150-та мотострілецька дивізія (РФ)
150-та мотострілецька Ідрицько-Берлінська ордену Кутузова дивізія (150 МСД, в/ч 22265) — військове формування Сухопутних військ Росії у Південному військовому окрузі, створення якого почалося наприкінці 2014 року, після літньої кампанії війни на сході України. Дивізія представлена як спадкоємиця 150-ї стрілецької дивізії, сформованої у 1943 році, що брала участь у штурмі Рейхстагу.
| 150-та мотострілецька дивізія | |
|---|---|
| рос. 150-я мотострелковая Идрицко-Берлинская ордена Кутузова дивизия | |
 Велика емблема | |
| На службі |
1943—1946 2016 — дотепер |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Вид |
 Сухопутні війська РФ |
| Тип |
 Мотострілецькі війська |
| Чисельність | дивізія |
| У складі | 8-ма загальновійськова армія |
| Дислокація | Новочеркаськ |
| Війни/битви | Друга світова війна |
| Нагороди |
 |
| Звання |
Ідрицька Берлінська |
| Знаки розрізнення | |
| Нарукавний знак дивізії |
 |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Дивізія базується у м. Новочеркаську[1]. Чисельність — 10,5 тисячі осіб.
Передісторія ред.
150-та стрілецька дивізія 3-го формування створена у вересні 1943 року зі 151-ї окремої стрілецької, 127-ї курсантської й 144-ї лижної бригад.
150-та стрілецька дивізія Червоної армії брала Рейхстаг. Штурмовий прапор 150-ї дивізії був встановлений над Рейхстагом розвідниками 756-го стрілецького полку Михайлом Єгоровим й Мелітоном Кантарією. У Російській Федерації цей прапор офіційно вважається прапором перемоги у Німецько-радянській війні.
Дивізія була розформована у 1946 році.
Історія ред.
За даними ІнформНапалму, дивізія почала формуватися наприкінці 2014 року[2]. У березні 2016 року штаб Південного військового округу повідомив про розгортання нової дивізії. Її створення обумовлене неспроможністю російських бригад протистояти бригадам натівського зразка.[3] Завершення формування дивізії заплановано на кінець 2017 року,[4] на базі колишньої 33-ї окремої гірської мотострілецької бригади з Майкопу[5] За даними Юрія Бутусова, з грудня 2016 року дивізія перебувала на полігоні Кадамівський у Ростовській області (РФ), а боєготовності з'єднання досягне у травні 2017 року[6].
За даними серпня 2017 року ІнформНапалму, формування дивізії повинне завершитися до кінця 2017 року[7].
Російсько-українська війна ред.
У квітні 2018 року, в Ростовській області в районі с. Петрівка було зафіксовано переміщення колони БМП-3[8]. За припущенням ІнформНапалму, техніка належить 102-му або 103-му мотострілецькому полку[9]. Деякі бойові машини мали затерті бортові номери, що є можливою ознакою того, що техніку збираються перекидати на тимчасово окупований український Донбас. В районі с. Большой Должик було також зафіксовано рух колони САУ 2С3 «Акація», що супроводжувалася машинами 1В13, 1В16, а також БТ-ЛБу із системою придушення радіосигналу для дистанційно керованих фугасів, що використовується для забезпечення безпеки від диверсій при супроводженні колон[9]
3 березня 2022 року, згідно з повідомленнями у відкритих джерелах, в ході відбиття російського вторгнення в Україну було ліквідовано командира 103 мотострілецького полку (з дислокацією — м. Ростов-на-Дону) полковника Ісайкіна Олександра Івановича м. Ростов-на-Дону)[10].
6 березня 2022 року, згідно з повідомленням пресслужби ОТУ «Схід», від початку російського вторгнення до України 150-та мотострілецька бригада втратила не менше 7 своїх БТГ. «Наразі важко сказати про точні дані про втрати російсько-фашистських сил, адже окупанти ретельно приховують правду. Однак, достеменно відомо, що протягом 10 діб відсічі кремлівської агресії, в районі відповідальності ОТУ „Схід“, щонайменше 7 батальйонних тактичних груп ворога втратили боєздатність», — йдеться в повідомленні. Також, 7 березня 2022 року, у військовому шпиталі в м. Ростові-на-Дону очікується доставлення понад 200 тіл загиблих військовослужбовців зі складу 150-ї дивізії[11].
