Грігоре Ніколеску-Бузешті

румунський політик
(Перенаправлено з Ґріґоре Ніколеску-Бузешті)

Грігоре Ніколеску-Бузешті (рум. Grigore Niculescu-Buzești; 1 серпня, 1908, Сарата Бузеу) — 12 жовтня 1949, Нью-Йорк) — румунський політик, міністр закордонних справ Румунії.

Грігоре Ніколеску-Бузешті
рум. Grigore Niculescu-Buzești
Прапор
Прапор
Міністр закордонних справ Румунії
23 серпня — 2 листопада 1944
Попередник: Міхай Антонеску
Спадкоємець: Константин Вішоіану
 
Народження: 1 серпня 1908(1908-08-01)
Сарата Бузеу
Смерть: 12 жовтня 1949(1949-10-12) (41 рік)
Нью-Йорк
Країна: Румунія Румунія
Освіта: Бухарестський університет

Біографія ред.

1929 року закінчив юридичний факультет Бухарестського університету.

У Міністерстві закордонних справ займав наступні посади:

  • Третій секретар (1933);
  • Другий секретар (1937);
  • Секретар (1941);
  • Член ради (1943);
  • Повноважний міністр (15 серпня 1944—1949).

Паралельно з роботою в міністерстві, він був відправлений за кордон як секретар посольства в Стокгольмі (1937—1939) і Ризі (1939—1940).

Повернувшись до Румунії, він очолював Департамент з економічних та адміністративних питань (23 червня 1944), і Управління кадрами (з 1 серпня 1944).

Отримавши ряд цілком таємної інформації, Ніколеску-Бузешті надав її королю Міхаю I і його оточенню, що дозволило усунути Антонеску від влади.

Після повалення Антонеску 23 серпня 1944, Ніколеску-Бузешті був призначений міністром закордонних справ в уряді генерала Константина Сенетеску (23 серпня — 2 листопада 1944).

Незабаром після свого вимушеного зречення в 1948 король Міхай I зустрівся з Бузешті, в ході обговорення що відбулося в готелі «Derby din Davos», Бузешті запропонував формування Національного комітету Румунії, що складався б з трьох партій: Селянської, Ліберальної і Соціал-демократичної. Колишній король повинен був порадитися з генералом Редеску, перш ніж ухвалювати рішення.

Помер 12 жовтня 1949 в Нью-Йорку.

Джерела ред.

  • Porter, Ivor (2005), Michael of Romania. The King and the Country, Phoenix Mill: Sutton Publishing
  • Stoica, Stan (coord.) (2008), Dicționar biografic de istorie a României, București: Editura Meronia