Ярославський Олександр Владиленович

український бізнесмен, донедавна — співвласник УкрСиббанку і президент харківського ФК «Металіст» з 2005 по 2012 рр., президент групи DCH (Development Construction Holding)

Олекса́ндр Владиле́нович Яросла́вський (*5 грудня 1959, Маріуполь), український бізнесмен, колишній співвласник УкрСиббанку і президент харківського ФК «Металіст» з 2005 по 2012 рр.

Олександр Владиленович Ярославський
Александр Владиленович Ярославский.JPG
Народився 5 грудня 1959(1959-12-05) (60 років)
Жданов, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР, Україна
Діяльність підприємець
Alma mater Одеська національна академія харчових технологій
Посада президент DCH
Партія Партія зелених України
Конфесія православний (УПЦ МП)
У шлюбі з Ірина (в дівоцтві Масельська); Марина (в дівоцтві Свентицька)
Діти 5
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Почесний громадянин Харківської області

Президент групи DCH (Development Construction Holding). 1 листопада 2018 року були введені російські санкції проти 322 громадян України, включаючи Ярославського[1].

ЖиттєписРедагувати

Народився в Жданові (тепер Маріуполь) у родині лікарів. За кілька років його батьки переїхали до Харкова, де Олександр закінчив академію громадського харчування, одержавши диплом технолога.

Потім три роки служив у ЗС СРСР в Угорщині. Після звільнення в запас проходив юридичні курси при МВС і рік працював інспектором у харківському ВБРСВ.

1989 року закінчив аспірантуру Одеського технологічного інституту, кандидат технічних наук. Паралельно працював у Харківському харчовому інституті. Після розвалу СРСР почав займатись бізнесом.

БізнесРедагувати

Ярославський був віцепрезидентом АТ «Гея» до 1996 року, після чого став віцепрезидентом українського представництва Triverton International (до 1997 р.). З 1998 року він президент і головний акціонер JSCIB UKRSIB Group [джерело?].

2006 року передав контроль над «УкрСиббанком» BNP Paribas, після чого зосередив увагу на консолідації належних йому активів у рамках єдиної юрособи, групи DCH, одноособовим власником якої він є. 2010 року «УкрСиббанк» повністю перейшов під контроль BNP Paribas, який тоді тісно співпрацював із DCH у сфері стягнення проблемної заборгованості.

Група DCH — одна з найпотужніших бізнес-груп України, що включає фінансові структури, промислові об'єкти, у тому числі гірничодобувні підприємства (наприклад, Українську гірничодобувну компанію), девелоперські компанії, об'єкти елітної нерухомості (зокрема, елітний житловий комплекс «Воздвиженка» в Києві). Одним із ключових інтересів Ярославського є захист інвестицій своїх закордонних партнерів (крім BNP Paribas, до їхнього числа входять американські корпорації Citigroup і Аpollo). Обидві ці бізнес-структури, як і DCH, мають свою частку власності в мережі торгово-розважальних центрів «Караван».

Група DCH брала участь у реконструкції харківського аеропорту [джерело?].. Реконструкція аеродрому здійснювалася за рахунок держави, а спорудження нового терміналу та реконструкція будівель аеропорту виконані за кошти Ярославського. Відкриття нового терміналу відбулося 28 серпня 2010 року [джерело?]..

25 лютого 2011 року група DCH завершила угоду з продажу належного їй Мереф'янського скляного заводу турецької компанії Sisecam. Сума угоди становила 32 млн євро [джерело?]..

На початку березня 2011 року група DCH продала ВАТ «Азот» Дмитру Фірташу. Суму угоди не розголошують, але, за словами самого Ярославського, результатом він задоволений. На думку експертів, йшлося про 800 млн доларів США.

За кошти Ярославського в Харкові також був побудований перший готель класу люкс. Kharkiv Palace 5* відкрили 5 грудня 2011 року. Під час Євро-2012 тут розміщувалася штаб-квартира УЄФА [джерело?]..

Ярославський регулярно відвідує Всесвітній економічний форум у Давосі. Разом із Віктором Пінчуком він став одним з організаторів Українського ланчу в 2011 році. У складі української делегації брав участь у Ялтинській конференції (YES) у 2011 і 2013 роках [джерело?]..

У 2016-му бізнесмен викупив назад контрольний пакет акцій Харківського тракторного заводу (ХТЗ), який продав у 2007 році російському підприємцеві Олегу Дерипасці.

У 2017—2018 роках придбав у російського підприємця Романа Абрамовича Дніпровський металургійний завод і рудник «Суха балка».

У 2020 році група DCH Ярославського розпочне спорудження на території ХТЗ індустріального технопарку «Екополіс ХТЗ», куди увійдуть індустріальний парк, технопарк, розподільний центр для онлайн-торгівлі, логістичний комплекс, торговельний кластер, дослідний, освітній і медичний центри [джерело?]..

У 2020 році група DCH займеться зведенням аеровокзального комплексу в аеропорту Дніпра [джерело?]..

Група DCH Олександра Ярославського планує в 2020 році зайти на український ринок будівництва та ремонту доріг [джерело?]..

