100 мм гірська гармата M.16

100 мм гірська гармата М.16 (нім. 10 cm Gebirgshaubitze M.16) була на озброєнні Збройних сил Австро-Угорщини періоду 1-ї світової війни. Загалом було вироблено 550 гармат. У варіанті 105 мм перебувала на озброєнні турецького війська. Після завершення війни потрапила на озброєння до країн-правонаступників та Італії. Брали участь у 2-й світовій війні.


М.16
Тип Гірська гармата
Походження Австро-Угорська імперія
Історія використання
На озброєнні 1915-1919
Оператори Австро-Угорська імперія
Австрія
Чехословаччина
Угорщина
Німеччина
Третій Рейх
Італія
Румунія
Польща
Війни Перша світова війна, Друга світова війна.
Історія виробництва
Виробник "Шкода"
Виготовлення 1915-1918
Виготовлена
кількість
550
Варіанти 10.5 cm Gebirgshaubitze M. 16(T)
Характеристики
Вага

бойова: 1,235 кг

похідна:
Довжина L/19 калібр (1,93 м)

Снаряд роздільне заряджання, граната 13,4 кг - 16 кг
Калібр 100 мм
Підвищення від -8° до +70°
Траверс 5,5°
Темп вогню 1 постріл за 5 хвилин
Дульна швидкість 341 м/с (набій 16 кг), 407 м/с (набій 13,4 кг)
Дальність вогню
Ефективна 7,090 км (13,4 км)
Максимальна 8,490 км (16 км)

100 мм гірська гармата M.16 у Вікісховищі

У гарматі використовували 4 типи набоїв до польової гаубиці М.14 — фугасний сняряд (10 кг), осколково-фугасний снаряд (13,6 кг), шрапнельного снаряду (13,5 кг). Лафет гармати забезпечував більший кут обстрілу. Гармату перевозили у розібраному стані на трьох двокінних візках. На невеликі відстані його переміщувала обслуга.

Джерело ред.