Ян Засідатель
Ян Засідатель (справжнє ім'я Іван Петрович Соколенко; 1833, Крикливець — 1893, Вінниця) — український художник-портретист з Вінниччини.
| Ян Засідатель | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| При народженні | Іван Петрович Соколенко | |||
| Народження |
13 листопада 1833 Крикливець, Ольгопільського повіту | |||
| Смерть | 2 серпня 1893 (59 років) | |||
| Вінниця | ||||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Жанр | портретний живопис | |||
| Діяльність | художник | |||
| Роки творчості | 1850–1892 | |||
| Покровитель | Тадеуш Ґрохольський | |||
|
| ||||
 Ян Засідатель у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Іван Соколенко народився 13 листопада 1833 року у селі Крикливець Ольгопільського повіту (тепер Крижопільський район) кріпаком родини Бжозовських. Батько художника, Петро Соколенко, мав четверо синів та дві дочки.
Бжозовські в той час, натхненні палацом Потоцьких у Тульчині, збирали у своєму маєтку художні твори знаних майстрів. Ця колекція та природний талант Івана сформували у ньому митця. Бжозовський помітив потяг та талант свого кріпака і направив його на навчання до Одеси (можливо, до Р. Хайнацького[1]). 1856 року пан Бжозовський клопотав у київського губернатора паспорт Івану Засідателю для поїздки на навчання в Італію, але йому було відмовлено.
Пізніше, як частина посагу Ксавери Бжозовської, кріпак Іван Засідатель переходить у власність родини Ґрохольських. Син Ксавери та Генріха Ґрохольських Тадеуш [Архівовано 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.] був живописцем. Разом із ним Ян Засідатель відвідав Рим, Париж, навчався в Кракові.
«Список домовладельцев о взимании налогу з недвежимых имуществ за 1888 год» з Вінниці свідчить, що в цей час художник уже живе в місті і має у власності будинок у «першій» частині міста (між нинішньою вулицею Соборною і Південним Бугом). У 1893 році він значиться у списку осіб, що мають право бути присяжними засідателями у Вінниці.
Ян Засідатель помер 2 серпня 1893 року у Вінниці від холери. Похований на цвинтарі на Калічі. Могила була знищена більшовицькою владою в 1930-х роках під час закладання парку імені Горького.
Псевдонім ред.
Будучи українцем та православним, художник однак підписувався польським варіантом свого імені — Ян. Причиною тому, імовірно, є зростання і навчання в польському маєтку, а згодом і дружба з представниками цієї нації[1].
Щодо походження прізвища, що його обрав собі за псевдонім Іван Соколенко, Ілля Безбах наводить декілька версій[1]. З них можна вивести, що Засідатель початково було прізвисько батька художника. А вже варіантів, як той його отримав, декілька: або був наділений поміщиком правом судочинства серед односельців і брав участь у засіданнях суду, або, прозаїчніше, — був частим засідателем у шинку.
Творчість ред.
Невдовзі після смерті Яна Засідателя в Одесі відбулася виставка його живопису: експонувалося більше 400 портретів, сюжетних композицій, пейзажів, етнографічних замальовок, а також копії робіт італійських митців.[2] Доля більшості з цих полотен наразі невідома. Вінницький обласний художній музей має у своїй колекції мізерну частку творчого спадку художника — 10 картин.
Відомі нині роботи художника: «Рим. Руїни Колізею», «Українка», «Портрет капуцина Зефірена», «Портрет Якубовської», «Жіночий портрет», «Портрет Терези Яшевської», «Портрет Яновського», «Портрет дівчини», «Портрет сільської дівчини», «Портрет італійської дівчинки», «Українка», «Собор святого Петра у Римі».
Досліджені роботи художника дають змогу говорити про нього, як видатного портретиста, продовжувача традицій жанру, які сформувались у XVIII–XIX ст.
Галерея ред.
-
Портрет селянської дівчини, 1892 -
Українка, 1870-ті -
Портрет капуцина, 1872 -
Портрет єпископа, 1885 -
Портрет Якубовської, 1886 -
Портрет Каміли Русановської, 1872
Примітки ред.
Джерела ред.
- Безбах І. Із небуття – в сьогодення. До 180-річчя від дня народження українського художника Яна Засідателя // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2013 року : хронологічний довід.. — Вінниця : ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва., 2012.
- Кріпацька інтелігенція (український вимір)(XVIII - поч.XX). Бібліографічний словник. — Київ, 2013.
Література ред.
- Васильківський, О. Історична постать Соколівки : [про походження прізвища Яна Засідателя — нашого земляка, відомого художника] // Стодольський, В. Г. Моя Соколівка — мамина пісня, колиска і доля. — Соколівка, 2006. — С.68-69.
- Рубан В. В. Винницкий житель — художник Иван Заседатель // Забытые имена. Рассказы об украинских художниках ХІХ — начала ХХ века. — К.: Наукова думка, 1990.- С.67 — 85.
- Вінницький обласний музей : [альбом], Вінниця: ТОВ «Консоль», 2008 .-148 с., іл.
- Чорна, З. Хто він, Ян Засідатель? // Вінниччина.-1998. — 28 лист.- (Спец. вип. «Зоряна криниця»).
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян Засідатель |
- Ян Засідатель [Архівовано 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Видатний художник-живописець Ян Засідатель. (Вінницький інформаційний портал) [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]