Ґонсало Антон
Ґонсало Антон (ісп. Gonzalo Antón) — баскський підприємець, президент клубу «Депортіво Алавес» із міста Віторія-Гастейс. В 1998—2004 роках 32-й за ліком президент головного футбольного клубу Алави[1].
| Ґонсало Антон | |
|---|---|
| Народження: | 12 квітня 1950 (74 роки) |
| Міранда-де-Ебро | |
| Кар'єра | |
| Депортіво Алавес | Президент (1998—2004) |
Життєпис ред.
Ґонсало Антон був із числа дрібної баскської знаті, але завдяки своїм непересічним здібностям та умілій комунікації йому вдалося добитися чимало успіхів в комерційно-бізнесовій сфері та спорті. Набувши знань, досвіду у війську, він повернувся на батьківщину і зайнявся своєю справою — відкривши невеличке кафе, яке, з роками, стало гастрономічною візитівкою столиці Алавесу. Згодом, він щораз розширяв свої фінансові та бізнесові апетити та можливості, ставши понад впливовою людиною краю. Тому, невдовзі, Ґонсало Антон став сосіос клубу і, з роками, його вплив зростав.
Йому випало прийти до клубу в часи його активного росту: коли про банкротство всі позабули, а команда добилася свого найгучнішого тріумфу[2], а потім розтратила набуток (намагаючись протиставити себе футбольним грандам Іспанії та Європи). Ґонсало Антон продовжував родинні фінансові справи і був активним партнером спортивного клубу, він ризикнув, і за сприяння[3] Хосе Луїса Компаньйона (свого друга та незмінного менеджера-адміністратора клубу, майже 40 років) розпочав свої міні-реформи в 1998 році, ставши президентом клубу «Депортиво Алавес»[4]. Прийшовши до команди в часі її підйому, перебування в Прімері, йому необхідно було об'єднати тренерський штаб та футболістів задля утримання турнірних позицій. Задля цього було запрошено знаного тренера-баска Хосе Мануель Еснал (José Manuel Esnal)напрізвсько «Mané», який змінив характер гравців і тактику команди, а ті зуміли добитися найбільшх успіхів клубу, за все його існування (ставш фіналістами Кубку УЄФА)
Після феєрчного фіналу в Дормунді, Ґонсало заповзявся перебудувати й сам клуб: фінансово та адміністративно (за лекалами європейських акціонерних спортивних товариств). Як виявилоя, футбольні набутки-перемоги привели в клуб величезну хвилю його нових сосіос, скориставшись таким ажіотажем, Ґонсало запропонував наростити капітал «європейського» клубу, шляхом випуску додакових акцій. Сосіос погодился, мріючи про нові звершення команди, які не уявлялися без додакових фінанових вливань та покупок відомих футболістів. Але такою нерозважливістю скористався сам Ґонсало, викупивши левову частку додаткових акцій, особито чи через афільованих партнерів, він став головним акціонером клубу (із блокуючим пакетом акцій). Фінансові махінації невдовзі зачепили й команду, оскільки кредитори почали вимагати погашення банківських кредитів (за які скуповувалися футболісти), а турнірні невдачі відсіяли випадкових спонсорів команди. Тож почалися затримки у виплатах футболістам та нездорова атмосфера передалася гравцям і тренерам. Творець футбольної золушки, «Ману» розірвав тренерську угоду і команда, під наставництвом Хесуса Аранґурена (Jesús Aranguren), наступний сезон 2002—2003 років провалила — ставши аутсайдером Ла-Ліги, опустилася до Сегунди. В сезоні 2003—2004 років вже Пепе Мел (Pepe Mel), спробував спинити падіння команди, але вище 4 місця вони не піднялися, а фінансовий зашморг затягувався чимраз міцніше.
