Ракіцький Ярослав Володимирович

український футболіст
(Перенаправлено з Ярослав Ракицький)

Яросла́в Володи́мирович Ракі́цький (нар. 3 серпня 1989, Першотравенськ, Дніпропетровська область) — український футболіст, центральний захисник донецького «Шахтаря». З 2009 по 2018 рік грав за збірну України.

Ф
Ярослав Ракіцький
Ярослав Ракіцький
Ярослав Ракіцький
Особисті дані
Повне ім'я Ярослав Володимирович Ракіцький
Народження 3 серпня 1989(1989-08-03)[1][2][3] (34 роки)
  Першотравенськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 180 см
Вага 70 кг
Прізвисько «Рак»[4]
Громадянство Україна Україна
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Шахтар»
Номер 44
Юнацькі клуби
2002
2003–2006
2005
Україна «Самара-Метеорит» (Павлоград)
Україна «Шахтар»
Україна УОР (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2019 Україна «Шахтар» 210 (9)
2006–2008  Україна «Шахтар-3» 31 (4)
2019–2022 Росія «Зеніт» 78 (5)
2022–2023 Туреччина «Адана Демірспор» 8 (0)
2023– Україна «Шахтар» 16 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2008–2011 Україна Україна (U-21) 17 (3)
2009–2018 Україна Україна 54 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 вересня 2023.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець футбольних шкіл «Самара-Метеорит» з Павлограда та донецького УОР, а також дитячої футбольної академії донецького «Шахтаря». Був на перегляді у київському «Динамо», але так туди і не потрапив[5]. Протягом 2002—2006 років у дитячо-юнацькій футбольній лізі провів 65 матчів, відзначився 8 забитими голами. 31 липня 2006 року дебютував у матчах другої ліги чемпіонату України у складі команди «Шахтар-3» (матч проти краснопільського «Явора», перемога 2:1). Усього протягом 2006—2008 років у складі «Шахтаря-3» відіграв 31 матч, відзначився чотирма забитими голами.

За першу команду «Шахтаря» дебютував 15 серпня 2009 року у матчі 1/16 фіналу розіграшу кубка України проти овідіопольського «Дністра» (перемога 6:1). 12 вересня у 1/8 фіналу того ж розіграшу забив команді «Єдність» (Плиски) перший гол за основу[6] (перемога 3:1). Після переходу в «Барселону» Дмитра Чигринського, основного захисника «Шахтаря», Ярослав отримав шанс влитися до головної команди. Це йому вдалося, і з того часу Ракицький закріпився в основному складі донеччан.

З 28 січня 2019 до 2 березня 2022 року — гравець російського клубу «Зеніт» (Санкт-Петербург). Після початку російського вторгнення до України Ракицький розірвав контрак з «Зенітом»: клуб повідомив, що причиною цьому стали сімейні обставини[7].

Навесні 2022 року тренувався з «Металістом» і «Шахтарем»[8]. У липні став гравцем турецького «Адана Демірспор»[9].

16 січня 2023 офіційно повернувся і почав грати за «гірників» та на теперішній час продовжує свою клубну кар'єру у «Шахтарі». [10]

Виступи за збірні ред.

З 2008 року викликався до молодіжної збірної України (дебют 10 жовтня у матчі проти однолітків з Нідерландів, нічия 1:1). У складі української молодіжної збірної був учасником фінального етапу молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, в рамках якого взяв участь в усіх трьох іграх команди на турнірі.

Після отримання постійного місця в основі «Шахтаря» був викликаний до національної збірної України, у формі головної команди країни дебютував 10 жовтня 2009 року у матчі проти збірної Англії (перемога 1:0). Перший гол за національну збірну забив у другому своєму зіграному за неї матчі, відзначившись у воротах збірної Андорри 14 жовтня 2009 року.

У складі збірної України брав участь у матчах Євро-2012 та 2016.

6 листопада 2019 року оголосив про завершення кар'єри в збірній України.

Статистика виступів ред.

