Ґунтіс Улманіс (латис. Guntis Ulmaniss; * 13 вересня 1939, Рига, Латвія) — латвійський державний діяч, 5-й президент Латвії (1993-1999).

Ґунтіс Улманіс
латис. Guntis Ulmaniss
Ґунтіс Улманіс латис. Guntis Ulmaniss
Flag of the President of Latvia.svg 5-й Президент Латвії
7 липня 1993 — 14 червня 1999
Попередник Карліс Улманіс
Наступник Вайра Віке-Фрейберга
Народився 13 вересня 1939(1939-09-13) (81 рік)
Рига, Латвія
Громадянство СРСР СРСРЛатвія Латвія
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону лицар Великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія кавалер ордена Трьох зірок 1-го ступеня Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland Grand Cross Special Class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany кавалер Великого хреста на ланцюгу ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» орден Слона Knight Grand Cross of the Order of the Falcon кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Grand Cross of the Order of Vytautas the Great орден Серафимів кавалер ордена Хреста землі Марії з ланцюгом Knight of the Order of the White Eagle
Підпис Signature of Guntis Ulmanis.png

БіографіяРедагувати

Народився 13 вересня 1939 року в місті Рига. Внучатий племінник Карліса Ульманіса, до 1955 року носив прізвище прийомного батька Румпітіс. Дитинство провів у сибірському засланні (висланий в 1941 р.). Повернувся до Риги в 1948 р.

У 1966 році закінчив Латвійський університет, служив в радянській армії (1963 - 1965), працював у ризькому виконкомі, вступив до КПРС у 1966, був директором комбінату побутових послуг Ризького району.

У 1989 році покинув КПРС. У 1993 році обраний депутатом Сейму від Селянської спілки Латвії.

7 липня 1993 року Сейм обрав його президентом Латвії. Перший президент після відновлення латвійської незалежності.

Вдруге обраний президентом 19 червня 1996 року. Ввів мораторій на смертну кару, ініціював 12 законів, 18 відправив на повторний розгляд до Сейму. При ньому вивели російські війська і підірвали Скрундський локатор (4 травня 1995 р.). У 1995 р. відмовився від підвищення зарплати.

14 червня 1999 року Гунтіс Улманіс, йдучи у відставку, залишив у Ризькому замку практично всю колекцію подарунків, в тому числі узбецький килим з його портретом, тарілку із зображенням його дружини, картину Шишкіна, подаровану російським послом, і багато іншого.

У жовтні 2002 року став головою виконавчого комітету з проведення в Ризі Чемпіонату світу з хокею 2006 року.

У 2010 році обраний депутатом 10-й Сейму Латвії, від блоку «За кращу Латвію»[1].

Автор книгРедагувати

  • «Шлях президента».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати