Ґеорґе Думітреску

Ґео́рґе Думітре́ску (рум. Gheorghe Dumitrescu; * 15 грудня 1914 — † 20 лютого 1996) — румунський композитор, диригент, скрипаль і педагог. Брат Йона Думітреску[ru].

Георге Думітреску
Gheorghe Dumitrescu
Gheorghe Dumitrescu 1952.jpg
Основна інформація
Дата народження 15 грудня (28 грудня) 1914(1914-12-28)
Місце народження Отешань, Румунія
Дата смерті 20 лютого 1996(1996-02-20) (81 рік)
Місце смерті Бухарест, Румунія
Громадянство Румунія Румунія
Професії композитор
кінокомпозитор
диригент
скрипаль
музичний педагог
Інструменти скрипка
Нагороди

Відомий своїм циклом історичних опер, що охоплювали події румунської історії від прадавніх часів (наприклад, опера про дакійського князя Децебала) до XX століття («Повстання» за романом Лівіу Ребряну). Серед цих опер є навіть присвячена Владу Цепешу (Дракулі).

БіографіяРедагувати

B 1934—1941 роках навчався в Бухарестській консерваторії y Міхаіла Жори[ru] (гармонія), Дімітріє Кукліна (композиція), Kонстантіна Бреіло (історія музики), Іонеля Перля[ru] (скрипка). B 1935—1946 роках працював скрипалем, диригентом та композитором Національного театру в Бухаресті. B 1947—1957 роках — композитор Aнсамбля пісні та пляски Mіністерства збройних сил Румунії. З 1951 року — професор гармонії Бухарестської консерваторії, а з 1979 — професор-консультант. Писав музику до спектаклів та фільмів.

ПраціРедагувати

  • опера «Антигона» (1940)
  • опера «Господар Йон Лютий» (за однойменною п'єсою Лауренціу Фулгі[ro], 1956, Бухарест)
  • опера «Повстання» (за романом Лівіу Ребряну, 1959, Бухарест)
  • опера «Дечебал» [1] (1961, Бухарест)
  • опера «Дівчина з гвоздиками» (1961, Бухарест)
  • опера «Влад Цепеш» [2] (1974, Тимишоара)
  • опера «Майстер Маноле» (1970, поставлена 1981, Крайова)
  • балет-ораторія «Міориця» (1977, поставлена 1981, Бухарест)
  • ораторія «Тудор Владимиреску» [3] (1956)
  • ораторія «Наша Гривиця» (1963)
  • ораторія «Золоті зорі» (1964)
  • ораторія «Pозкута земля» (1968)
  • симфонія № 1 (1945)
  • симфонія № 2 Republica (1962)
  • симфонія № 3 (1965)
  • симфонія № 4 (1968)
  • симфонія № 5 «a Clopotelor» (1983)
  • симфонія № 6 (1990)
  • симфонія № 7 (1990)
  • симфонія № 8 (1990)
  • симфонія № 9 (1990)
  • симфонія № 10 «Sacră – Sfânta Treime» (1990)
  • симфонія № 11 «a durerii și a speranței» (1993)
  • віолончельний концерт (1950)
  • фортепіанний квінтет

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — с. 174 — ISBN 5-85270-033-9
  • Театральная энциклопедия. Том 2/Глав. ред. А. П. Марков - М.: Советская энциклопедия, 1963. — 1216 стб. с илл., 14 л. илл.
  • Тудор А., Расцвет музыки в РНР. — Бухарест, 1956.
  • Театр, опера и балет в Румынии. Альбом. — Бухарест, 1957.
  • «Народная Румыния», 1961, № 11.
  • Codreanu P., Profiluri de compositori Gheorghe Dumitrescu, «Muzica», București, 1964, No 5-6. (рум.)
  • Gheciu R., Mit și epopee. Aspecte ale creației compozitorului G. Dumitrescu. — București, 1964. (рум.)

ПриміткиРедагувати

  1. про Децебалі
  2. проо Влада Дракулу
  3. про керівника Валашського повстання в 1821 Тудора Владимиреску

ПосиланняРедагувати