Вікіпедія

16 Психея

астероїд

16 Психея — великий астероїд типу M, відкритий 17 березня 1852 року італійським астрономом Аннібалем де Гаспарісом. Астероїд отримав свою назву на честь грецької богині Психеї[3].

16 Психея 
Відкриття
ВідкривачАннібале де Гаспаріс
Місце відкриттяОбсерваторія Каподімонте
Дата відкриття17 березня 1852
Позначення
Позначення16 Psyche
Названа на честьПсихеї
Тимчасові позначеннявідсутні
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,923103710970 а. о.
Перигелій2,524178959441 а. о.
Афелій3,322028462500 а. о.
Ексцентриситет0,136473006425
Орбітальний період1825,428233153 д
Середня орбітальна швидкість0,197213998042 °/д
Середня аномалія295,2260980551°
Нахил орбіти3,098693002819°
Довгота висхідного вузла150,2752759195°
Аргумент перицентру227,1150031514°
Фізичні характеристики
Розміри253,16 км
Маса2,19× 1019 кг[1]
Середня густина6,98
Прискорення вільного падіння на поверхні~0,06 м/с²
Друга космічна швидкість~0,13 км/с
Період обертання4,196 год
Альбедо0,1203
Температура~160 K
макс: ~280 K (+7 °C)
Спектральний типM (Толен)
X (SMASS)
Видима зоряна величина9,22 до 12,19
Стандартна зоряна величина5,90
CMNS: 16 Психея у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Число «16» в назві астероїда вказує на те, що Психея була шістнадцятим астероїдом, відкритим у Сонячній системі. Це найбільший астероїд типу M і один із дванадцяти найбільших астероїдів загалом. Середній діаметр астероїда становить близько 220 кілометрів, і астероїд містить приблизно один відсоток від усієї маси поясу астероїдів. Спочатку вважалося, що Психея є ядром протопланети, що могла б бути знищена в результаті зіткнень, але останні спостереження поставили під сумнів цю теорію[4][5][6].

НАСА планує дослідити Психею за допомогою однойменного космічного апарата. Це буде перша місія, яка направить штучний об'єкт до металевого астероїда. Космічний апарат був запущений 13 жовтня 2023 року, і очікується, що він прибуде до астероїда в 2029 році[7][8].

Символ

ред.
 
Емблема місії НАСА Психея

Астрономи створили іконоподібні символи для перших п'ятнадцяти астероїдів, що були відкриті, як тип скороченої нотації, яка узгоджена з більш старими позначеннями для класичних планет. Психея отримала символ, як і деякі інші астероїди, відкриті після Психеї. Цей символ нагадує крило метелика, увінчане зорею (  або  ), оскільки метелик був грецьким символом душі (слово «психея» у грецькій мові означає як «метелик», так і «душа»). Цей символ міг вплинути на дизайн офіційної емблеми для місії НАСА до астероїда Психея[9].

Іконки для астероїдів були скасовані через те, що з часом кількість відкритих астероїдів збільшувалась, і стало важко запам'ятовувати їхні індивідуальні емблеми. У 1851 році німецький астроном Йоганн Франц Енке запропонував простішу систему позначень — використання числового індексу в колі для кожного астероїда, що спрощувало їхнє позначення. Таким чином, астероїд 16 Психея став першим об'єктом, який отримав нову систему позначення, коли американський астроном Джеймс Фергюсон опублікував свої спостереження у 1852 році. Ця система позначення — просто цифра в колі (⑯) — швидко набрала популярності та стала стандартом для всіх астероїдів[10].

Характеристики

ред.

Розмір

ред.

Отримані раніше оцінки розміру астероїда Психея дали значення 253 км, що було визначено за допомогою інфрачервоних спостережень супутника IRAS. Це значення виявилося дещо завищеним (на 15 %) у порівнянні з сучасними оцінками. Однак пізніше з'ясувалося, що воно було точним для того кута огляду, під яким IRAS спостерігав Психею — тоді астероїд було видно з боку його полюса[11][12][13].

Більш точні дані про розміри Психеї були отримані завдяки спостереженням за затемненням зір астероїдом, коли він проходив перед ними. Такі події спостерігалися дев'ять разів, зокрема у 2004, 2010, 2014 і 2019 роках[12][14][15][16]. Ці спостереження, у поєднанні з адаптивною оптикою та тривимірним моделюванням, дозволили уточнити його середній діаметр. Наразі найточніше значення становить 222±3 км[6][17][18].

Маса та середня густина

ред.

Астероїд Психея має достатньо велику масу, щоб його гравітаційний вплив помітно змінював орбіти інших астероїдів. Це дозволяє астрономам визначати його масу, спостерігаючи за цими змінами. У різні періоди оцінки маси Психеї значно варіювалися — від 1,6 × 10¹⁹ кг до 6,7 × 10¹⁹ кг. Однак сучасні розрахунки поступово збігаються до значення (2.287±0.070)×10¹⁹ кг. Якщо припустити, що середній об'єм астероїда дорівнює (5,75 ± 0,19) × 10⁶ км³, то середня густина астероїда складає 3.977 ± 0.253 г/см³. Така густина значно вища, ніж у більшості малих тіл Сонячної системи, що може свідчити про високий вміст металів у його складі. Це є однією з основних причин наукового інтересу до Психеї, адже астероїд може являти собою залишки металевого ядра протопланети або особливий тип металевого астероїда, що утворився в унікальних умовах ранньої Сонячної системи[5][19][20].

 
Зображення Псіхеї з її південного полюса
 
Анімація моделі форми Психеї з точки зору 20° північної широти. Червоний кілок знаходиться на 0° довготи.
 
Анімація моделі форми Психеї з точки зору 20° південної широти. Червоний кілок знаходиться на 0° довготи.

Форма та обертання

ред.

Перша тривимірна модель форми Психеї була створена на основі аналізу її змін яскравості (крива блиску). Згодом форма астероїда уточнювалася за допомогою додаткових методів: інверсії кривої блиску, адаптивної оптики, радіолокаційних спостережень та затемнень зір[6][21][22][23].

Щодо обертання, усі сучасні моделі свідчать, що вісь обертання астероїда спрямована приблизно в точку з екліптичними координатами (довгота, широта) λ = 35°, β = -8°, з похибкою ± 3°. Це означає, що вісь астероїда майже лежить у площині екліптики, а його нахил осі складає 98°, що робить його обертання майже перпендикулярним до типового обертання планет[6][12][22].

Особливості поверхні

ред.

На поверхні Психеї виявлено багато цікавих утворень. Найбільш виразними є області з дефіцитом маси, де речовини менше, ніж очікувалося. Вони нагадують кратер Реясильвія на астероїді 4 Веста, що може свідчити про старі потужні зіткнення[6][12][17].

Окрім цих регіонів, на Психеї також присутні великі кратери. Спостереження за допомогою адаптивної оптики під назвою Дуже великий телескоп виявили два кратери діаметром близько 90 км, які отримали попередні назви Мерое (англ. Meroe) та Пантія (англ. Panthia) — на честь сестер-чарівниць із римського роману Метаморфози Апулея. Додатково, радіоспостереження за допомогою обсерваторії Аресібо вказали на можливу присутність ще кількох кратерів у різних частинах астероїда: Дельта (англ. Delta) — біля південного полюса, Ерос (англ. Eros) — на південних середніх широтах та Фокстрот (англ. Foxtrot) — поблизу північного полюса[6][12].

Ранні дослідження кривих блиску Психеї показали значні відмінності у яскравості поверхні. Це стало ще більш очевидним, коли вчені спробували побудувати тривимірні моделі форми астероїда, аналізуючи зміну його блиску під час обертання. Останні моделі, створені методом інверсії кривих блиску, також враховують варіації альбедо — здатності поверхні відбивати світло. Ці моделі показують, що на Психеї є ділянки, які відбивають світло значно сильніше або слабше, ніж середнє значення. Наприклад: Кратер Мерое збігається з дуже темною ділянкою поверхні, що може свідчити про наявність темних матеріалів або вищий вміст металів у цьому регіоні, кратер Пантія, навпаки, розташований у значно яскравішій області, що може вказувати на інший склад поверхневого матеріалу або на наявність металічних елементів або інших світлих мінералів[12][21][17][24].

Радіолокаційні спостереження, проведені на телескопі Аресібо, показали, що середнє альбедо Психеї  , що є типовим для астероїдів M-типу, таких як 21 Лютеція. Це значення вказує на наявність силікатної ділянки на астероїді, збагаченої металевими речовинами, що характерно для цього типу астероїдів. Проте у трьох окремих точках поверхні Психеї альбедо виявилося майже вдвічі більшим за середнє значення, що свідчить про високі концентрації металевих речовин у цих ділянках[6][12][17].

