Вікіпедія

Ґербранд ван ден Екгоут

Ґербранд Янс ван ден Екгоут (нід. Gerbrand Janszoon van den Eeckhout; 19 серпня 1621, Амстердам[6] — 22 жовтня 1674, Амстердам[7]) — нідерландський живописець та гравер епохи бароко, один з найкращих учнів Рембрандта.

Ґербранд ван ден Екгоут
нід. Gerbrand van den Eeckhout
Автопортрет, 1647
При народженні Ґербранд Янс ван ден Екгоут
нід. Gerbrand Janszoon van den Eeckhout
Народження 19 серпня 1621(1621-08-19)
Амстердам
Смерть 22 жовтня 1674(1674-10-22) (53 роки)
  Амстердам
Національність голандець
Країна Нідерланди Нідерланди
Жанр портрет[1], figure paintingd[1], жанрове малярство[1] і історичний живопис[1]
Діяльність художник, майстер офорту, гравер, рисувальник, графік, поет
Напрямок портрет, графіка
Вплив Рембрандт
Вплив на Ян Вікторс
Вчитель Рембрандт[1]
Твори Христос і самаритянка біля колодязяd, Ісаак і Ребеккаd і Christus and the woman in adulteryd
Батько Jan Pietersz van den Eeckhoutd[1]
Брати, сестри Pieter van den Eeckhoutd
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Палац витончених мистецтв[2], Королівська бібліотека Нідерландів[3], Музей мистецтва Метрополітен[4], Королівський музей витончених мистецтв, Амстердамський музейd, Національні галереї Шотландіїd, Скуклостер, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Museum Catharijneconventd, Bisschoppelijk Museum Haarlemd, Художній музей Північної Кароліни, Мауріцгейс, Рейксмузей, Музей Рембрандта, Художній музей Волтерс, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Галерея мистецтв Вокера, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей історії мистецтв, Гаазький муніципальний музей, Баварські державні колекції картинd, Національна галерея, Музей мистецтв Толедо, Вустерський музей мистецтв, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Музей герцога Антона Ульріха, Національна бібліотека Уельсу, Національна галерея Ірландії, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв[5], Музей Ґренобляd, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Бременська картинна галерея, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Ашмолеан музей, Electoral Gallery Dusseldorfd, Нью-Йоркське історичне товариствоd, Museum Brediusd, музей Пікардіїd, Agnes Etherington Art Centred, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted, Національний музей Кардіффа і Ліхтенштейнський музейd
CMNS: Ґербранд ван ден Екгоут у Вікісховищі

Життєпис ред.

Ґербранд ван ден Екгоут народився 19 серпня 1621 року в Амстердамі у родині менонітів, які втекли у 1585 році з Антверпену на північ. Батько Ґербранда — Янс Свелінк Ван ден Екгаут, був ювеліром. У сім'ї було дев'ятеро дітей, Ґербранд був восьмою дитиною. П'ятеро братів та сестер померли ще у дитячому віці. 1631 року померла його мати. Другою дружиною батька була Корнелія Дедел (1594-1660), дочка засновника Делфтської палати голландської Східно-Індійської компанії[8].

Один з братів Ґербранда — Ян ван ден Екгоут (пом. 1669), був успішним торгівцем вином та староста Гільдії. Ґербранд ван ден Екгоут не був одруженим. Останні свої роки він жив з Марією, вдовою свого брата Яна. Будучи бездітним, він усе своє майно заповів племіннику.

Арнольд Гаубракен писав, що Ґербранд ван ден Екгоут був учнем Рембрандта. Працював Екгоут у Амстердамі. Графічні роботи Екгаута дуже близькі до манери вчителя. У своїй творчості був досить різноманітний. Писав портрети, в тому числі алегоричні; невеликі, камерного звучання жанрові картини, що нагадують роботи Пітера де Гоха. Багато з написаних ним портретів він власноруч гравірував «міцною горілкою» (азотною кислотою). Його пензлю належать також кілька ліричних за настроєм пейзажів. Однак головне місце в його творчості займала живопис на біблійні сюжети, у яких Екгаут прагнув наслідувати Рембрандта.

