Відкрити головне меню

Григо́рій Ґалаґа́н (20 листопада 1716 — 24 грудня 1777) — український політичний діяч доби Гетьманщини. Полковник Прилуцького адміністративного полку (17391763). Член Генеральної військової канцелярії Гетьманщини. Автор спогадів.

Григорій Ґалаґан
Народився 20 листопада 1716(1716-11-20)
Помер 24 грудня 1777(1777-12-24) (61 рік)
Сокиринці
Національність українець
Діяльність політик, військовий очільник
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Конфесія православ'я
Рід Ґалаґани
Батько Гнат Іванович Ґалаґан
Мати Олена Тадрина
У шлюбі з Олена Михайлівна Дуніна-Борковська
Діти Іван
Олена
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з козацької старшини. Син чигиринського, прилуцького полковника Гната Івановича Ґалаґана та Олени Тадриної. Навчався у Києво-Могилянській академії. З 1740 року — прилуцький полковник. Учасник військових походів: Дністровського 1738 року, Азовського 1741 року, Пруського 1760 під час Семирічної війни.

Учасник коронації імператриці Єлизавети I у Москві 1742.

1750 року Григорій Ґалаґан брав участь у засіданні ради у Глухові з приводу затвердження Кирила Розумовського гетьманом України. Від гетьмана Кирила Розумовського 1752 одержав універсал на місто Варву й низку сіл: Озеряни, Рудівку, Дігтярі, Сокиринці та інші. Володів понад 4 тисяч кріпаків.

1750 року призначений членом Генеральної військової канцелярії. У 1763 році Григорій Ґалаґан відійшов від урядової роботи, передавши владу сину Івану.

1771 року залишив автобіографічні спогади «Жизнь моя». Похований у своєму маєтку в селі Сокиринці (тепер Чернігівської області).

ВшануванняРедагувати

29 жовтня 2009 року Національним банком України було введено до обігу срібну пам'ятну монету номіналом 10 гривень, присвячену відомому козацько-старшинському роду Ґалаґанів.

ДжерелаРедагувати