Склад

ред.
 
Оптична карта альбедо астероїда 16 Психея з накладеними радіолокаційними вимірюваннями альбедо (кружечки).

Середня щільність Психеї становить 3,9 ± 0,3 г/см³. Це дає певне уявлення про її склад. Для порівняння, залізо-нікелеві метеорити, які складаються в основному з металів, мають значно більшу щільність — близько 7,9 г/см³. Якщо Психея справді була залишковим ядром раннього планетезималя, то її пористість, тобто відсоток порожнього простору всередині, мала б бути близько 50 %. Однак це малоймовірно, оскільки з такою щільністю це значення виглядає занадто високим для астероїда такого розміру. Замість цього, астрономи припускають, що Психея може бути схожа на інші типи метеоритів, багаті металами, такі як енстатитні хондрити або мезосидерити. Ці метеорити мають схожу щільність і склад, тому вони виглядають більш реалістичними аналогами для Психеї. Вивчення цих метеоритів дає важливі підказки щодо того, з чого може складатися Психея, і чому її щільність не така велика, як у металевих метеоритів, але все одно досить високою для астероїда[5][17][25].

Кілька спостерігачів зафіксували на поверхні Психеї ознаки присутності силікатних мінералів. Спектри, отримані в жовтні 2016 року за допомогою інфрачервоного телескопа НАСА на обсерваторії Мауна-Кеа, показали наявність гідроксильних іонів на астероїді, що може означати існування гідратованих силікатів — мінералів, що містять воду. Це цікаве відкриття, оскільки вважається, що Психея утворилася в сухих умовах, без наявності води. Тому, ймовірно, гідроксильні іони потрапили на Психею в результаті ударів з боку менших вуглецевих астероїдів у минулому, такі удари могли змінити її склад[26][27][28][29].

Походження

ред.
 
Орбіта Психеї, між Марсом і Юпітером, з ексцентриситетом 0,140

Існує кілька теорій щодо того, як виникла Психея. Одна з перших гіпотез припускає, що Психея — це залишки металевого ядра, яке виникло після великого зіткнення, що зруйнувало зовнішні шари її початкового тіла, залишивши тільки металеву частину. Це тіло могло бути значно більшим за саму Психею, а його діаметр становив близько 500 км. Інша версія пропонує, що Психея не є результатом одного великого зіткнення, а скоріше є результатом кількох (більше трьох) повільних зіткнень з іншими космічними об'єктами, які могли бути навіть більшими за саму Психею. Проте ця теорія втрачає популярність, оскільки нові дані про масу і щільність Психеї не відповідають тому, що можна було б очікувати від залишку ядра великого тіла. Зараз астрономи все частіше сумніваються, що Психея є залишковим ядром після руйнівного зіткнення, і шукають інші можливі теорії її утворення[4][5][30].

Друга гіпотеза передбачає, що Психея була зруйнована в результаті зіткнення, а потім знову зібрана акреційним процесом, утворюючи суміш металу та силікатів. У такому випадку Психея могла б бути маеринським тілом для мезосидерітів — метеоритів, які складаються з металу та каменю[31].

Третя гіпотеза припускає, що Психея — це диференційований об'єкт, подібно до 1 Церери та 4 Вести. Якщо це так, то модель передбачає, що метал буде збагачений лише в певних регіонах, де знаходяться вулканічні центри, що могли залишитись від того часу. Цю теорію підтверджують останні дані, отримані завдяки радарним спостереженням[6][32].

Місія до 16 Психея

ред.
 
Художнє зображення космічного апарата на орбіті 16 Психея

2014 року група вчених із університету Аризони розробляла космічний апарат для відправлення до 16 Психеї. 2015 року проєкт вийшов у півфінал конкурсу «Discovery Program». НАСА схвалила його у січні 2017 року і почала планувати роботизовану місію дослідження та подальшої переробки астероїда. 28 лютого 2020 року SpaceX обрали для запуску її ракетою Falcon Heavy апарата «Психея». Компанія отримає за це $117 млн[33].

Космічний апарат «Psyche» планувалося запустити в серпні 2022 року, а його прибуття до астроїда очікувалося в 2026 році. Однак проблеми з програмним забезпеченням і проблеми з розробкою місії змусили змінити вікно його запуску на більш пізній термін[34].

Остаточно, згідно повідомлення НАСА[35], початок космічної місії до 16 Психеї призначено на 5 жовтня 2023 року[36].

