Вікіпедія

138-ма окрема мотострілецька бригада (РФ)

військова частина

138-ма окрема гвардійська мотострілецька Красносільська ордена Леніна, Червонопрапорна бригада (138 ОМСБр, в/ч 02511) — з'єднання мотострілецьких військ Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю в бригаду. Пункт постійної дислокації — селище Каменка Виборзького району Ленінградської області. Входить до складу 6-ї загальновійськової армії, Західний військовий округ.

138-ма окрема мотострілецька бригада
(з 1997)
45-та мотострілецька дивізія
(1992—1997)
Країна Росія Росія
Вид  Сухопутні війська РФ
Тип  Мотострілецькі війська
Чисельність бригада
У складі
 6 ЗА
Пункти базування сел. Каменка, Виборзький район, Ленінградська область
Оснащення 40 Т-72Б3
Війни/битви

Російсько-українська війна

Почесні найменування Російська гвардія Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Медіафайли на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 138-ма бригада.

У 2022 році підрозділи бригади брали участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну, де вели бої під Харковом.

Історія ред.

Після розпаду СРСР 45-та гвардійська мотострілецька дивізія Радянської армії увійшла до складу Збройних сил Російської Федерації.

У 1992 році дивізія отримала статус миротворчої. Вона брала участь у придністровському, грузино-абхазькому, грузино-осетинському збройних конфліктах.

Військовослужбовці з'єднання виконували завдання у Югославії й Таджикистані.

У 1994—1995 роках солдати 45-ї гвардійської мотострілецької дивізії брали участь у Першій російсько-чеченській війні (129-й гв. мотострілецький полк під командуванням гвардії полковника Олександра Борисова й 133-й окремий гв. танковий батальйон) у найзапекліших боях у Грозному й Ханкалі.

У грудні 1997 року у зв'язку з реформуванням Збройних сил Росії з 45-ї дивізії була створена 138-ма окрема мотострілецька бригада, що успадкувала ордени, почесні найменування, історичний формуляр, бойову славу та всі традиції з'єднання.

З 1 вересня 2010 року у зв'язку з ліквідацією Ленінградського військового округу перейшла до складу створеного Західного військового округу.

Російське вторгнення в Україну 2022 року ред.

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

2022 року підрозділи полку брали участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну. З першого дня війни 24 лютого під Харків в с. Мала Рогань і с. Вільхівка увійшли дві батальйонні тактичні групи 138-ї мотострілецької бригади та зведена БТГ 59-го танкового полку ЗС РФ. Вони були перекинуті з полігону в Курській області, де четверо військовослужбовців відмовилися воювати на території України. У складі батальйонних груп було близько половини солдат строкової служби[1].

Докладніше: Бої за Харків (2022)

Зачистка с. Мала Рогань і с. Вільхівка від російських сил тривала три дні з 25 березня до 28 березня[1].

30 березня Юрій Бутусов повідомив, що під Харковом були розбиті дві батальйонно-тактичні групи, які були створені на основі 138-ї бригади, а також 59-й танковий полк. Він повідомив, що були захоплені штаби цих частин, вся штабна документація, карти, списки особового складу, машини управління, повні комплекси зв'язку[2].

Командири ред.

  • 21.11.1997 — 15.7.1999 — генерал-майор Малофєєв Михайло Юрійович.
  • 05.8.1999 — 07.7.2000 — генерал-майор Турченюк Ігор Миколайович.
  • 08.07.2000 — 21.09.2000 — т. в. о. полковник Фатулаєв Багір Юсуф-огли.
  • 22.9.2000 — 22.02.2002 — генерал-майор Йолкін Анатолій Анатолійович.
  • 11.7.2002 — 09.6.2004 — генерал-майор Сердюков Андрій Миколайович[3][4].
  • 22.6.2004 — 14.6.2005 — генерал-майор Цільке Володимир Генріхович.
  • 14.6.2005 — 24.4.2008 — полковник Романенко Олександр Васильович.
  • 25.4.2008 — 19.6.2008 — т. в. о. полковник Фролов Володимир Петрович.
  • 20.6.2008[5] — 10.2009[6] — полковник Асланбеков Алібек Наврузбековіч.
  • 2009 — 26.10.2010[7] — полковник Яшин Дмитро Олександрович.
  • 19.04.2011[8] — 10.09.2014 — генерал-майор Новкін Олександр Іванович.
  • 2014 — 07.2016 — генерал-майор Марзоєв Аркадій Васильович.
  • 07.2016 — 09.2017 — полковник Плохотнюк Валерій Володимирович.
  • 09.2017 — 09.2019 — полковник Колесников Олексій Миколайович.
  • З 09.2019 — полковник Колчин Василь Іванович.

Склад бригади ред.

