Відкрити головне меню
Ятір з лози
Ятір з крилами на розтяжках

Я́тір (давнє запозичення з балтійських мов, де утворене від прабалт. *vente — «прут»)[1][2], жак[3], діал. ве́нтер[4], в'я́тір[5] (від лит. vénteris)[2] — знаряддя для рибної ловлі.

Старовинне знаряддя для рибної ловлі у вигляді циліндра. Має спеціальну конструкцію — риба в нього запливає, а випливти не може. Розставляється рибалками, а через деякий час з нього дістається риба (трусити ятір).

В давнину виготовлявся з лози, плівся як кошик. Тоді це було стаціонарне рибальське знаряддя, виконане з обручів (від 3 до 10) або зігнутих у коло лозин, на які натягувалася сітка або прив'язувалося тонке пруття. Цей засіб для риболовлі мав два конусоподібні кінці, один із яких, закритий, був витягнутий зовні, а другий, з вузьким отвором, — повернутий всередину. По його боках кріпилося одне чи два плетені полотнища довжиною до 5 метрів, що закінчувалися вузькими планками[6]. Заздалегідь ятір розташовували на протоках мілких річок.

Зараз найчастіше виготовляється з металевих обручів, обтягнутих сіткою.

Часто до ятера додають крила, щоб перегородити більшу частину водойми.

Риболовля ятером відноситься до браконьєрства.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  3. Жак // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Вентер // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. В'ятір // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2 -е вид./А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994. — с.53

ДжерелаРедагувати