Ян Вапаавуорі
Ян Вапаавуорі (фін. Jan Pellervo Vapaavuori; нар. 3 квітня 1965, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський політик, член Парламенту Фінляндії від партії Національна коаліція; мер Гельсінкі з 2017 до 2021 року.
| Ян Вапаавуорі | |
|---|---|
.jpg) | |
| Мер Гельсінкі | |
| 10 червня 2017 — 1 серпня 2021 | |
| Попередник | Юссі Паюнен[en] |
| Наступник | Югана Вартяйнен[en] |
| Міністр з економічних питань Фінляндії | |
| 16 листопада 2012 — 29 травня 2015 | |
| Попередник | Юрі Гякяміес |
| Наступник | Оллі Рен |
| Міністр житлового будівництва Фінляндії | |
| 19 квітня 2007 — 22 червня 2011 | |
| Попередник | Аннелі Тайна |
| Наступник | Криста Кіуру |
| Народився |
3 квітня 1965[1] (59 років) Гельсінкі, Фінляндія |
| Відомий як | політик |
| Місце роботи | Milttond[2] |
| Громадянство |
 Фінляндія |
| Національність | фін |
| Alma mater | Гельсінський університет |
| Політична партія | Національна коаліція |
| У шлюбі з | Outi Vapaavuorid[3] |
| Нагороди |
  |
| vapaavuori.net | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У минулому — міністр з економічних питань Фінляндії в урядах Юркі Катайнена і Олександра Стубба (2012–2015).
Життєпис ред.
Народився 3 квітня 1965 року в Гельсінкі, Фінляндія.
Член партії Національна коаліція.
З 19 квітня 2007 до 22 червня 2010 обіймав посаду міністра житлового будівництва Фінляндії у другому уряді Матті Ванганена і з 22 червня 2010 до 22 червня 2011 продовжив виконання тих же обов'язків у кабінеті Марі Ківініємі.
16 листопада 2012 призначений міністром з економічних питань Фінляндії в уряді Юркі Катайнена[4][5].
За словами колишнього виконавчого директора суднобудівної компанії Masa-Yards Мартіна Саарікангаса, у зв'язку з втратою компанією STX Finland тендера на будівництво судна на судноверфі у Турку через відмову уряду Фінляндії про виділення компанії грошового кредиту, міністр Ян Вапаавуорі «увійде в історію як людина, яка вбила фінську суднобудівну промисловість».[6]
Міністр відкинув критику на свою адресу і адресу уряду[7].
21 квітня 2014 перший із політиків заявив про намір боротися за пост голови партії Національна коаліція і відповідно за крісло прем'єр-міністра в уряді Фінляндії[8].
Згідно з опитуваннями громадської думки, разом із Паулою Рисікко зайняв другу позицію після Олександра Стубба (24 % опитаних хотіли би бачити їх в майбутньому прем'єр-міністрами)[9].
12 лютого 2015 представлений урядом як кандидат від Фінляндії на пост члена правління Європейського інвестиційного банку[10] і 1 вересня затверджений на посаді заступника генерального директора та члена правління банку[11].
На муніципальних виборах, що пройшли 9 квітня 2017, отримав рекордне за всю історію число голосів як кандидат у мери Гельсінкі[12]. Обіймав посаду з 1 червня 2017 до 2 серпня 2021 року.
Примітки ред.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Santaharju T. Jan Vapaavuori siirtyy konsulttitalo Milttoniin – "Meidän on ymmärrettävä kaupunkeja" — Yleisradio, 2021.
- ↑ Paavilainen U., Saikkonen A., Virta T. Kuka kukin on 2015, Kuka kukin on — Otava, 2014. — С. 983. — ISBN 978-951-1-28228-0 — ISSN 1237-7570
- ↑ Хякямиес ушел в ЕК — новым министром промышленности стал Вапаавуори // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 9 листопада 2012. }}
- ↑ Министр промышленности: приоритетом финской политики должно стать улучшение конкурентоспособности страны // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 16 листопада 2012. }}
- ↑ Судоверфь STX Finland упустила заказ на гигантский лайнер // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 28 грудня 2012. }}
- ↑ Министр: правительство сделало все возможное // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 28 грудня 2012. }}
- ↑ TS: Петтери Орпо не претендует на пост председателя Коалиционной партии // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 23 квітня 2014. }}
- ↑ Опрос: граждане хотят видеть следующим премьером Александра Стубба // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 19 травня 2014. }}
- ↑ Ян Вапаавуори назначен кандидатом в члены правления Европейского инвестиционного банка. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2017.
- ↑ Финский экс-министр занял высокий пост в Европейском инвестиционном банке. YLE. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2017.
- ↑ Ян Вапаавуори набрал рекордное в истории Хельсинки количество голосов. YLE. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2017.