Ґоттфрід фон Бісмарк-Шенгаузен

Граф Ґоттфрід фон Бісмарк-Шенгаузен (нім. Gottfried Graf von Bismarck-Schönhausen; 29 березня 1901, Берлін — 14 вересня 1949, Ферден) — німецький політик, регірунгс-президент (цивільний губернатор округу) Постдаму, депутат рейхстагу, оберлейтенант люфтваффе, почесний бригадефюрер СС (1944).

Ґоттфрід фон Бісмарк-Шенгаузен
нім. Gottfried von Bismarck-Schönhausen
Народився	29 березня 1901(1901-03-29) Берлін, Німецька імперія
Помер	14 вересня 1949(1949-09-14) (48 років) Ферден-ан-дер-Аллер, Stade Government Regiond, Нижня Саксонія, ФРН ·дорожньо-транспортна пригода
Країна	Німеччина
Діяльність	політик, фермер, боєць опору
Знання мов	німецька
Членство	СС
Титул	граф
Посада	депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання	Бригадефюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід	Бісмарки
Батько	Herbert von Bismarckd
Мати	Marguerite von Bismarckd
Брати, сестри	Otto Christian Archibald von Bismarckd, Hannah von Bredowd і Albrecht von Bismarckd
Діти	Andreas Herbert Alexander Graf von Bismarck-Schönhausend і Vendeline Gräfin von Bismarck-Schönhausend
Нагороди

Біографія

Син Герберта фон Бісмарка, онук Отто фон Бісмарка. Закінчив школу в 1919 році, після чого вступив у прикордонну охорону «Схід». Спочатку співчував нацистського руху, вважаючи, що він забезпечить «національне відродження» Німеччини. У 1925—1926 проводив ознайомчі поїздки по Європі, в 1927—1928 працював у Нью-Йорку. З 1928 по 1929 працював в Асоціації німецької промисловості.

З 1933 по 1934 року нацистський лідер Померанії. У 1935 році став регірунгс-президентом Щецина, з 1938 — Потсдама. З 5 березня 1933 по 26 серпня 1944 року був депутатом Рейхстагу, поєднуючи цю посаду з обов'язками регірунгс-президента Потсдама. Бісмарк-Шенгаузен був членом організації «Гурток друзів рейхсфюрера СС».

З 1942 року Бісмарк-Шенгаузен виступав проти продовження Другої світової війни і вступив в контакт з іншими членами німецької аристократії, які діяли проти нацистського режиму і хотіли почати переговори із західними союзниками, серед них — начальник поліції Постдама граф Вольф-Генріх фон Гелльдорф, полковник граф Клаус фон Штауффенберг і генерал Фрідріх Ольбріхт. Він знав про підготовку до замаху на Адольфа Гітлера 20 липня 1944 року, але не брав безпосередньої участі в змові.

Після провалу змови були виявлені зв'язки Бісмарка-Шенгаузена зі змовниками. Він був виключений з лав СС і з посади депутата Рейхстагу. Однак, завдяки відомому імені та численним впливовим зв'язкам, він уникнув долі більшості активних змовників. Він не був заарештований до серпня, і його не катували. У жовтні він був виправданий Народним судом, але був відправлений до концентраційного табору Заксенгаузен, де перебував у відносно хороших умовах. В квітні 1945 року звільнений радянськими військами.

14 вересня 1949 разом із дружиною загинув у автокатастрофі.

Особисте життя

В 1937 році одружився зі своєю двоюрідною сестрою, графинею Мелані Гойос. У подріжжя народились 3 дітей:

• Венделіна (1937)
• Барбара (1939)
• Андреас (1941—2013) — батько Стефані цу Гуттенберг

Звання

• Унтерштурмфюрер СС (15 вересня 1935)
• Оберштурмфюрер СС (13 вересня 1936)
• Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1936)
• Штурмбаннфюрер СС (20 квітня 1937)
• Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1938)
• Штандартенфюрер СС (1 січня 1939)
• Оберфюрер СС (21 червня 1939)
• Бригадефюрер СС (30 січня 1944)

Нагороди

• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Почесний кут старих бійців

Джерела

• Васильчикова М. И. Берлинский дневник 1940—1945 — М.: «Наше наследие», 1994.
• Залесский К. А. СС. Самая полная энциклопедия. — Яуза-Пресс, 2012. — ISBN 978-5-9955-0462-7.
• Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4.
• Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im 3. Reich. 2. Auflage. Arndt, Kiel 1985, ISBN 3-88741-116-1.