Запуск космічного апарата «Psyche» відбувся 13 жовтня 2023 року, о 17:19 (за київським часом) на ракеті компанії SpaceX Falcon Heavy з космодрому космічного центру імені Кеннеді у Флориді (США). Політ «Psyche» до астероїда 16 Психеї триватиме 6 років, космічний апарат має наблизитися до нього у серпні 2029 року, мінімальна відстань між ними становитиме 75 км[37][38].

Оцінювана вартість

ред.

Космічний корабель відправляється на місію для дослідження астероїда, який може мати вартість у 75 000 разів більшу, ніж вся світова економіка. Ядро астероїда складається із заліза, нікелю та золота. Оцінена вартість цих металів на астероїді може досягати суми — 10 000 квадрильйонів доларів. Для порівняння, світова економіка в 2019 році була оцінена в 133 трильйони доларів за даними Світового банку, що означає, що Психея в 75 188 разів дорожча за всю світову економіку[39][40][41][42].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Jim Baer (2008). Recent Asteroid Mass Determinations. Personal Website. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 грудня 2008.
  2. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 16 Психея (англ.) . Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2013.05.11.
  3. ↑ Schmadel, Lutz D. (10 червня 2012). Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-3-642-29718-2.
  4. ↑ а б J. F. Bell, Richard P. Binzel, Tom Gehrels, Mildred Shapley Matthews (2015). Richard P. Binzel, Tom Gehrels, Mildred Shapley Matthews (ред.). Asteroids: The Big Picture (англ.). University of Arizona Press. с. 921—948. ISBN 978-0-8165-1123-5.
  5. ↑ а б в г Elkins-Tanton, L. T.; Asphaug, E.; Bell, J. F.; Bercovici, H.; Bills, B.; Binzel, R.; Bottke, W. F.; Dibb, S.; Lawrence, D. J.; Marchi, S.; McCoy, T. J.; Oran, R.; Park, R. S.; Peplowski, P. N.; Polanskey, C. A.; Prettyman, T. H.; Russell, C. T.; Schaefer, L.; Weiss, B. P.; Wieczorek, M. A.; Williams, D. A.; Zuber, M. T. (03/2020). Observations, Meteorites, and Models: A Preflight Assessment of the Composition and Formation of (16) Psyche - ADS (англ.). Т. 125. Journal of Geophysical Research (Planets). с. e06296. Bibcode:2020JGRE..12506296E. doi:10.1029/2019JE006296.
  6. ↑ а б в г д е ж и Shepard, Michael K.; de Kleer, Katherine; Cambioni, Saverio; Taylor, Patrick A.; Virkki, Anne K.; Rívera-Valentin, Edgard G.; Rodriguez Sanchez-Vahamonde, Carolina; Fernanda Zambrano-Marin, Luisa; Magri, Christopher; Dunham, David; Moore, John; Camarca, Maria (08/2021). Asteroid 16 Psyche: Shape, Features, and Global Map - ADS (англ.). Т. 2. The Planetary Science Journal. с. 125. arXiv:2110.03635. Bibcode:2021PSJ.....2..125S. doi:10.3847/PSJ/abfdba.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. ↑ NASA’s Psyche Mission Targeting Oct. 12 for Launch – Psyche Mission. blogs.nasa.gov (амер.). 28 вересня 2023. Процитовано 1 березня 2025.
  8. ↑ NASA Continues Psyche Asteroid Mission. NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL) (амер.). Процитовано 1 березня 2025.
  9. ↑ F. G. W. Struve (1852). Ueber die Beziehungen der Spectrallinien des Planeten Neptun und des Sterns 39 Tauri. Astronomische Nachrichten (нім.). 34: 283—289. Bibcode:1852AN.....34..283. Процитовано 27 лютого 2025.
  10. ↑ When did the asteroids become minor planets?. aa.usno.navy.mil (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 1 березня 2025.
  11. ↑ 16 Psyche - JPL Small-Body Database (англ.). NASA Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 27 лютого 2025.
  12. ↑ а б в г д е ж Shepard, Michael K.; Richardson, James; Taylor, Patrick A.; Rodriguez-Ford, Linda A.; Conrad, Al; de Pater, Imke (01/2017). Radar observations and shape model of asteroid 16 Psyche - ADS (англ.). Т. 281. Icarus. с. 388—403. Bibcode:2017Icar..281..388S. doi:10.1016/j.icarus.2016.08.011.
  13. ↑ Lupishko, D. F. (05/2006). On the bulk density of the M-type asteroid 16 Psyche - ADS (англ.). Т. 40. Solar System Research. с. 214—218. Bibcode:2006SoSyR..40..214L. doi:10.1134/S0038094606030051.
  14. ↑ Small Bodies Occultations | PDS SBN Asteroid/Dust Subnode. sbn.psi.edu (англ.). Процитовано 2 березня 2025.
  15. ↑ IOTA Asteroid Occultation Reports for 2010. www.asteroidoccultation.com. Процитовано 2 березня 2025.
  16. ↑ IOTA Asteroid Occultation Reports for 2019. www.asteroidoccultation.com. Процитовано 2 березня 2025.
  17. ↑ а б в г д Hanuš, J.; Viikinkoski, M.; Marchis, F.; Ďurech, J.; Kaasalainen, M.; Delbo', M.; Herald, D. (05/2017). Volumes and bulk densities of forty asteroids from ADAM shape modeling - ADS (англ.). Т. 601. Astronomy and Astrophysics. arXiv:1702.01996. Bibcode:2017A&A...601A.114H. doi:10.1051/0004-6361/201629956.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
  18. ↑ Marsset, M.; DeMeo, F. E.; Leask, E.; Shepard, M. K.; Hardersen, P. S.; Cloutis, E. A.; Mothé-Diniz, T.; Ferrais, M.; Maluna, K.; Binzel, R. P. (2018). Compositional Constraints on 16 Psyche from NASA Infrared Telescope Facility. Division for Planetary Sciences Meeting Abstracts (англ.). 50. Bibcode:2018DPS....5040408M. Процитовано 27 лютого 2025.
  19. ↑ Kuzmanoski, M.; Kovačević, A. (11/2002). Motion of the asteroid (13206) 1997GC22 and the mass of (16) Psyche - ADS (англ.). Т. 395. Astronomy and Astrophysics. с. L17—L19. Bibcode:2002A&A...395L..17K. doi:10.1051/0004-6361:20021444.
  20. ↑ Siltala, Lauri; Granvik, Mikael (03/2021). Mass and Density of Asteroid (16) Psyche - ADS (англ.). Т. 909. The Astrophysical Journal. arXiv:2103.01707. Bibcode:2021ApJ...909L..14S. doi:10.3847/2041-8213/abe948.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  21. ↑ а б Kaasalainen, M.; Torppa, J.; Piironen, J. (10/2002). Models of Twenty Asteroids from Photometric Data - ADS (англ.). Т. 159. Icarus. с. 369—395. Bibcode:2002Icar..159..369K. doi:10.1006/icar.2002.6907.
  22. ↑ а б Drummond, Jack D.; Merline, William J.; Carry, Benoit; Conrad, Al; Reddy, Vishnu; Tamblyn, Peter; Chapman, Clark R.; Enke, Brian L.; de Pater, Imke; de Kleer, Katherine; Christou, Julian; Dumas, Christophe (05/2018). The triaxial ellipsoid size, density, and rotational pole of asteroid (16) Psyche from Keck and Gemini AO observations 2004-2015 - ADS (англ.). Т. 305. Icarus. с. 174—185. Bibcode:2018Icar..305..174D. doi:10.1016/j.icarus.2018.01.010.
  23. ↑ Vernazza, P.; Ferrais, M.; Jorda, L.; Hanuš, J.; Carry, B.; Marsset, M. (10/2021). VLT/SPHERE imaging survey of the largest main-belt asteroids: Final results and synthesis - ADS (англ.). Т. 654. Astronomy and Astrophysics. с. A56. Bibcode:2021A&A...654A..56V. doi:10.1051/0004-6361/202141781.
  24. ↑ Dotto, E.; Barucci, M. A.; Fulchignoni, M.; di Martino, M.; Rotundi, A.; Burchi, R.; di Paolantonio, A. (10/1992). M-type asteroids: rotational properties of 16 objects. - ADS (англ.). Т. 95. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. с. 195—211. Bibcode:1992A&AS...95..195D.
  25. ↑ Gaffey, M. J.; Bell, J. F.; Cruikshank, D. P. (1989). Richard P. Binzel, Tom Gehrels, Mildred Shapley Matthews (ред.). Asteroid Surface Mineralogy. University of Arizona Press. с. 98—127. ISBN 0-8165-1123-3.
  26. ↑ Hardersen, Paul S.; Gaffey, Michael J.; Abell, Paul A. (05/2005). Near-IR spectral evidence for the presence of iron-poor orthopyroxenes on the surfaces of six M-type asteroids - ADS (англ.). Т. 175. Icarus. с. 141—158. Bibcode:2005Icar..175..141H. doi:10.1016/j.icarus.2004.10.017.
  27. ↑ Ockert-Bell, M. E.; Clark, B. E.; Shepard, M. K.; Isaacs, R. A.; Cloutis, E. A.; Fornasier, S.; Bus, S. J. (12/2010). The composition of M-type asteroids: Synthesis of spectroscopic and radar observations - ADS (англ.). Т. 210. Icarus. с. 674—692. Bibcode:2010Icar..210..674O. doi:10.1016/j.icarus.2010.08.002.
  28. ↑ Sanchez, Juan A.; Reddy, Vishnu; Shepard, Michael K.; Thomas, Cristina; Cloutis, Edward A.; Takir, Driss; Conrad, Albert (01/2017). Detection of Rotational Spectral Variation on the M-type Asteroid (16) Psyche - ADS (англ.). Т. 153. The Astronomical Journal. с. 29. arXiv:1701.02742. Bibcode:2017AJ....153...29S. doi:10.3847/1538-3881/153/1/29.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  29. ↑ Takir, Driss; Reddy, Vishnu; Sanchez, Juan A.; Shepard, Michael K. (01/2017). Detection of Water and/or Hydroxyl on Asteroid (16) Psyche - ADS (англ.). Т. 153. The Astronomical Journal. с. 31. arXiv:1610.00802. Bibcode:2017AJ....153...31T. doi:10.3847/1538-3881/153/1/31.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  30. ↑ Asphaug, E.; Reufer, A. (08/2014). Mercury and other iron-rich planetary bodies as relics of inefficient accretion - ADS (англ.). Т. 7. Nature Geoscience. с. 564—568. Bibcode:2014NatGe...7..564A. doi:10.1038/ngeo2189.
  31. ↑ Davis, Donald R.; Farinella, Paolo; Marzari, Francesco (01/1999). The Missing Psyche Family: Collisionally Eroded or Never Formed? - ADS (англ.). Т. 137. Icarus. с. 140—151. Bibcode:1999Icar..137..140D. doi:10.1006/icar.1998.6037.
  32. ↑ Johnson, Brandon C.; Sori, Michael M.; Evans, Alexander J. (01/2020). Ferrovolcanism on metal worlds and the origin of pallasites - ADS (англ.). Т. 4. Nature Astronomy. с. 41—44. arXiv:1909.07451. Bibcode:2020NatAs...4...41J. doi:10.1038/s41550-019-0885-x.
  33. ↑ Jeff Foust (28 лютого 2020). Falcon Heavy to launch NASA Psyche asteroid mission (англ.). spacenews.com. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  34. ↑ Carter, Jamie. NASA Will Launch ‘Psyche’ Mission To Explore Asteroid Worth More Than The Global Economy. Forbes (англ.). Процитовано 12 червня 2023.
  35. ↑ Psyche. The Psyche mission is a journey to a unique metal-rich asteroid orbiting the Sun between Mars and Jupiter
  36. ↑ NASA відправить експедицію на найдорожчий астероїд Психея. // Автор: Юлія Мирська. 16.06.2023
  37. ↑ NASA відправило зонд до металевого астероїда PSYCHE. 13.10.2023, 21:09
  38. ↑ Signal Acquired – Psyche Begins Its Journey of Discovery – Psyche Mission. blogs.nasa.gov (амер.). 13 жовтня 2023. Процитовано 10 березня 2025.
  39. ↑ Harry Pettit (27 червня 2019). NASA headed towards giant golden asteroid that could make everyone on Earth a billionaire (англ.). foxnews.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  40. ↑ Fair, Dean Murray, and Tara (31 січня 2023). £8k quadrillion asteroid 'worth 75,000 times the global economy'. Express.co.uk (англ.). Процитовано 12 червня 2023.
  41. ↑ NASA відправить космічний корабель до астероїда із золотом на 10 квінтильйонів доларів. // Автор: Андрій Неволін. 24.07.2023
  42. ↑ NASA Prepares to Visit a Golden Asteroid Worth Up to $700 Quintillion. SYFY Official Site (амер.). 20 липня 2023. Процитовано 10 березня 2025.

Посилання

ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=16_Психея&oldid=44867341