105-мм безвідкатна гармата LG 42

105-мм безвідкатна гармата LG 42 (нім. 10.5 cm Leichtgeschütz 42) — німецька безвідкатна гармата періоду Другої світової війни. Гармата LG.42 була розроблена фірмою «Rheinmetall» у Дюссельдорфі. Гармата була прийнята на озброєння Вермахту в 1942 році. Призначалася для знищення вогневих точок і живої сили противника, а також для боротьби з бронетехнікою супротивника. Стрільба велася стандартними боєприпасами.

105-мм LG 40
10.5 cm Leichtgeschütz 42

Німецька 105-мм безвідкатна гармата LG 42. Музей артилерії. Форт Сілл. Оклахома
Тип безвідкатна гармата
Походження Третій Рейх Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні 19421945
Оператори Третій Рейх Третій Рейх
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Rheinmetall
Розроблено 1942
Виробник Dürkopp Adler
Виготовлення 19421944
Варіанти LG 42-1, LG 42-2
Характеристики
Вага LG 42-1: 540 кг
LG 42-2: 552 кг
Довжина 1836 мм
Довжина ствола 1374 мм

Снаряд 105×155 мм R
Калібр 105
Підвищення від −15° до +42°
Траверс 360°
Темп вогню 6-7 пострілів на хвилину
Дульна швидкість 195 або 335 м/с
Дальність вогню
Ефективна 3 400 м
Максимальна 7 950 м

105-мм безвідкатна гармата LG 42 у Вікісховищі

Зміст ред.

Опис гармати ред.

На початку 1940-х років німецькі збройові компанії вели інтенсивні роботи з розробки безвідкатних гармат, які мали застосовуватися в парашутних та гірсько-єгерських частинах, а також в умовах складної місцевості (гірські перевали, гірська та болотиста місцевість). Основним чинником у конструкції гармат була наявність замку, що закривався, і після пострілу відкидав частину порохових газів у бік, протилежний напрямку руху снаряду, в такій спосіб уникали відкату артилерійської системи.

Однак, незважаючи на те, що у 1942 році на озброєння парашутних частин Люфтваффе були прийняті «круппівські» 105-мм безвідкатні гармати LG 40, конкурент — фірма «Рейнметалл-Борзиг» — не згорнула роботу над своєю артилерійською системою, роботи над якою велись під фірмовим індексом LG 2Rh. У підсумку ця система була прийнята на озброєння як 10,5 cm LG 42. Мотиви цього рішення не цілком ясні — з одного боку, гармата 10,5 cm LG 42 трохи перевершувало конкурента LG 40 за балістичними характеристиками. З іншого боку, в них повністю була відсутня взаємозамінність і по снарядах, і по зарядах.

Гармата 10,5 cm LG 42, в основному, повторювала конструкцію 7,5 cm LG 40 — природно, з поправкою на більший калібр. Довжина ствола становила 13 калібрів, він мав 32 правобічних нарізи постійної крутизни глибиною 1,3 мм. Як і в 75-мм безоткатній системі, ударно-спусковий механізм 10,5 cm LG 42 мав центральне розташування — це полегшувало заряджання, але знижувало термін служби механізму. Сопло, так само, як і у 105-мм безоткатній гарматі «Круппа», мало всередині спіральні лопатки. Гармата забезпечувалася двосекційним щитом і колісним ходом з пневматиками. Стрільба велася з триноги після зняття коліс (ця операція займала приблизно 15 секунд). Для парашутного десантування гармата розбиралася на чотири частини.

Конструкція лафета забезпечувала круговий обстріл при куті піднесення до 20°. При більшому куті піднесення кут горизонтального наведення становив 71,5°. Діапазон кутів вертикального наведення становив від -15° до + 42°. Як і у випадку з LG 40, LG 42 вироблялася у варіантах LG 42/1 і LG 42/2 — з легкосплавними або сталевим лафетом. В останньому випадку маса зросла всього на 12 кг, але при цьому конструкція була міцнішою, до того ж, знижувалася витрата дефіцитних матеріалів. У ході виробництва довжину ствола зменшили на 200 мм, а також допрацювали лафет, забезпечивши можливість кругового обстрілу без демонтажу коліс — такий варіант іноді позначається як 10,5 cm LG 43.

Досвід застосування ред.

У другій половині 1941 року фірма «Крупп» поставила першу партію 105-мм безвідкатних гармат LG 40 з 184 одиниць. У наступному році випуск 105-мм відкатних гармат обох типів передали на підприємство «Дюркопп», що стало єдиним виробником гармат цього типу. У 1942 році завод випустив 82 105-мм гармати обох зразків, а з 1943 року «Дюркопп» виробляв тільки 10,5 cm LG 42 (104 одиниці в 1943 році і 158 — у 1944). Таким чином, загальний обсяг випуску 105-мм безвідкатних гармат становив 528 примірників.

На рубежі 1941—1942 років почалися поставки 10,5 cm LG 40 в дивізіони 1-го парашутного артилерійського полку. В цьому полку 105-мм безвідкатні гармати спочатку доповнили, а незабаром і повністю замінили 75-мм гармати. Дебютували ці артилерійські системи в боях на Східному фронті. Разом з 2-м дивізіоном 1-го артполку вони також потрапили в Північну Африку, де брали участь у битві за Ель-Аламейн і боях на «Лінії Марет».

У 1943 році артилерійські полки парашутних дивізій Люфтваффе почали отримувати на озброєння гармати 105-мм безвідкатні гармати LG 42. Однак з чотирьох таких дивізій лише в 1-й і 2-й дивізійна артилерія була повністю укомплектована 105-мм безвідкатними гарматами.

Див. також ред.

Посилання ред.

  • Leichtgeschütze. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 8 липня 2018. (нім.)
  • Fallschirmartillerie [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • 10.5 cm L.G. 42 and 42/1: Recoilless Gun [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  • НЕМЕЦКАЯ 105-ММ БЕЗОТКАТНАЯ ПУШКА 10,5 CM LG 42(рос.)
  • Безоткатка в гаубичном калибре [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)

Література ред.

  • Engelmann, Joachim and Scheibert, Horst. Deutsche Artillerie 1934—1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliederung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke, 1974
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X

Примітки ред.