Ґаспар де Шатійон Коліньї

французький адмірал, лідер гугенотів

Гаспа́р де Шатійо́н Коліньї́ (нар. 16 лютого 1519(15190216) — 24 серпня 1572) — адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569). В 1560 році відкрито проголосив себе кальвіністом, брав активну участь у всіх релігійних війнах того часу. Став першою жертвою Варфоломіївської ночі. Натовп відрубав йому руки та ноги, труп було повішено на шибениці Монфокона.

Ґаспар де Шатійон Коліньї
фр. Gaspard II de Coligny
François Clouet - Admiral Gaspard II de Coligny - 168-1925 - Saint Louis Art Museum.jpg
Народився 16 лютого 1519
Шатійон-Коліньї
Помер 24 серпня 1572 (53 роки)
Париж, Королівство Франція[1]
·defenestrationd[2]
Країна Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність політик, військовослужбовець, аристократ
Знання мов середньофранцузька[3]
Учасник Релігійні війни у Франції
Титул барон
Військове звання адмірал
Батько Gaspard I de Colignyd[2]
Мати Louise de Montmorencyd
Брати, сестри Odet de Colignyd[4], François de Coligny d'Andelotd[5], Madeleine de Maillyd, Louise de Maillyd і Jean de Maillyd
У шлюбі з Charlotte de Lavald і Jacqueline de Montbel d'Entremontd
Діти Луїза де Коліньї, François de Colignyd, Charles de Colignyd і Beatrix de Coligny, Comtesse d'Entremontd
Нагороди

Гаспар де Коліньї походив зі стародавнього, але не дуже знатного бургундського роду. Його батьки, Гаспар І де Коліньї, маршал Франції, та Луіза де Монморансі, сестра майбутнього констебля Франції Анна де Монморансі, мали 5 дітей, в тому числі, трьох синів — Оде, кардинала де Шатильон, Гаспара і Франсуа, сеньйора д'Андело, які зіграли важливу роль під час Релігійних війн у Франції.

ПриміткиРедагувати