm