Ян Пітер Вет (нід. Jan Pieter Veth, 18 травня 1864, Дордрехт — 1 липня 1925, Амстердам) — голландський художник-портретист і графік, книжковий ілюстратор, поет, художній критик і педагог.

Ян Пітер Вет
Jan Pieter Veth.jpg
Народився 18 травня 1864(1864-05-18)[1][2][…]
Дордрехт, Південна Голландія, Нідерланди, Нідерланди
Помер 1 липня 1925(1925-07-01)[1][2][…] (61 рік)
Амстердам, Нідерланди
Громадянство
(підданство)
Flag of the Netherlands.svg Нідерланди[4]
Діяльність поет, викладач університету, художник, письменник, мистецтвознавець, дизайнер поштових марок
Вчителі Август Аллебеd і Antoon Derkinderend
Відомі учні Nelly Bodenheimd і Marie van Regteren Altenad
Знання мов нідерландська
Членство Нідерландська королівська академія наук
Жанр портрет
Magnum opus Johannes Martinus Messchaert (1857-1922). Zanger en zangpedagoogd, Portrait of Johan Philip van der Kellen (1831-1906). Director of the Rijksprentenkabinet (1876-96)d і Portret van Ds Petrus Hermannus Hugenholtz (1834-1911), oprichter van de Vrije Gemeented
Брати, сестри  • Pieter Johannes Vethd

Творча біографіяРедагувати

Ян Пітер Вет народився в заможній родині ліберального політика. Образотворчому мистецтву почав навчатися у Королівській Академії образотворчих мистецтв в Амстердамі. З кількома однокурсниками заснував групу Святого Луки. З 1885 працював спільно з художником Антоном Мауве в Ларені. Після одруження в 1888 році оселився в Бюссюмі.

Ян Пітер Вет — відомий голландський портретист. Крім того він писав вірші, його ім'я пов'язане з «революційними» тенденціями в голландській літературі, так званим «рухом 1880-х років» та видавничою леятельністю в журналі «De Nieuwe Gids» під редакцією Лодевейка ван Дейсселя.

Проілюстрував книгу «De kleine Johannes» (1884), написану його другом Фредеріком ван Еден. Був професором історії мистецтва та естетики, викладав у Королівській Академії образотворчих мистецтв в Амстердамі.

Шанувальник творчості Рембрандта. Був членом першого правління будинку-музею Рембрандта в Амстердамі. За його пропозицією в 1911 році було вирішено зібрати колекцію гравюр Рембрандта, які надалі були розміщені в будинку-музеї художника. Початок колекції поклав сам Вет, тимчасово зайнявши гравюри прийнятної якості із зібрання Лебрет-Вета. У 1914 році Ян Вет доповнив колекцію ще 19 гравюрами, включаючи відомі картини, на кшталт «Смерть, що явилася подружжю» і «Велике полювання на лева».

Галерея робітРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Johan Huizinga, Leven en werken van Jan Veth, Haarlem 1927.

ПриміткиРедагувати