Будівництво в ДніпріРедагувати

Навесні 2020 року група DCH планує почати спорудження термінального комплексу аеропорту «Дніпро», держава інвестує в модернізацію належної їй ЗПС та систем обслуговування злетів-посадок, приватний інвестор за свої кошти створює аеровокзальну інфраструктуру. Аеропорт після реконструкції має мати ЗПС довжиною 3200 м й зможе приймати лайнери всіх типів, маючи пропускну здатність до 3 млн пасажирів на рік[джерело?].

Екополіс ХТЗРедагувати

«Екополіс ХТЗ» — проєкт групи DCH, щодо редеволопменту території Харківського тракторного заводу (ХТЗ) на багатофункціональну екосистему для бізнесу[2]. Інвестиційна ємність проєкту — $1 млрд до 2033 року.

Площа «Екополіса ХТЗ» перевищить 150 га, площа приміщень має становити 550 тис. м2. До складу дослідного центру мають ввійти агротехнологічний кластер, освітній кластер включатиме вищі навчальні заклади та бізнес-школу, у тому числі Харківський фізико-технічний інститут, Каразінську школу бізнесу, Інститут Конфуція тощо.

ФК «Металіст»Редагувати

Ярославський став власником ФК «Металіст» 2005 року, у грудні 2012 продав його [[Курченко Сергій Віталійович|Сергію Курченку [джерело?].]].

ПолітикаРедагувати

2002—2006 — народний депутат ВРУ IV скликання від [[Партія зелених України|Партії зелених [джерело?].]].

2012—2020 — конфліктував із мером Харкова Геннадієм Кернесом, врешті прийшовши згоди[3].

ДоброчинністьРедагувати

У жовтні 2010 року Ярославський та український олігарх Дмитро Фірташ (власник DF Group) на благодійній вечері Фонду Олени Пінчук Антиснід купили картину британського художника Дем'єна Герста «In Love» за 1,75 млн євро, встановивши рекорд українського аукціонного бізнесу. Гроші були передані на роботу проєкту Антиснід і Фонду Клінтона [джерело?]..

2019 року на запрошення Ярославського на зустріч з молоддю Харкова приїжджав засновник Alibaba, один із найбагатших людей світу Джек Ма[4].

Спонсорує харківський регбійний клуб «Олімп» — один із провідних клубів України з регбі [джерело?]..

5 грудня 2019 Ярославський відкрив першу чергу музею турніру Євро-2012[5].

Особисте життяРедагувати

Одружений, має п'ятьох дітей. Займається йогою, грає в теніс, захоплюється підводним плаванням і лижами, регбі.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Офіційний сайт DCH
  2. Про склад Ради вітчизняних та іноземних інвесторів
  3. В Харькове торжественное открытие стадиона «Металлист»
  4. Ярославский заявляет, что его гостиница будет лучшей в Украине
  5. Ярославский разместит у себя штаб-квартиру УЕФА
  6. Ярославский отчитался перед Януковичем о подготовке к Евро-2012
  7. Ярославский и Фирташ приобрели картину Дэмиена Херста In Love за 1,75 млн евро
  8. «Металлист» будет сотрудничать с «Ювентусом»
  9. Ярославский стал главным спонсором Пинчука в Давосе
  10. Фільм про Ярославського знятий 2011 року TVP1
  11. Сторінка на сайті genshtab

Інтерв'юРедагувати

  1. Александр Ярославский: «В Лондоне я бы никогда ничего подобного не делал»
  2. Олександр Ярославський: Де я, а де політика? Я простий український хлопець з Харкова
  3. Александр ярославский: «я харьковчанин, и видеть радость на лицах тысяч харьковских болельщиков для меня — лучший стимул работать»
  4. Атлант и металлист
  5. Александр Ярославский: «Еврочемпионат примем по-европейски»
  6. Александр Ярославский: «Мои пять „звёзд“ на сегодня — стадион, аэропорт, тренировочная база „Металлиста“, детская футбольная академия и гостиница. Они значимы для Харькова и, соотвественно, для меня»
  7. Александр ЯРОСЛАВСКИЙ: «Я могу лично гарантировать, что иностранцы будут довольны посещением Харькова»[недоступне посилання з серпень 2019]
  8. Александр Ярославский: «Свои обязательства по подготовке родного города я выполняю на 100 %»

СтаттіРедагувати

  1. Александр Ярославский: «Новый терминал — наш подарок харьковчанам. Мы вложили в него всю свою душу»
  2. Checking in next year: Kharkiv's 5-star flagship hotel[недоступне посилання з серпень 2019]
  3. Александр Ярославский: «Это будет лучший отель в Украине»
  4. «Металлист» стал первым клубом Украины, завоевавшим «бронзу» национального чемпионата пятый раз подряд
  5. «Без Ярославского в Харькове не будет Евро-2012»
  6. Украинское Евро-2012 глазами иностранцев: Шоколадный Львов, Чернобыль и роскошь «Шахтера»
  7. Metalist Media Cup. Это было великолепно! (+фото)
  8. Слобожанское футбольное чудо под микроскопом
  9. 360 дней до ЕВРО-2012. Ярославский покорил западные СМИ

Іноземні ЗМІРедагувати

  1. Bogacz z Charkowa zbudował na Euro 2012 nie tylko stadion, ale i lotnisko
  2. Ukrainian oligarch and friend of Roman Abramovich who is trying to remain a man of the people
  3. Venue for Euro 2012 final way off target for completion