Ярилгач (озеро)

Озеро в Криму, Україна

Ярилгач, Сасик або Карлавське (крим. Yarılğaç) — озеро в Україні, 4-те за площею озеро колишнього Чорноморського району і 5-те — Тарханкутського півострова, розташоване на північному заході Євпаторійського району. Площа водного дзеркала — 1.6 км². Тип загальної мінералізації - гірко-солоне. Походження — лиманне. Група гідрологічного режиму — безстічне.

Ярилгач
45°33′40″ пн. ш. 32°51′01″ сх. д. / 45.56111° пн. ш. 32.85028° сх. д. / 45.56111; 32.85028
Розташування
Країна  Україна і  Росія
Регіон Автономна Республіка Крим
Республіка Крим
Розташування Євпаторійський район, Крим, Україна
Прибережні країни Україна Україна
Геологічні дані
Тип солоне
Група озер Тарханкутська група озер
Розміри
Площа поверхні 1,6  км²
Глибина середня 0,2  м
Глибина макс. 0,45  м
Довжина 2,3  км
Ширина 1,6  км
Вода
Басейн
Інше
Міста та поселення [[Чорноморське (АРК)|]]
Код ДВР Росії 21010000111106300000340
Мапа

Географія

ред.

Входить до Тарханкутської групу озер. Ярилгач являє собою невелике грязе-солоне озеро, розташоване на північному заході Євпаторійського району Криму. Довжина — 2.3 км. Ширина: середня — 1.6 км, найбільша — 4.1 км. Глибина: середня — 0.2 м, найбільша — 0.45 м. Висота над рівнем моря — 0.4 м. Озеро використовується для рекреації.

Разом з озерами Джарилгач і Панське входить до групи озер, прилеглих до Ярилгачської бухти. Від Ярилгацької бухти озеро відділене перешийком (піщаним пересипом) (де розташована дорога Т-01-07), а від озера Джарилгач — перешийком (де розташована дорога Міжводне-Красна Поляна). Утворилося в результаті затоплення морем пригирлових частин балок і відмежовування їх від моря піщано-черепашковими пересипами. Пересип озера до теперішнього часу геологічно повністю не склався, збереглися пониження, які проривають під час штормів у морі[1].

Рівень води в залежності від сезону значно коливається: навесні та восени він збільшується за рахунок вод Ярилгацької бухти, які потрапляють під час розливів і штормів, іноді перекриваючи автомобільне сполучення з районним селищним центром Чорноморське дорогою ' 'Т-01-07; влітку рівень часто падає до критичного рівня через дуже посушливу ​​погоду в липні і серпні.

Середньорічна кількість опадів — менше 350 мм. Основне джерело — поверхневі і підземні води Причорноморського артезіанського басейну.

Рекреація

ред.

Дно озера вкрите шаром високомінералізованої грязі шаром від 5 до 35 см. Крім грязей на дні озера, грязі також розташовані в резервуарі, що на захід від озера (через насипну дорогу).

Мулові сульфатові грязі озера постановою Кабінету міністрів України від 11.12.1996 р., № 1499; ДСТУ 878-93 віднесені до лікувальних. Воду місцеві мешканці використовують у лікувальних цілях.

На думку Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ», рекреаційний ресурс озера — лікувальні грязі знищуються під дією безконтрольного масового використання. Фахівці асоціації вважають, що використання ресурсу має проходити під контролем Міністерства охорони здоров'я та санітарних служб Криму[2].

Примітки

ред.
  1. Матеріали до археологічної карти Криму (випуск 2). Т. Н. Смекалова (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2014. Процитовано 21 червня 2014.
  2. Курортники НИЩАТЬ ЛІКУВАЛЬНЕ ОЗЕРО ДЖАРИЛГАЧ. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 21 червня 2014.

Джерела і посилання

ред.
  1. ДНВП Картографія. Атлас Криму, 2004 р.
  2. ДНВП Картографія. Атлас Географії України, 2003 р.
  3. На сайті Рескомводгоспу АРК