Станом на 3 березня 2022 року[11]
Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші кубки Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
2006-2007   «Шахтар-3» 15 1 15 1
2007-2008 16 3 16 3
Всього в Шахтарі-3 31 4 31 4
2009-2010   «Шахтар» 24 0 4 1 9 1 37 2
2010-2011 21 1 2 0 10 1 1 0 34 2
2011-2012 27 2 5 0 4 0 1 0 37 2
2012-2013 24 1 2 0 8 0 1 0 35 1
2013-2014 23 0 1 0 7 0 1 0 32 0
2014-2015 18 2 5 0 8 0 1 0 32 2
2015-2016 18 2 2 0 17 1 1 0 38 3
2016-2017 21 0 2 0 8 0 0 0 31 0
2017-2018 23 0 3 1 7 0 1 0 34 1
2018-2019 11 1 1 0 4 0 0 0 16 1
Всього в «Шахтарі» 210 9 26 2 82 3 7 0 325 14
2018-2019   «Зеніт» (Санкт-Петербург) 12 3 0 0 4 0 0 0 16 3
2019-2020 27 0 4 0 5 1 1 0 37 1
2020-2021 24 1 1 0 6 0 1 0 32 1
2021-2022 15 1 0 0 7 1 1 0 23 2
Всього в «Зеніті» 78 5 5 0 22 2 3 0 108 7
Всього за кар'єру 319 18 31 2 104 5 10 0 464 28

Матчі у складі збірної України ред.

# Дата Стадіон Суперник Рахунок Турнір Місце        
01. 10.10.2009 «Дніпро Арена», Дніпро (місто)   Англія 1—0 Відбірковий ЧС-2010  
02. 14.10.2009 «Комуналь», Андорра-ла-Велья   Андорра 0—6 Відбірковий ЧС-2010     80'
03. 14.11.2009 «Олімпійський стадіон», Афіни   Греція 0—0 Відбірковий ЧС-2010  
04. 18.11.2009 «Донбас Арена», Донецьк   Греція 0—1 Відбірковий ЧС-2010  
05. 02.06.2010 «Уллевол», Осло   Норвегія 0—1 товариський  
06. 11.08.2010 «Донбас Арена», Донецьк   Нідерланди 1—1 товариський    
07. 07.09.2010 «Динамо», Київ   Чилі 2—1 товариський     36'  
08. 17.11.2010 «Стад де Женев», Женева   Швейцарія 2—2 товариський  
09. 08.02.2011 Паралімні   Румунія 2—2 товариський     24'  

Досягнення ред.

«Шахтар»
«Зеніт»

Родина та особисте життя ред.

Мати працювала вчителькою в школі, пізніше — тренером з фітнесу. Батько працює на шахті в Першотравенську. Дід і дядько Ярослава займалися футболом на аматорському рівні. Його молодша сестра Дарина професійно займається тенісом.

За словами Тараса Степаненка, Ракіцький є шанувальником творчості Михайла Круга (виконавця пісень у стилі російського шансону), улюблені пісні Ярослава — «Кольщик» і «Сповідь».[13] Ракицький за весь час виступів у складі збірної України, ніколи не співав гімн своєї країни.[13]

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. AsMadrid: Grupo Prisa, 1967.
  4. Ярослав Ракицкий: «Все меня зовут Раком»
  5. Ракицький: «Їздив на перегляд до Києва до „Динамо“, але щось не пішло»
  6. Ракіцький: «Луческу дійсно великий»
  7. Євген Мороз (3 березня 2022). Ярослав Ракицький розірвав контракт із російським "Зєнітом" після вторгнення РФ в Україну. Євген Мороз. Процитовано 23 жовтня 2022. 
  8. Палкін пролив світло на майбутнє Ракицького в «Шахтарі». football24.ua. Футбол 24. Процитовано 13 квітня 2022. 
  9. Григорій Мухін (25 липня 2022). Ракицький став гравцем "Адана Демірспора". Лівий Берег. Процитовано 23 жовтня 2022. 
  10. Шахтар (Донецьк). Вікіпедія (укр.). 30 жовтня 2023. Процитовано 8 листопада 2023. 
  11. Статистика "Зенит" 2020-2021. FootBoom.ru (рос.). Процитовано 17 серпня 2020. 
  12. Ракицький отримає медаль чемпіона України
  13. а б Ракицкий: поет Круга, не поет гимн Украины. sport-express.ru. 28 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019. 

Посилання ред.