Відкрити головне меню

Я́сень — село Рожнятівського району Івано-Франківської області.

село Ясень
Yasen selo gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Рожнятівський район
Рада/громада Ясенська сільська рада
Код КОАТУУ 2624886701
Основні дані
Засноване до 1648
Населення 3563
Площа 20,29 км²
Густота населення 175,6 осіб/км²
Поштовий індекс 77673
Телефонний код +380 3474
Географічні дані
Географічні координати 48°44′29″ пн. ш. 24°10′17″ сх. д. / 48.74139° пн. ш. 24.17139° сх. д. / 48.74139; 24.17139Координати: 48°44′29″ пн. ш. 24°10′17″ сх. д. / 48.74139° пн. ш. 24.17139° сх. д. / 48.74139; 24.17139
Середня висота
над рівнем моря
592 м
Водойми р. Лімниця
Місцева влада
Адреса ради вул. С. Стрільців, 2А, с. Ясень, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77673, тел. 36-2-80
Карта
Ясень. Карта розташування: Україна
Ясень
Ясень
Ясень. Карта розташування: Івано-Франківська область
Ясень
Ясень
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1].

В урочищі Ангелів розміщена домна, в якій виплавляли залізо в 1812—1818 роках[2].

У 1880 р. село належало до Калуського повіту, було 2090 мешканців  (2063  греко-католиків, 9 римо-католиків), 2 церкви, джерело лікувальної мінеральної води, водяний тартак[3].

Перша світова війна принесла комплекс лих: руйнування, мобілізації, смерті, реквізиції, нестатки. Зокрема у серпні 1916 р. австрійська армія конфіскувала всі церковні дзвони: церква Ясень Горішній — 5 дзвонів діаметром 74, 60, 48, 38 і 30 см (виготовлені в 1875 р.), церква Ясень Долішній — 6 дзвонів діаметром 96, 78, 51, 44, 32 і 28 см (виготовлені в 1889, 1913, 1837, 1645, 1697, 1752 рр.), церква Ясень Середній — 1 дзвін діаметром 28 см (при реквізиції не зважений і рік виготовлення не вказаний). Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4]

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок постерунку поліції та ґміни Ясєнь Калуського повіту.

У 1939 році в селі проживало 3640 мешканців (3530 українців-грекокатоликів, 30 поляків і 80 євреїв)[5].

В 1943—1954 роках село було осередком підтримки УПА. 10 листопада 1950 року в лісі біля с. Ясень під час запеклого бою загинули 5 підпільників: Дмитро Юрків  — «Пісня», референт пропаганди Калуського надрайонного проводу ОУН, Іван Гандзюк — «Вітер», референт СБ Перегінського районного проводу ОУН, його охоронець Мельникович Микола — «Дід», а також дві жінки — машиністка районного проводу ОУН Петриней Анна — «Ксеня» і зв'язкова цього ж проводу Мельникович Олена — «Надя»[6]. А 6 січня 1951 року загинула боївка станиці села, де було шість повстанців. Загалом в УПА загинуло 86 жителів села і засуджено за участь в ОУН-УПА і співпрацю 45 осіб, вислано в Сибір 67 родин.[7]

ГербРедагувати

На срібному щиті дерево ясеня з блакитним стовбуром, гіллям і корінням. На тлі зеленої крони дерева, золотий сонячний диск із чорно-білим беркутом. За деревом зелені гори. Щит обрамований охристим картушем, який увінчаний жовто-блакитною короною.

ЦерквиРедагувати

Обидві церкви села вперше згадуються 1684 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[8].

У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. горішня церква Святого Архистратига Михаїла описується як дерев'яна, стара, без дати спорудження, парох — Петро Гнатківський, висвячений у 1716 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 42 парохіяни-господарі. Долішня церква Святих первоверховних Петра і Павла — дерев'яна, стара, без дати спорудження, парох — Василь Левицький, висвячений у 1733 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 45 парохіян-господарів.

Горішня церква — Святого Архістратига Михаїла, — згоріла в 1986 р., натомість збудована нова, належить громаді УПЦ КП[9].

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176, 214, 238, 241 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  2. Калушани відновлюють Ангелівську доменну піч на Рожнятівщині, збудовану у 1812 році.
  3. Географічний словник Королівства Польського, 1900, т. 3, стор. 468—469
  4. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  5. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  6. Заходи по ліквідації провідника ОУН Карпатського краю — «Єфрема». Архів оригіналу за 22 жовтень 2017. Процитовано 22 жовтень 2017. 
  7. Семко Володимир. Над горами місяць ясен, за горами село Ясень…
  8. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  9. Закопаний і… воскреслий. Історія давнього церковного дзвона перестала бути загадкою

ПосиланняРедагувати