Ян Олександр Олізар
Іван (Ян) Олександр Олізар-Волчкевич (пом. близько 1700) — руський шляхтич, військовик (ротмістр королівського війська (1663)), урядник. Підсудок Київської землі (1665—1699), був похований у домініканців у Луцьку.
Життєпис ред.
Батько — Людвик Олізар (пом. 1645, перша дружина — Гальшка Лозчанка, донька Лаврина та Ганни Гулевич — відомої фундаторки братських шкіл у Києві). Матір — друга дружина батька Францішка Дембінська (по його смерті вийшла за Уханського).
Дідич Коростишева. У 1669 році наважився зірвати коронаційний сейм. Був популярним серед своїх співзем'ян. Після смерті київського каштеляна Яроша Куропатницького шляхта Київського воєводства у 1697 і 1698 роках доручала своїм послам на Сейми підтримати його кандидатуру на вакантну посаду.
Перша дружина — Станішевська. Друга дружина — Теофіля Катерина Гошовська, вдова[1] брацлавського каштеляна Станіслава Францішека Конецпольського (з ним мала сина Леонарда[1]), з нею мав сина Адама.
Примітки ред.
- ↑ а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — S. 397.
Джерела ред.
- Korosteszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 417. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2 — S. 379. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |