Вікіпедія

Ян Спитек Тарновський

підскарбій великий коронний, воєвода сєрадзький
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ян Тарновський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарновський.

Ян Спитек, Спитек Ян, найчастіше Спитек Тарновський гербу Леліва (нар. перед 1484 — пом. 1553) — державний діяч Королівства Польського, каштелян жарновський (1525—1532), завихостський (1532—1534), підскарбій коронний (1532—1550), каштелян радомський (1534—1542), войницький (1542—1550), жупник краківський (1549—1552), воєвода сєрадзький (1550—1553); староста крешівський (1520—1553), кшепицький (1532—1533), кошицький (1535—1551), бжезьницький (1535—1549), сєрадзький і пйотрковський (1536—1547), остшешовський (1550—1553), болеславський.

Ян Спитек Тарновський
пол. Jan Spytek Tarnowski Редагувати інформацію у Вікіданих
Ян Спитек Тарновський
Каштелян жарновський
1525 — 1532
Монарх: Сигізмунд I Старий
Попередник: Станіслав Одровонж зі Спрови
Наступник: Северин Бонер
Каштелян завихостський
1532 — 1534
Попередник: Станіслав Мєлецький
Наступник: Станіслав Стадніцький[pl]
Підскарбій коронний
1532 — 1550
Монарх: Сигізмунд I Старий, Сигізмунд II Август
Попередник: Міколай Шидловєцький
Наступник: Спитек Вавжинець Йордан
Каштелян радомський
1534 — 1542
Монарх: Сигізмунд I Старий
Попередник: Адам Джевіцький[pl]
Наступник: Павел Дунін-Вольський
Каштелян войницький
1542 — 1550
Монарх: Сигізмунд I Старий, Сигізмунд II Август
Попередник: Ян Ґабрієль Тенчинський
Наступник: Станіслав Мацейовський
Жупник краківський
1549 — 1553
Монарх: Сигізмунд II Август
Воєвода сєрадзький
1550 — 1553
Попередник: Станіслав Ласький
Наступник: Януш Кошцєлецький[pl]
 
Народження: 1484 Редагувати інформацію у Вікіданих
Завихост, Сандомирський повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 1553 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Королівство Польське Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Тарновські гербу Леліва Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Ян Фелікс "Шрам" Тарновськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Катажина з Ліґензів
Шлюб: Барбара з Шидловєцьких
Діти: Барбара, Ян Станіслав Спитек

Життєпис

ред.

Ян Спитек народився перед 1484 роком, імовірно, в Завихості. Був наймолодшим сином воєводи краківського Яна Фелікса "Шрама" Тарновського[pl] та його дружини Катажини з Ліґензів. Мав 2-х братів — Станіслава[pl] й Яна[pl][2]. Здебільшого в документах він згадується з ім'ям Спитек, натомість дуже рідко вживалося улюблене в родині Тарновських його інше ім'я Ян[3].

Про молоді роки Спитка відомо дуже мало. Каспер Несецький побіжно згадує без зазначення дати, що король наказав Спитку озброїти п'ять сотень вояків, і він із своїми добровольцями мужньо розбив татар на Поділлі[4].

1522 року Спитек викупив у Анджея з Оссоліна замок у Дзікові (тепер — Палац Тарновських у Тарнобжезі[pl])[5]. Таким чином, він дав початок дзіковській гілці роду Тарновських.

Восени 1525 року був призначений каштеляном жарновським[6]. 5 серпня 1527 року король Сигізмунд I заставив Спиткові за 3000 флоринів замок Крешів у Перемишльській землі з приналежними до нього селами, дозволив викуп солтиства в селі Пискоровичі та гарантує, що викуп маєтку королем не відбудеться за життя Тарновського[7]. На Пйотрковському сеймі 1529 року Ян Спитек голосував за коронацію Сигізмунда Августа[8], після цього увійшов до урочистої сеймової делегації, яка 20 лютого 1530 року була присутня на коронації[9]. 31 січня 1532 року отримав посаду каштеляна завихостського[10], а 20 березня того ж року отримав посаду підскарбія коронного[11].

Напередодні початку Литовсько-польської війни 1534—1537 років, як підскарбій коронний допоміг надвірному підскарбію литовському Івану Андрійовичу Солтану[be] прийняти найманців на рахунок Литви, також двічі виділив по 14000 злотих з коронного скарбу на потреби Великого князівства Литовського[12]. 6 травня 1534 року став каштеляном радомським[13]. Під час Курячої війни 1537 року Спитек разом із своїм родичем Яном Амором Тарновським, каштеляном краківським, вірно відстоювали інтереси короля під Львовом[8]. Як винагороду за вірність, король 6 грудня того ж року надав пожиттєво Тарновському будинок у Пйотркові поблизу з королівським двором[14][15].

19 грудня 1542 року Ян Спитек став каштеляном войницьким[16]. Коли 1543 року чума спустошила Краківську землю, король Сигізмунд I довгий час гостював у маєтку останнього Вєльовєсі[pl] з усією своєю сім'єю та двором[17][18]. Як одну з нагород за гостинність, Тарновський отримав королівський привілей на закладення нового села Буської (Біської) Волі (тепер — Вулька-Биська) над Чорним Потоком у Крешівському старостві з правом установлення кордонів і 12-тирічним звільненням від податків. Також, однією з нагород було поширення пожиттєвого володіння цим староством на дружину та сина Спитка[19].