15 березня 2022 року, силами полку «Азов» в ході відбиття російського вторгнення в Україну під час чергової спроби взяття росіянами Маріуполя, було ліквідовано командира 150-ї мотострілецької дивізії генерал-майора Олега Мітяєва[12].
Структура ред.
Станом на 2017 рік, структура дивізії має особливість — замість 3 мотострілецьких і 1 танкового полку, дивізія має 2 танкових і 2 мотострілецьких полки:[7][2]
- 102-й мотострілецький полк, в/ч 91706 (Т-72Б3, БМП-3, 2С3)
- 103-й мотострілецький полк (Т-72Б3, БТР-82А, Мста-Б)
- 68-й гвардійський танковий полк, в/ч 91714 (Т-72Б3, БМП-3, 2С3)
- 163-й гвардійський танковий полк, в/ч 84839 (Т-72Б, БМП-3, 2С3)
933-й зенітний ракетний полк, в/ч 15269 (м. Міллерово) (Тор-М2)- 381-й гвардійський артилерійський полк, в/ч 24390 (м. Ростов-на-Дону) (Мста-С, Мста-Б, Торнадо-Г)
- 174-й окремий розвідувальний батальйон (в/ч 22265, сел. Персіанівка)
- 258-й окремий батальйон зв'язку (в/ч 84881)
- 539-й окремий інженерно-саперний батальйон (м. Каменськ-Шахтинський)
- 293-й окремий батальйон матеріального забезпечення (в/ч 98591, м. Новочеркаськ, полігон Кадамовський)
- 195-й окремий медичний батальйон
- окрема рота БПЛА
- окрема рота РЕБ
- окрема рота РХБЗ
- інші підрозділи
Командування ред.
- Генерал-майор Болгарєв Петро Миколайович (2016—2018)[13];
- Генерал-майор Дзейтов Руслан Мусаєвич (2018—2019);
- Генерал-майор Елканов Володимир Хазретович (2019—2020);
- Генерал-майор Мітяєв Олег Юрійович (2020 — 15.03.2022)[12].
Примітки ред.
- ↑ В Южном военном округе появится новая армия. Известия (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
- ↑ а б 150-а дивізія XXI століття ЗС РФ. Міфи і реальність - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA) . 15 серпня 2017. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
- ↑ Новое соединение в Ростовской области получит имя штурмовавшей Рейхстаг дивизии. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 25 січня 2017.
- ↑ Група українських верифікаторів підтверджує розгортання Росією мотострілецької дивізії на кордонах з Україною. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
- ↑ Южный военный округ (рос.), архів оригіналу за 16 квітень 2017, процитовано 10 квітень 2017
- ↑ Цензор.НЕТ. Росія збільшує військову силу на кордоні з Донбасом і Харківщиною, - журналіст. Цензор.НЕТ (uk-UA) . Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
- ↑ а б Особливості формування нових дивізій Південного ВО РФ на кордоні з Україною - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA) . 6 квітня 2017. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- ↑ @DFRLab (8 квітня 2018). #MinskMonitor: Russian Fighting Vehicles Appear at Border?. Medium. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
- ↑ а б Навіщо Росія перекидає до кордону бронетехніку із затертими бортовими номерами - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA) . 9 квітня 2018. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
- ↑ За кожним знищеним російським генералом стоять тисячі ліквідованих солдатів. 03.03.2022, 13:55. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
- ↑ Українські захисники за 10 днів війни знищили сім батальйонних груп російських окупантів, — ОТУ «Схід». 06.03.2022, 21:35. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ а б У РНБО опублікували імена 10 знищених в Україні російських генералів, полковників та підполковників. Список. 15.03.2022, 23.35. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
- ↑ Подробнее : Министерство обороны Российской Федерации. function.mil.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
Джерела ред.
- Іраклій Комахідзе (17 серпня 2017). 150-я дивизия XXI века ВС РФ. Мифы и реальность. https://petrimazepa.com/. Петро і Мазепа. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. (рос.)