Відкрити головне меню

Ярмолюк Микола Якович
Народився 1 травня 1932(1932-05-01) (87 років)
с. Прибережне, Ружинський р-н., Житомирська обл.
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, журналіст
Alma mater Житомирський сільськогосподарський інститут
Мова творів українська
Роки активності 1968 —донині
Сайт: yarmolyuk.info

Микола Якович Ярмолюк (1 травня 1932 р., с. Прибережне) — український письменник, журналіст, член НСПУ з 15.03.1976 р.

Зміст

РодинаРедагувати

Ярмолюк Микола Якович народився 1 травня 1932 року в селі Пустоха, що на Житомирщині в багатодітній селянській родині. Голод 1932—1933 рр. забрав у нього трьох братів і сестру.

Батько Яків Сергійович (1901—1953 рр.) — директор колгоспного цегельного заводу, 1943 року був мобілізований до лав радянської армії. Мати Харитина Яківна (1902—1994 рр.) — колгоспниця, дружина Ольга Андріївна (1936 р.) — медична сестра, син Сергій (1957 р.) — доктор хімічних наук, професор, завідувач відділу комбінаторної хімії Інституту молекулярної біології і генетики НАН України[1], дочка Наталія (1959 р.) — журналістка, директор Радомишльського територіального центру соціального обслуговування.

ЖиттєписРедагувати

ОсвітаРедагувати

До радянсько-німецької війни закінчив перший клас. В окупацію в школу не ходив. 2 та 3 клас закінчив у місцевій школі, а 4-8 класи — в сусідньому селі, Голубівка. На момент призиву до армії (квітень 1952 р.), закінчив 9 класів. Під час служби в Прибалтиці екстерном склав іспити за 9-10 класи, пройшов короткострокові офіцерські курси і у званні молодшого лейтенанта в 1954 році відбув у запас.

В 1964 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут (заочно).

В 1966-1968 рр. навчався у Вищій партійній школі при ЦК КПУ (стаціонар).

Творчий шляхРедагувати

  • 1954-1958 рр. — почав працювати інструктором в Ружинському райкому комсомолу, активно пишучи статті до газет. Ще під час служби в армії, Микола Якович писав вірші, які друкувалися в районній газеті.
  • Восени 1958 року почав працювати заступником редактора в Потіївській районній газеті «Колгоспне село». Після ліквідації району працював на різних журналістських посадах в Баранівській районній газеті, Дзержинській (нині Романівський) райгазеті.
  • 1968 р. — в столичному журналі «Дніпро» було надруковано перший твір «Сама в хаті», який критики оцінили досить позитивно. А по московському радіо твір прозвучав російською мовою.
  • 1968-1975 рр. — працював редактором районних газет Володарськ-Волинської «Прапор»
  • 1975-1983 рр. — редактор Радомишльської районної газети «Зоря Полісся».
  • 1994-2003 рр. — видавав власну районну газету «Радомисль». По припиненню її виходу кілька місяців працював заступником редактора Радомишльської райгазети «Зоря Полісся»[2].

Книги автораРедагувати

Романи, повісті, оповідання:

  1. «Сама в хаті», 1968 рік
  2. «Копали картоплю»
  3. «Ружі пливуть за водою», 1973 рік
  4. «Весняне поле», 1974 рік
  5. «Тільки один день», 1978 рік
  6. «Земля його батька», 1981 рік
  7. «З роду Сіриків», 1984 рік
  8. «Сладкая горечь», 1986 рік
  9. «Люди і долі», 1986 рік
  10. «Дорога без початку і кінця», 1990 рік
  11. «Чорні дні самоти», 1997 рік
  12. «Самітна молода жінка», 1997 рік
  13. «Туга за коханням», 2002 рік
  14. «Діти ідуть далі», 2005 рік
  15. «Букет лісових квітів», 2007 рік
  16. «Ой люди, людоньки…», 2008 рік
  17. «Дорога без початку і кінця. Книга 2», 2008 рік
  18. «Дві любові Миколи Галяса», 2011 рік
  19. «Життя прожити, не поле перейти. Том 2», 2012 рік
  20. «Крізь рожевий туман», 2016 рік
  21. «Жито родить на життя», 2018 рік

Детективи:

  1. «Чотири справи інспектора Турчина», 1978 рік
  2. «Чужая беда», 1985 рік
  3. «Полуничний сезон», 1987 рік
  4. «Після пожежі», 1991 рік
  5. «Чорна сила», 1991 рік
  6. «Убивство на п'ятнадцятому кілометрі. Справа одинадцята. Слідами однієї смерті. Справа дванадцята», 2008 рік

Для дітей:

  1. «Сусіди, а між ними Василько», 1975 рік
  2. «Хутір Сторожа», 1999 рік

Публіцистика:

  1. «Що було, що є і що буде», 2011 рік

НагородиРедагувати

  • 1981 р. — книгу повістей «Чотири справи інспектора Турчина» було визнано найкращою на Республіканському літературному конкурсі на найкращий художній твір про діяльність органів внутрішніх справ.
  • 2010 р. — отримав премію ім. Івана Огієнка в галузі літератури[3],[4].
  • 2011 р. — В номінації «Гран-Прі», щорічного Житомирського обласного конкурсу «Книга року», перемогла книга «Що було, що є і що буде»[5].
  • 2012 р. — В номінації «Проза року», щорічного Житомирського обласного конкурсу «Книга року», перемогла книга «Життя прожити, не поле перейти»[6].
  • 2014 р. — став лауреатом премії ім. Василя Земляка[7].
  • 2017 - В номінації «Проза року», щорічного Житомирського обласного конкурсу «Книга року», перемогла книга «Крізь рожевий туман»[8].

ПриміткиРедагувати

  1. http://organic.chem.univ.kiev.ua/ua/prominent_graduates/yarmoluk/, Народився в селі Пустоха Ружинського району Житомирської області.
  2. http://www.yarmolyuk.info/biography.html, Пуповину мою рідна баба Степанида, повитуха і народна лікарка, як таких тепер називають (лікувала молитвами і травами), .
  3. http://2010.orthodoxy.org.ua/node/4590, В заключение — вручение премий этого года. Лауреатами стали житомирский краевед Николай Кострица, писатель Николай Ярмолюк из Радомышля.
  4. http://pandia.ru/text/78/090/4167.php, Ярмолюк Микола, письменник, смт Радомишль Житомирської області — за книжки «Ой люди, людоньки», «Дорога без початку і кінця».
  5. http://www.0412.ua/article/91477,  найголовніший приз конкурсу «Гран-Прі» за унікальне фундаментальне видання отримав Микола Ярмолюк, за свою публіцистичну книгу «Що було, що є і що буде».
  6. http://ladyportal.info/news/zhitomir/11022-v-zhitomire-opredelili-luchshie-knigi-goda.html, В номинации «Проза года» победу одержал Николай Ярмолюк за книгу «Жизнь прожить — не поле перейти».
  7. http://palitradumok.blogspot.ru/2014/04/vruchennja-literaturnoi-premii-im-vasylja-zemljaka-2014-roku.html, Літературні таланти Житомирщини — невід'ємна частина історії і культури нашого краю.
  8. http://oda.zt.gov.ua/peremozhczi-konkursu-%C2%ABkrashha-kniga-roku-%E2%80%93-2017%C2%BB-otrimali-nagorodi-vid-organizatoriv.html, У Житомирі відзначили переможців обласного конкурсу «Краща книга року – 2017».

ДжерелаРедагувати