  • Гроші коронні 1546, 1547 і 1548 років із зображенням гербу Леліва й ініціалів Яна Спитка Тарновського S T обабіч гербу (ліві зображення, знизу по центру)
  •  
  •  
  •  
 
Зображення реверсу дуката Сигізмунда I Старого 1534 року. Обабіч щита літери «C» і «S» — лат. Cracovia (Краків) і лат. Spitikus (Спитек)

У квітні 1545 року король викликав підскарбія Спитка з Тарнова на засідання сенату та наказав йому опублікувати в ратуші під страхом конфіскації майна мандат про заборону вивозу срібла та текстилю з Корони. Срібло слід продати назад до королівської скарбниці. Король також запропонував пожертвувати 100000 польських злотих або й більше на коронний монетний двір, щоб підвищити вартість монети і водночас відмовитися від обмінних прибутків. Крім того, монети, викарбувані в Пруссії, більше не приймалися в Короні[20].

Спитек Тарновський підтримав короля щодо його бажання одружитися з Барбарою Радзивіл, був присутній на її коронації 1550 року[21]. Протягом 1549—1553 років виконував обов'язки жупника краківського[22], а з 1551 року управителя великопольських митниць. 27 липня 1550 року король призначив Спитка воєводою сєрадзьким[23]. У його управлінні в різний час перебували наступні староства: крешівське (1520), кшепицьке (1532), кошицьке (1535)[24], бжезьницьке (1535), сєрадзьке та пйотрковське (1536), остшешовське (1550)[25], болеславське[8].

Помер Ян Спитек Тарновський орієнтовно на рубежі 1552/1553 років, перед 27 січня 1553 року[26].

Сім'я

ред.
 
Барбара з Шидловєцьких Тарновська. Мініатюра Станіслава Самострільника

Наприкінці літа — на початку осені 1511 року Спитек Тарновський одружився з Барбарою з Шидловєцьких, донькою підскарбія королівства та каштеляна сандомирського Якуба Шидловєцького. Подружжя мало двох дітей:

Маєтності

ред.
 
Замок у Дзікові 1775—1834 рр.

У спадок від батька Спитек Тарновський отримав Вельовєський ключ. Упродовж своєї кар'єри значно розширив свої маєтності, наприкінці життя володів комплексом із близько 10 міст і понад сотні сіл, зокрема у Сандомирському воєводстві та в Червоній Русі. 1522 року Спитек придбав у Анджея з Оссоліна Дзікув і Борув (тепер — частини міста Тарнобжеґ), доповнивши спадковий ключ Вєльовєський, який перебував у володінні Тарновських приблизно з 1350 року. Згідно з гіпотезою Я. Стажевської, на момент викупу в Дзікові була двоповерхова, мурована «башта». Цю гіпотезу підтверджує розташування об'єкта на високому уступі, який у далекому минулому був берегом Вісли, збережене розташування фундаментів, конструкція склепінчастих підвальних приміщень і партеру в західному флігелі нинішнього палацу[5][27].

1539‎ року‎ придбав маєтності‎ряшівські.‎ Від Одровонжів придбав‎ половину‎ ‎Карньова‎ ‎та Лучиців‎ у Краківському воєводстві[28].

Примітки

ред.
  1. ↑ Sejm-Wielki.pl — 2002.
  2. ↑ Spytek Jan hr. Tarnowski z Tarnowa h. Leliwa. Genealogia Potomków Sejmu Wielkiego.
  3. ↑ Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 107.
  4. ↑ а б Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9: [T-W]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1842, s. 45.
  5. ↑ а б Andrzej Gaczoł, Zamek w Dzikowie, [w:] Spotkania z zabytkami: Kwartalnik popularnonaukowy, Nr. 1, 1984, s. 35.
  6. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 165.
  7. ↑ Inwentarz Zespołu (zbioru) akt Archiwum Dzikowskie Tarnowskich z lat 1310-1951, Nr. zespołu 639, s. 67 (PDF).
  8. ↑ а б в Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9: [T-W]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1842, s. 44.
  9. ↑ Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 107—108.
  10. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 161.
  11. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 124.
  12. ↑ Oskar Halecki, Dzieje Unii Jagiellońskiej, Tom II: W XVI wieku, oprac. Katarzyna Błachowska, Warszawa, Wydawnictwo Neriton, 2013, s. 92.
  13. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 69.
  14. ↑ Metrica Regni Poloniae Digitalis, MK 65, f. 335-336. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie.
  15. ↑ Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 109.
  16. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 131.
  17. ↑ Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9: [T-W]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1842, s. 44-45.
  18. ↑ Paul Tarnowski, Dzików. The Tarnowski Family Association.
  19. ↑ Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 111—112.
  20. ↑ Janusz Małłek, Prusy Książęce a Prusy Królewskie w latach 1525—1548, Warzawa, Państwowe wydawnictwo naukowe, 1976, s. 227.
  21. ↑ Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 113—114.
  22. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 217.
  23. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 176.
  24. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 264—265.
  25. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 171, 200, 297.
  26. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 176, 200.
  27. ↑ B. Ratusiński, Archiwum Dzikowskie Tarnowskich z lat 1310—1948, Kraków 1952—1962
  28. ↑ Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 110.

Джерела

ред.
  • Mariusz Lubczyński, Tarnowski Spytek (przed 1490—1552 lub 1553), [w:] Polski słownik biograficzny T. 52: Świrski Łukasz — Taube Jerzy, Warszawa; Kraków, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2017—2019, s. 518—521
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Спитек_Тарновський&oldid=44864734