Відтак, коли контрастна каденція Ґонсало Антона доходила до кінця, він спокусився на золоті посули від мільйонера з Америки (вихідця з України — Дмитра Пітермана) і тим самим сподівався виправити фінансовий стан клубу та компенсувати свої капіталовкладення, минулого[5]. Але цей крок виявився невдалим, ба більше, фатальним для «Алавесу» він знову постав на грані банкрутства[6]
Але, поступившись посадою президента алавесців, Ґонсало Антон продовжував свої фінансові справи[7], окрім того сприяв спорту в столиці Алави, будучи активним сосіос клубу уже при нових власниках[8]. Слід помітити, що ще до управління головною командою Алавесу, Ґонсало Антон тривалий час, й успішно, суміщав свій бізнес з посадою консультанта та проумотера спортивного клубу свого рідного міста — «Клуб Депортиво Мірандес» (Club Deportivo Mirandés)[9].
В 2016 році Ґонсало Антон вирішив повернутися у футбол[10],уже на малій батьківщині, він долучився до кампанії вибору президента клубу «ФК Бургос» (Burgos CF). Створивши амбітний проєкт по відродженню колись славного клубу Прімери, він переміг у конкурсі[11] і розпочав реформи на кшталт алавеським. Але через два роки Ґонсало Антон охолов (самотужки борсаючись в фінансових та сортивних колізіях) та заявив, що полишає посаду президента, зосередившись на своїх гастрономічно-туристичних бізнес-проєктах, натомість проект відродження футбольного клубу триватиме і він залишає за собою певне число акцій та продовжуватиме помагати клубу[12].
Примітки ред.
- ↑ Президенти «Депортиво Алавес»
- ↑ Acogida favorable de Diputación al proyecto de ciudad deportiva. Gonzalo Antón, presidente del Alavés, y Ramón Rabanera[недоступне посилання]
- ↑ Fue, junto con otro José Luis, el imprescindible Compañón, la presencia constante que, durante años, garantizaba que, estuviese quien estuviese más arriba, el Alavés era el Alavés. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 8 січня 2020.
- ↑ El capital social del club alavesista a día de hoy es, según el máximo mandatario albiazul, de doce millones de euros, aunque sólo se va a pedir la mitad, ya que la venta de acciones privadas, que está previsto que se inicie mañana, día 25, y que finalice el próximo 10 de julio a las 20,00 horas, debe llegar al sesenta por ciento como mínimo para que sea válida
- ↑ Gonzalo Antón, según ha anunciado este lunes él mismo en una conferencia de prensa en Vitoria. Piterman ha comprado a Antón el 51 % de las acciones del capital, por lo que tendrá poder absoluto. Un 10 % del capital se quedará en manos de un socio de Antón, el ex presidente mantendrá un 9 % ciento y el resto pertenecerá a pequeños accionistas
- ↑ частково через фінансові невдачі та апетити, що виникла опісля фіналу кубка УЄФА
- ↑ Contratos (públicos y caros) a la carta Alfonso Alonso pagaba en 20 años 3 veces el precio de compra de una lonja El alquiler al empresario Gonzalo Anton estaba blindado y el precio pactado. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 8 січня 2020.
- ↑ Gonzalo Antón, accionista del Baskonia. El expresidente del Alavés se suma a la campaña 'Soy Baskonia. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 8 січня 2020.
- ↑ El mirandés Gonzalo Antón, el que fuera presidente del Deportivo Alavés, está muy ligado al Club Deportivo Mirandés. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 8 січня 2020.
- ↑ ¡Bombazo! Gonzalo Antón vuelve al fútbol profesional[недоступне посилання]
- ↑ Gonzalo Antón: «Aportaremos rigor y profesionalidad» Responsable deportivo y económico de la candidatura ‘Ahora sí’. Considera que el modelo de éxito que fraguó en el Alavés puede ser exportable a Burgos con un proyecto cimentado en la conversión en SAD, la creación de una fundación que gestione la cantera y una ciudad deportiva. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 8 січня 2020.
- ↑ Gonzalo Antón se retira del proyecto de Burgos que emprendió hace 2 años. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
Посилання ред.
- Ґонсало Антон серед очільників футбольного клубу «Депортіво Алавес» [Архівовано 24 листопада 2019 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Президенти футбольного клубу «Депортіво Алавес» (ісп.)