Вікіпедія

13-й гвардійський танковий полк (СРСР)

13-й гвардійський танковий полк (13 гв. ТП) — формування танкових військ Радянської армії, що існувало у 1942—1992 роках. Полк перебував у складі 4-ї гвардійської танкової дивізії.

13-й гвардійський танковий полк
рос. 13-й гвардейский танковый полк
На службі 1942 — 1992
Країна  Радянський Союз
Чисельність полк
У складі 4 гв. ТД
Гарнізон/Штаб  Російська РФСР
Нагороди Радянська гвардія Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня

Після розпаду СРСР у 1992 році перейшов до складу Збройних сил Російської Федерації.

Докладніше: 13-й танковий полк (РФ)

Історія ред.

Друга світова війна ред.

Полк веде свою історію від 67-ї танкової бригади 17-го танкового корпусу. Народившись у 1942 році під Сталінградом як 67-ма танкова бригада, він уперше воював під Воронежем. Потім бригада брала участь у звільненні Володарська, Червоноармійська, Шепетівки, Тернополя, Кракова, Катовиці.

1943 року бригада перейменована на 13-ту гвардійську танкову у складі 4-го гвардійського танкового корпусу.[1] За визволення Шепетівки в Україні в ході Рівно-Луцької операції, бригада удостоєна почесного найменування «Шепетівська». Надалі бригада пройшла з боями Польщу, в авангарді РСЧА підійшла до рубежу річки Ельба, брала участь у взятті Дрездена, а кінець війни застала у Празі.[2]

Післявоєнний час ред.

3 липня 1945 бригада переформована на 13-й гвардійський танковий полк (в/ч 35758) у складі 4-ї гвардійської танкової дивізії з пунктом постійної дислокації в місті Наро-Фомінськ Московської області. [1] Надалі полк проіснував весь період Холодної війни без змін назви та місця дислокації. [3] [4]

2 вересня 1946 року 13-й гвардійський танковий полк, разом з іншими частинами 4-ї гвардійської танкової дивізії, урочистим маршем пройшов Червоною площею. Це започаткувало святкування Дня танкіста.

На 1990 полк (в/ч 35758), будучи розквартованим у місті Наро-Фомінськ, мав на озброєнні 119 танків Т-80УД (а також 5 Т-64 і 3 Т-72), 73 бойові машини піхоти (39 БМП-2, 32 БМП-1, 2 БРМ-1К), 6 БТР-70, 12 2С1 «Гвоздика», 1 ПРП-3, 3 БМП-1КШ, 3 1В18, 1 1В19, 2 Р-145БМ, БТР-5 -4, 1 МТП-1, 2 МТУ-20, 1 МТ-ЛБ Т.[5]

Розпад СРСР ред.

У серпні 1991 року танки полку вводилися до Москви за наказом ГКЧП.

Після розпаду СРСР у 1992 році полк перейшов до складу Збройних сил Російської Федерації.

Докладніше: 13-й танковий полк (РФ)

Нагороди та почесні найменування ред.

13-та гвардійська танкова бригада, правонаступником якої є полк, за роки Великої Вітчизняної війни була удостоєна наступних нагород, почесних звань та найменувань:

Нагорода, почесне найменування Дата нагородження Підстава нагородження
«Шепетівська»
присвоєно наказом Верховного головнокомандувача № 033 від 17 лютого 1944 року
За відмінність у боях з німецькими загарбниками під час визволення міста Шепетівка
 
Орден Червоного Прапора
Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1944 року «Про нагородження орденами з'єднань та частин Червоної Армії»
За зразкове виконання завдань командування у боях за визволення міста Тарнополя та виявлені при цьому доблесть та мужність
 
Орден Суворова ІІ ступеня
Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1945 року «Про нагородження орденами з'єднань та частин Червоної Армії»
За зразкове виконання завдань командування в боях при прориві оборони німців і розгромі військ противника на південний захід від Оппельн і виявлені при цьому доблесть і мужність
 
Орден Кутузова ІІ ступеня
Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 травня 1945 року «Про нагородження орденами з'єднань та частин Червоної Армії»
За зразкове виконання завдань командування в боях при прориві оборони німців на річці Нейссе та оволодінні містами Коттбус, Люббен, Цоссен, Бееліц, Лукенвальде, Тройєнбрітцен, Цана, Марієнфельде, Треббін, Рангсдорф, Дідерсдорф

Повні кавалери ордена Слави ред.

  • Вересов Павло Кирилович, гвардії старший сержант, механік-водій танка Т-34 2-го танкового батальйону.
  • Любушкін Микола Іванович, гвардії червоноармієць, автоматник взводу розвідки роти управління.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Феськов, 2013, с. 218.
  2. ↑ Гвардейская танковая Кантемировская дивизия продолжает активно наращивать боевую подготовку. Звезда. 1 липня 2017. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2019.
  3. ↑ Феськов, 2013, с. 224.
  4. ↑ Феськов, 2013, с. 501.
  5. ↑ Ленский А.Г., Цыбин М.М. Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. — СПб. : B&K, 2001. — С. 175. — 500 прим.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=13-й_гвардійський_танковий_полк_(СРСР)&oldid=38053343