Ян Єронім Ходкевич
пол. Jan Hieronimowicz Chodkiewicz
лит. Jonas Chodkevičius
біл. Ян Хадкевіч
Jan Chadkievič. Ян Хадкевіч (XIX).jpg
Псевдо Ян Ходкевич
Народився 1537(1537)
Помер 4 серпня 1579(1579-08-04)
Вільнюс, Річ Посполита
Поховання Кафедральний собор Св. Станіслава і Св. Владислава
Громадянство Велике князівство Литовське
Національність русин
Діяльність дипломат, військовий
Відомий завдяки губернатор Курляндський
Alma mater Кенігсберзький університет і Лейпцизький університет
Титул граф Ходкевич
Посада Каштелян віленськийd, Q21009991?, Q11709704?, Маршалок великий литовський, польський курфюрстd, Q3493703?, Стольник великий литовський і Підстолій великий литовський
Термін 1559-1579
Конфесія католик
Рід Ходкевичі
Батько Ієронім Ходкевич-Злий
Мати Анна Шеметівна
Брати, сестри  • Кшиштоф Ходкевич і Q21001300?
У шлюбі з Зборовська
Діти Ієронім Ходкевич, Олександр Ходкевич, Ян Кароль, Ганна, Софія, Єлизавета (Ельжбета), Олександра
Вага 77
Зріст 178
Герб

Ян (Іван) Єронім Ходкeвич (пол. Jan Hieronim Chodkiewicz; бл. 1537 — 4 червня[1] / 4 серпня[2] 1579) — державний діяч, один із найбільших магнатів Великого Князівства Литовського. Походив з давнього українсько-білоруського боярського роду Ходкевичів. Предок Миколи Василя Потоцького.

ЖиттєписРедагувати

У 1547 році записався навчатися в університеті Кенігсбергу, у 1550 — Лейпцигу, потім перебував при дворі імператора Карла V (1516—1556), брав участь у війні з Францією (Францом І). Наприкінці 1555 року повернувся на батьківщину, у 1559 року отримав уряд (посаду) стольника. Згодом на прохання шляхти був призначений жмудським старостою, з 1566 року губернатором Лівонії. Наприкінці 1559 року разом з Полубинським, Зеновичем на чолі своїх найманих рот був відправлений до Інфляндії обложити визнаних за королем у договорі 31 серпня 1559 року замків. Після загибелі батька жмудська шляхта звернулась до короля у 1561 році з проханням надати йому посаду жмудського старости, але отримав тільки «держави» тельшівську, плотельську.[3]

Вороже ставився до укладення унії між Литвою та Польщею. Очолюючи литовську делегацію на сеймі у Любліні в 1569 році, намагався не допустити переходу Волині та Київщини до складу Польщі. Після смерті короля Сигизмунда II Августа (1548—1572) підтримував кандидатуру Генріха III Валуа.

Одужавши після хвороби, в травні 1578 року прибув до С. Баторія у Львові, подав 25 травня прохання про звільнення від обов'язків адміністратора Інфляндії. Як відшкодування за власні витрати під час перебування на посаді, король дав йому привілей на випалювання в королівських лісах на 15000 золотих попелу. З цього часу цілком відійшов від політики.[4]

Сім'яРедагувати

Був одружений із Кристиною Зборовською, донькою краківського каштеляна, тлумацького старости Марціна Зборовського[5]. Діти:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Chodkiewiczowie (01) Архівовано 5 липень 2013 у Archive.is[неавторитетне джерело]B I B L I O G R A F I A Архівовано 28 травень 2015 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Jasnowski J. Chodkiewicz Jan Hieronimowicz Iwaszka h. Gryf z Mieczem (†1579)… — S. 363.
  3. Там само. — S. 361.
  4. Там само. — S. 362—363.
  5. Zborowscy (01) Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine.[неавторитетне джерело]B I B L I O G R A F I A Архівовано 28 травень 2015 у Wayback Machine. (пол.)
  6. Lepszy K. Dorohostajski Krzysztof Mikołaj… (1562—1615) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939-46. — T. V. — S. 331—333. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати