Ян з Дуклі або Святий Іван з Дуклі (пол. Jan z Dukli; 1414, Дукля — 29 вересня 1484, Львів) — чернець францисканець-обсервант (бернардинець), перший канонізований католицький святий, що жив у Львові. Патрон Польщі, Литви і Русі, перемиської латинської архидієцезії, річпосполитської шляхти, військових, також покровитель Львова (католицький).

Ян з Дуклі
Народився 1414
Дукля, Ґміна Дукля, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер 29 вересня 1484
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Королівство Польське
Поховання Костел і монастир бернардинів (Львів) і Q11808940?
Країна  Республіка Польща
Діяльність пресвітер
Знання мов польська
Конфесія католицька церква
Св. Ян з Дуклі

Біографія

ред.

Народився на давньому пограниччі королівств Русі, Польщі, Угорщини в родині міщан Дуклі.

Навчався у Кракові, після чого розпочав життя пустельника біля Дуклі.

1434 р. вступив до Ордену Братів Менших (францисканців), продовжив навчання у Кракові. Став гвардіаном (італ. guardiano) — виборним управляючим кляштору францисканців у Коросно у Перемиській землі (1438—1440 рр.). Потім перейшов до монастиря францисканців Св. Хреста у Львові, де 1444 р. став гвардіаном і проповідником. Був призначений кустошем Львівської (Руської) кустодії ордену — управляючим монастирями францисканців у Львівському окрузі.

1461 року став німецьким проповідником в шпитальному костелі Св. Духа Львова. 1463 року, незадоволений внутрішніми взаємостосунками францісканців Львова,[1] перейшов до новозакладеного у Львові монастиря св. Андрія францисканців-обсервантів (бернардинців), де виконував обов'язки проповідника і сповідника. 14701484 рр. проживав в монастирі.[2] Короткий час перебував в Познані.[1] Під кінець життя осліп, важко хворів, але продовжував сповідувати парафіян.

Помер у Львові і був похований у дворі монастиря бернардинів. За даними Мечислава Орловича, був похований в каплиці, до якої можна потрапити через захристя.[3]

Вшанування пам'яті

ред.
  • Вулиця у Львові (тепер Художня).[4]
  • Пам'ятник Святому Івану з Дуклі у місті Львів.

Канонізація

ред.
 
Фігура святого

Після смерті почали збирати свідчення оздоровлень і чудес, до яких був причетний св. Ян з Дуклі. Вони були зображені і сьогодні таблиці з чудесами знаходяться у презбітерії костелу св. Андрія (зараз церкви УГКЦ). 1521 р. його мощі перенесли до костелу, помістивши у срібну раку. За легендою, з місця поховання забило джерело, над яким збудували ротонду. 1608 р. коштом Яна Даниловича львівський скульптор Войцех Зичливий виготовив саркофаг з червоного мармуру. Польські автори з його іменем пов'язали спасіння Львова під час облоги козаками Хмельницького 1648 року.

Був беатифікований 1733 р. папою Климентом ХІІ; 1739 р. папа Климент XII оголосив його патроном Польщі, Литви і Русі.[5] У XVII столітті св. Ян з Дуклі був покровителем Львова.

1734 року магнати Жевуські, для яких Іван (Ян) з Дуклі був фамільним покровителем, виділили кошти на спорудження колони навпроти костелу св. Андрія у Львові з фігурою святого. При закритті монастиря 1946 р. бернардини забрали з собою срібну раку з його мощами до Ряшева, яку 1974 р. перевезли до костелу оо. Бернардинів у Дуклі. У 1950-х роках було знищено фігуру св. Яна з Дуклі з колони. Роботи по її відновленню розпочали 2010 року.

1948 pоку розпочався процес канонізації св. Яна з Дуклі. 10 червня 1997 pоку у Коросно акт канонізації здійснив папа Іоанн Павло ІІ.

День пам'яті св. Йоана з Дуклі у католицькій церкві припадає на 8 липня.


Див. також

ред.
 
Святі патрони Польщі

Примітки

ред.
  1. а б ks. Wyczawski H. Jan z Dukli (ok. 1410—1484)… — S. 450.
  2. Вечерський В. Українські монастирі. — К., Харків: ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — 400 с., іл. — С. 332—333. — ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія).
  3. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 98. (пол.)
  4. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa : Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)
  5. Вечерський В. Українські монастирі… — С. 333.

Джерела

ред.

Посилання

ред.