Вікіпедія

Януш Кишка

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Януш Кишка (лит. Jonušas Kiška, пол. Janusz Kiszka; 1586 — 13 січня 1654, містечко Кривичі, нині Білорусь) — військовий і державний діяч[5] Великого князівства Литовського і Речі Посполитої з роду Кишок, староста парнавський (1610), полоцький воєвода (1621—1654), польний гетьман литовський (1635—1646), великий гетьман литовський (1646—1654).

Януш Кишка
Народився1586
Помер13 січня 1654(1654-01-13)[1]
Кривичі, Ошмянський повіт[d], Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Країна Велике князівство Литовське
Річ Посполита
Діяльністьдипломат, політик
Alma materВільнюський університет
ПосадаВеликий гетьман Литовський[2], Полоцький воєвода[1], польний гетьман литовський[3], вількамирський старостаd, Q66190014?, Q117151385?[4] і Q124628829?
РідКішки
БатькоСтаніслав Кішка
МатиЄлізавета Сапігаd
Брати, сестриКшиштоф Кишка, Станіслав Кішка і Миколай Кішка
У шлюбі зQ109941823?[1]

Біографія

ред.
 

Походив зі старовинного литовського[6] роду Кишок, вперше згадується з Підляшшя. Батько — генеральний староста жмудський Станіслав III Кишка (1549—1619), мати — Єлизавета (Ельжбета) Сапега (її батько — київський каштелян Павло Сапега пом. 1580). Брати — жмудський єпископ Станіслав Кишка (1584—1626), воєвода мстиславський та каштелян троцький Микола Кишка (1588—1644), воєвода мстиславський та вітебський Кшиштоф Кишка (пом. 1646).

Під час навчання у Віленському університеті перейшов з кальвінізму в католицтво. У 1604 брав участь у поході литовських військ гетьмана Яна Кароля Ходкевича в Лівонію. У 1605 під час війни зі Швецією брав участь у Кірхгольмскій битві, в 1609 — у Балтакменській і Парнавській битвах, після чого король Сигізмунд III Ваза призначив його старостою парнавським.

Брав участь у московсько-польській війні 1605—1618 років, у взятті литовськими військами Смоленська 1611 року і в поході Ходкевича на Москву. 1615 року, одночасно з рейдом Лісовського здійснив рейд до Стародуба[7]. З 1621 року служив полоцьким воєводою.

21 квітня 1620 року разом з дружиною[8] записав фундуш для будівництва римо-католицького костелу в містечку Соли Ошмянського повіту.

1624 року виїхав разом зі старостою оршанським Олександром Теодатом Сапігою і Станіславом Рудоміною навчатися в Падуанському університеті. У місті 4 березня 1625 року зустрівся з королевичем Владиславом, який мав подорож за кордон: Кишка супроводжував Вазу до Венеції. Навчання завершив Януш у 1626 році.[8]

З 1635 року польний гетьман литовський (незважаючи на погане здоров'я[8]), з 17 квітня 1646 великий гетьман литовський. Брав участь у придушенні козацьких повстань.

Помер 13 січня 1654 року в містечку Кривичі, нині смт, Мядельський район, Мінська область, Білорусь (тоді Ошмянський повіт, Віленське воєводство).

Сім'я

ред.

Дружина — Христина Друцька-Соколинська, дітей не мав.[9] Тесть — полоцький воєвода Михайло Соколинський.[8]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 238. — ISBN 978-83-65880-49-9
  2. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 151.
  3. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 156.
  4. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 252. — ISBN 978-83-65880-49-9
  5. ↑ Литовский государственный исторический архив. Фонд 1280 — «Радзивиллы, князья». Именной указатель [Архівовано 13 листопада 2010 у Wayback Machine.]. (рос.)
  6. ↑ М. Грушевський стверджував, що Кишки «до свого походження неясні (у всякім разї не Русини, судячи по іменах)» → Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30.
  7. ↑ Зорин А. В. Великий рейд Александра Лисовского (март–декабрь 1615 г.) © 2008 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2016. Процитовано 18 квітня 2013.
  8. ↑ а б в г Wasilewski T. Kiszka Janusz h. Dąmbrowa (ok. 1586—1654)… — S. 509.
  9. ↑ Nelė Asadauskienė. Kiškų giminė LDK XV a. pab.-XVI a. (Genealoginis tyrimas) Vilnius, 2003(лит.)

Джерела

ред.
  • Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30—35.
  • Wasilewski T. Kiszka Janusz h. Dąmbrowa (ok. 1586—1654) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII/4, zeszyt …. — S. 508—510. (пол.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Януш_Кишка