Відкрити головне меню

Ян Кухажевський (пол. Jan Kucharzewski/Ян Кухажевскі; 27 травня 1876, Високе-Мазовецьке, Царство Польське, Російська імперія — 4 липня 1952, Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки) — польський державний і політичний діяч, історик, юрист, 1-й та 4-й прем'єр-міністр Королівства Польського в 19171918 роках.

Ян Кухажевський
пол. Jan Kucharzewski
Ян Кухажевський
Прапор
1-й Прем'єр-міністр Королівства Польща
26 листопада 1917 — 11 лютого 1918
Попередник: посада заснована
Спадкоємець: Антоній Поніковський
Прапор
4-й Прем'єр-міністр Королівства Польща
2 жовтня 1918 — 9 жовтня 1918
Попередник: Ян Стежковський
Спадкоємець: Юзеф Свежинський
Прапор
Президент Польського інституту наук у Нью-Йорку
1942 — 1952
 
Партія: безпартійний
Освіта: юридичний факультет Імператорського університету Варшави
Народження: 27 травня 1876(1876-05-27)
Високе-Мазовецьке Царство Польське, Російська імперія
Смерть: 4 липня 1952(1952-07-04) (76 років)
Нью-Йорк, США
Громадянство: Польща
Релігія: католицтво
Нагороди:
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)

Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Освіта та професійна діяльністьРедагувати

У 1898 році Ян Кухажевський закінчив юридичний факультет Імператорського університету Варшави. З 1906 року працював адвокатом. Будучи студентом, брав участь у діяльності студентської організації Zet, метою якої було згуртування талановитої польської молодої інтелігенції, яка мешкала на території Російської імперії, Австро-Угорщини та Німеччини, яка, за задумом організаторів, повинна була в майбутньому забезпечити відродження сильної незалежної польської держави. Також Кухажевскій був членом «Братської допомоги», схожого на Zet союзу студентів, що займався здебільшого соціальними питаннями, такими, як допомога незаможним студентам.

Роки Першої світової війниРедагувати

Перші роки Першої світової війни Кухажевський провів у Швейцарії, куди втік та працював там журналістом.

Революційні рокиРедагувати

У червні 1917 року він повернувся до Варшави. Після створення незалежної Польщі був співробітником Департаменту з політичних питань Тимчасової Державної ради. У Королівстві Польському працював в адміністрації, підпорядкованій Рентській Ради[1].

Прем'єр-міністр Королівства ПольськогоРедагувати

У 1917 році історику Кухажевському було запропоновано очолити уряд незалежної Польщі. З 26 листопада 1917 року по 27 лютого 1918 року обіймав посаду президента Кабінету міністрів (прем'єр-міністра). Другий раз був обраний прем'єр-міністром 2 жовтня 1918 року. Другий уряд Кухажевського протримався лише тиждень.

Міжвоєнний періодРедагувати

У міжвоєнний період Кухажевський працював радником Кабінету міністрів і Міністерства закордонних справ, а потім займався науковою і журналістською діяльністю[2]. Під час Другої світової війни перебуває в США, де неодноразово виступав на користь Польщі, з антирадянських і антикомуністичних позицій. Президент Польського інституту наук у Нью-Йорку. Засновник Польського наукового товариства у вигнанні[1].

Наукова діяльністьРедагувати

Як історик, він займався дослідженнями з російської та польської історії ХІХ- ХХ століття. Був членом Варшавського наукового товариства та Польської академії наук (з 1926 року член-кореспондент, з 1936 року дійсний член)[2].

БібіліографіяРедагувати

  1. Юридичний соціалізм (1906)
  2. Польська справа в парламенті Франкфурті 1848 (1908)
  3. Роздуми сюр-ле-problème, Лозанна (1916)
  4. Моріс Мочанскі (1910)
  5. Лід Паскіевічовскі. Доля освіти (1914)
  6. Від білого до червоного царського режиму. Том 1-7. (1923—1935)
  7. Походження сучасної Росії (1948).

ЛітератураРедагувати

  • Володимир Сулея. Тимчасова Рада держави, Варшава 1998, стор. 221.
  • Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Володимир Сулея. Тимчасова Рада держави, Варшава 1998, стор. 221.
  2. а б Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.