Відкрити головне меню

120-мм корабельна гармата 120/50 Mod. 1926 Ansaldo

(Перенаправлено з 120/50 Mod. 1926 Ansaldo)

120-мм (4,7-дюймова) корабельна артилерійська система марки 120/50 Mod. 1926 Ansaldo (італ. 120/50 Mod. 1926 Ansaldo) — італійська корабельна гармата часів Другої світової війни. Артилерійська система 120/50 Mod. 1926 Ansaldo була основним корабельним озброєнням ескадрених міноносців окремих типів, що перебували на озброєнні італійських військово-морських сил.

120-мм корабельна артилерійська установка 120/50 1926 року
120/50 Mod. 1926 Ansaldo
HN-INS-Misgav-K-30-Italian-120mm-gun-1.jpg
120-мм корабельна артилерійська установка 120/50 1926 року з ізраїльського фрегата «Мігсав»
Тип: Корабельна гармата
Походження: Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Історія служби
Термін використання 19281970
Використання у Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Війни Чакська війна
Друга світова війна
Історія виробництва:
Конструктор Ansaldo
Розроблено 1926
Виробник Ansaldo, ОТО
Виготовлено 1928
Варіанти Ansaldo Mod. 1926
Ansaldo Mod. 1936
Ansaldo Mod. 1937
Ansaldo Mod. 1940
OTO Mod. 1931
OTO Mod. 1933
OTO Mod. 1936
Характеристики
Маса 5 552 кг
Довжина 6,400 м
Довжина ствола, мм: 6,0 м
Калібр 120
Кут підвищення -10° до +45°
Кут повороту +150° / -150°
Бойова скорострільність 6-7 постр./хв.
Дульна швидкість 950 м/с
Максимальна дальність 18 200 м (35°) HE
22 000 м (45°) HE

Зміст

ІсторіяРедагувати

120-мм корабельна гармата 120/50 Mod. 1926 Ansaldo була розроблена італійською компанією Ansaldo для озброєння есмінців типу «Навігаторі», що надходили до Королівського флоту Італії з середини 1920-х років. Гармата розроблялась на основі 120-мм корабельної гармати часів Першої світової війни — 120 mm/45 Mod. 1918/1924/1926.

З часом артилерійська система зазнала низку удосконалень 1936, 1937 та 1940 років у компанії Ansaldo, та 1931, 1933 і 1936 років у гармат виробництва компанії ОТО.

Корабельна артилерійська система перебувала на озброєнні ескадрених міноносців типу «Дардо», «Фольгоре», «Маєстрале», «Оріані», «Сольдаті», а також, як додаткове озброєння на лінкорах типу «Конте ді Кавур».

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Campbell, John (1985). Naval Weapons of World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-459-4. 
  • Hodges, Peter; Friedman, Norman (1979). Destroyer Weapons of World War 2. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-87021-929-4. 

ПриміткиРедагувати