1-ша окрема танкова бригада (РФ)

1-ша окрема гвардійська танкова Уральсько-Львівська ордена Жовтневої Революції, Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова добровольча бригада імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського (1 ОТБр, в/ч 60550, від липня 1994: 63453) — військове з'єднання танкових військ у складі Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю у бригаду.

1-ша окрема танкова бригада
(з 2015)

262-га база зберігання та ремонту військової техніки (танкова)
(2009—2015)


10-та танкова дивізія
(1992—2009)
рос. 10-я гвардейская танковая Уральско-Львовская ордена Октябрьской революции Краснознамённая орденов Суворова и Кутузова добровольческая бригада имени Маршала Советского Союза Р. Я. Малиновского
На службі з 1992
Країна  Росія
Тип танкові війська
Оборонець Родіон Малиновський
Нагороди Російська гвардія Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня
Почесні найменування «Уральсько»«Львівська»

З'єднання входить до складу 20-ї гвардійської загальновійськової армії Західного військового округу. Пункт постійної дислокації — місто Богучар Воронізької області.

Історія ред.

У 1992 році, після розпаду СРСР, 10-та гвардійська танкова дивізія Радянської армії перейшла під юрисдикцію Російської Федерації і увійшла до складу її Збройних сил. На той час дивізія перебувала в складі Групи радянських військ у Німеччині (ГРВН) і дислокувалася у Східній Німеччині (Магдебург і Альтенґрабов[de]). У 1993—1994 роках дивізія була виведена у місто Богучар Воронізької області[1].

У 1997 році 63-й гвардійський танковий полк та 6-та окрема гвардійська мотострілецька бригада були об'єднані, як 6-й гвардійський мотострілецький полк.[2]

Згодом дивізія брала участь у Другій чеченській війні[1].

1 грудня 2009 року[3], в ході реформи Збройних сил c метою оптимізації[4], з'єднання було перетворено на 262-гу гвардійську базу зберігання та ремонту військової техніки (танкову) (262 БЗіРВТ (Т), в/ч 63453) з дислокацією у Богучарі[5][2].

У вересні 2015 року 262 БЗіРВТ (Т) була розгорнута у 1-шу окрему гвардійську танкову бригаду, що успадковує всі нагороди, історичний формуляр, бойову славу й почесні найменування попередників[1]. Бригада увійшла до складу 20-ї гвардійської загальновійськової армії[5].

Станом на 2020 рік, перебувала у складі 20-ї армії.[6]

Структура ред.

2000 ред.

За даними Майкла Холма:[2]

  • 61-й гвардійський танковий полк (Богучар, Воронезька область)
  • 62-й гвардійський танковий полк (Богучар, Воронезька область)
  • 6-й гвардійський мотострілецький полк (Курськ, Курська область)
  • 248-й гвардійський мотострілецький полк (Voronezh, Воронезька область)
  • 744-й гвардійський самохідний артилерійський полк (Богучар, Воронезька область)
  • 359-й гвардійський зенітний ракетний полк (Богучар, Воронезька область)
  • 112-й окремий розвідувальний батальйон (Богучар, Воронезька область)
  • 152-й окремий гвардійський батальйон зв'язку (Богучар, Воронезька область)
  • 127-й окремий батальйон радіаційного,хімічного та біологічного захисту (Богучар, Воронезька область)

Оснащення ред.

Оснащення на 1.1.2000 (за умовами УЗЗСЄ):[2]

Примітки ред.

  1. а б в В Воронежской области сформирована новая танковая бригада [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.]
  2. а б в г 10th Guards Tank Division. www.ww2.dk. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  3. Анатолий Лесных (13 марта 2013). Дивизия черных ножей. Московский комсомолец (рос.). Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
  4. К броску на Ла-Манш. Радио Свобода (рос.). 13 января 2016. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 16 грудня 2017.
  5. а б Новая танковая бригада сформирована в Воронежской области. Взгляд (рос.). 14 сентября 2015. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 16 грудня 2017.
  6. 20-та загальновійськова армія Росії. Загроза на північно-східному напрямку. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 7 червня 2021.