Серед творів Екгаута є полотна значних розмірів, але найбільш цікаві в художньому плані та близькі до робіт Рембрандта його невеликі за розміром картини, особливо пізнього періоду.

 

Вибрані твори ред.

  1. «Анна, присвячує свого сина Самуїла Господу», (Париж, Лувр, 1665);
  2. «Авраам і три Ангели»(Санкт-Петербург, Ермітаж, 1656);
  3. «Отрок-Христос розмовляє з мудрецями у храмі», (Мюнхен, Пінакотека, середина 17-го ст);
  4. «Сімейство Дарія перед Олександром Македонським», (Лондон, Національна галерея, 1656);
  5. «Жертвоприношення Єровоама в Бет-Елі», (Санкт-Петербург,Ермітаж, 1656);
  6. «Сон Якова», (Національний музей, Варшава, 1642);
  7. «Портрет родини», (Музей образотворчих мистецтв, Будапешт, 1667);
  8. «Видіння сотника Корнилія», (Художній музей Волтерс, Балтимор, 1664);
  9. «Діти в парку», (Санкт-Петербург, Ермітаж, 1671);
  10. «Таємна вечеря», (Амстердам, Рейксмузей);
  11. «Пророк Єлисей», (Музей образотворчих мистецтв, Будапешт, 1664);
  12. «Поклоніння волхвів», (Державний музей О. С. Пушкіна, Москва, 1658);
  13. «Портрет високопоставленого чиновника у Ост-Індській компанії», (Музей Гренобля, Гренобль, 1669);
  14. «Моління про чашу», (Державний музей О. С. Пушкіна, Москва, 1658);
  15. «Юда та Тамар», (Державний музей О. С. Пушкіна, Москва, 1658);
  16. «Запрошення на нічліг мешканцями міста Ґів'ї Левіта і його наложниці», (Державний музей О. С. Пушкіна, Москва, 1658);
  17. «Христос і грішниця», (Амстердам, Рейксмузеум, 1674);
  18. «Сатир та селянин», (Національний музей Швеції, Стокгольм, середина 17-го ст);
  19. «Ангел і Гедеон», (Національний музей Швеції, Стокгольм, 1640);
  20. «Вчений з своїми книгами», (Музей образотворчих мистецтв, Будапешт, 1671);
  21. «Плач Агарі» (Центр Гетті, Лос-Анджелес, середина 17-го ст)
  22. «Поклоніння пастухів», (Національний музей Кардіффа, 1665);
  23. «Солдати в караульному приміщенні», (Музей витончених мистецтв, Бостон, середина 17-го ст);
  24. «Гірський пейзаж» (Приватне зібрання, 1663);
  25. «Франциск Ассізький», (Приватне зібрання, 1655)
  26. «Ісаак та Ребека» (Мауріцгейс, Гага, 1665).

Картини ред.

Джерела ред.

  • Gerbrand van den Eeckhout. In: Walter A. Liedtke (Hrsg.): Dutch Paintings in the Metropolitan Museum of Art. Bände 1-2, Metropolitan Museum of Art, 2007, ISBN 978-1-58839-273-2, S. 185–192.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ECARTICO
  2. ↑ http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4e95
  3. ↑ https://web.archive.org/web/20200117140214/https://www.kb.nl/themas/vriendenboeken/verwoede-verzamelaars/jacob-heyblocqs-vriendenboek
  4. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436267
  5. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/van-den-eeckhout-gerbrand-1
  6. ↑ City Archive Amsterdam. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 7 листопада 2016.
  7. ↑ Liedtke, W. (2007) Dutch Paintings in The Metropolitan Museum of Art, p. 185.
  8. ↑ Gerbrand van den Eeckhout. In: Walter A. Liedtke (Hrsg.): Dutch Paintings in the Metropolitan Museum of Art. S. 185.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґербранд ван ден Екгоут
  Це незавершена стаття про художника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґербранд_ван_ден_Екгоут&oldid=40430987