  • 667-й окремий гвардійський механізований Ленінградський батальйон.
  • 697-й окремий гвардійський механізований Ленінградський батальйон.
  • 708-й окремий гвардійський механізований Ленінградський Червонопрапорний батальйон.
  • 133-й окремий гвардійський танковий Ідріцкую Червонопрапорний, ордена Суворова батальйон.
  • 486-й окремий гвардійський самохідно-артилерійський Ленінградський Червонопрапорний дивізіон.
  • 721-й окремий самохідно-артилерійський дивізіон.
  • 383-й окремий реактивний артилерійський дивізіон.
  • 3525-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон.
  • 247-й окремий гвардійський зенітний ракетний дивізіон.
  • 253-й окремий зенітний ракетно-артилерійський дивізіон (с.Каменка, Виборгський р-н, Ленінградська обл.)
  • 49-й окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон.
  • 511-та окрема рота радіоелектронної боротьби.
  • Батарея управління та артилерійської розвідки (начальника артилерії).
  • Взвод управління і радіолокаційної розвідки (начальника протиповітряної оборони).
  • Взвод управління (начальника розвідувального відділення).
  • Ремонтно-відновлювальний батальйон.
  • Батальйон матеріального забезпечення.
  • Комендантська рота.
  • Рота РХБЗ.
  • Медична рота.
  • Взвод інструкторів.
  • Взвод тренажерів.
  • Полігон.
  • Оркестр.

Втрати ред.

Із відкритих джерел відомо про деякі втрати бригади, понесені в ході російсько-української війни:

п/п Прізвище, ім'я, по-батькові Звання Дата народження Дата смерті
1. Грідін Максим Олегович[9]
(рос. Гридин Максим Олегович)		 рядовий 09.11.2002 24.02.2022
2. Сєйтов Максут Іскакович[9]
(рос. Сейтов Максут Искакович)		 рядовий 09.11.2002 24.02.2022
3. Капустін Данило Сергійович[10]
(рос. Капустин Даниил Сергеевич)		 рядовий 09.09.2002 24.02.2022
4. Портусь Андрій Юрійович[11]
(рос. Портусь Андрей Юрьевич)		 капітан 04.06.1979 24.02.2022
5. Герасимов Вадим Сергійович[12]
(рос. Герасимов Вадим Сергеевич)		 підполковник 08.03.2022
6. Астахін Георгій[13]
(рос. Астахин Георгий)		 рядовий 29.03.2022
7. Заходякін Костянтин Романович[14]
(рос. Заходякин Константин Романович)		 старший сержант 24.09.1987 15.05.2022
8. Бойчук Ігор[15]
(рос. Бойчук Игорь)		 старший лейтенант 27.08.2022
9. Муллагалєєв Марсель Фанісович[16]

(рос. Муллагалеев Марсель Фанисович)

наводчик мотострілкового батальйону 1997 до 13.09.2022

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б "Як у XXI столітті може відбуватися така війна?": полонений розповів про втрати ворога під Харковом. 2day.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  2. ↑ Дві БТГ 138-ї мотострілецької бригади та зведена БТГ 59-го танкового полку ЗС РФ розгромлені під Харковом воїнами 92-ї бригади та добровольчими загонами, - Бутусов. ФОТО. censor.net. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  3. ↑ т.в.о. з 10.03.2002
  4. ↑ «ВДВ — дом родной» [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.]. «Тульский молодой коммунар» № 98 (10640) 21.07.2004 г
  5. ↑ Командующий войсками ЛенВО представил личному составу командира 138-й гвардейской омсбр[недоступне посилання з Январь 2018], Новости ЛенВО, 3.07.2008
  6. ↑ Командование 138-й мотострелковой бригады в посёлке Каменка лишилось постов за дедовщину [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.], Российская газета, 10 декабря 2009
  7. ↑ Кадровые изменения в Вооружённых Силах. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 13 січня 2020.
  8. ↑ Кадровые изменения в командном составе Вооружённых Сил. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.
  9. ↑ а б Уроженец Астрахани рядовой #138омсбр Гридин Максим Олегович 2002 г.р. после школы решил отдать свой воинский долг, 24/02/22 получил ранения несовместимые с жизнью и пал. Twitter (укр.). Процитовано 24 липня 2022.
  10. ↑ Капустин Даниил Сергеевич / Kapustin Daniil Sergeevich
  11. ↑ Андрей Портусь
  12. ↑ Уроженец города Котельниково, выпускник МВОКУ, командир батальона подполковник Герасимов Вадим Сергеевич погулял немного дольше, чем его подчинённые, но в конце концов тоже демилитаризовался. Twitter (укр.). Процитовано 24 липня 2022.
  13. ↑ Не совсем понятно, когда именно демилитаризовался глупенький 19летний срочно-контрактник #138омсбр Георгий Астахин из Новой Ладоги Ленинградской области, 8 или 29 марта. Впрочем, какая разница?. Twitter (укр.). Процитовано 24 липня 2022.
  14. ↑ yadocent (17 червня 2022). Павшие герои Освободительного похода (пограничники). Гражданин Донбасса. Процитовано 24 липня 2022.
  15. ↑ Senior Lieutenent Бойчук Игорь (Boychuk Igor), commander of the engineer-sapper battalion of the 138th separate guards motor rifle brigade, was killed in Ukraine on 27 August. Twitter (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
  16. ↑ Дорогие земляки, нас постигло большое горе... | Александр Андреев | VK. vk.com (рос.). Процитовано 15 вересня 2022.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=138-ма_окрема_мотострілецька_бригада_(РФ)&oldid=42209736