Янош I Баторі
Янош I Баторі (угор. Bátori János, д/н — 1350) — державний і військовий діяч Угорського королівства.
| Янош I Баторі | |
 | |
| Народження: |
невідомо невідомо |
|---|---|
| Смерть: | 1350 |
| Країна: | Угорське королівство |
| Рід: | Баторі |
| Батько: | Берек Баторі |
| Діти: | 3 сини |
Життєпис ред.
Походив з угорського роду Баторі. Старший син Берека Баторі, судді комітату Сатмар. Опанував військову науку під проводом батька. Став прихильником короля Карл Робера Анжуйського.
1312 року брав участь на боці короля в битві біля Розган'ї. 1315 році залишився вірним королеві під час повстання палатина Копаса Борши. У 1316 року героїчно захищав замок Гілвач проти повсталих. У 1317 році приєднався до королівського війська на чолі з Доссою Дебречені, яке завдало повсталим нищівної поразки в битві під Дебреценом. У нагороду за звитягу Янош Баторі стає ішпаном біхарського комітату. У 1319 році брав участь у поході проти повсталого клану Кан в Трансильванії.
У 1322 році після смерті батька розпочав з братами поділ родинних маєтностей, що було завершено у 1325 році. 1330 року спільно з братами отримав королівській привілей судити осіб, що мешкали в їхніх землях лише власним судом. Того ж року брав участь у поході проти Волощини, де на зворотньому шляху угорці в битві під Посадою зазнали нищівної поразки від господаря Басараба I. При цьому Янош потрапив у полон, а його брат Льокьош загинув.
Звільнився приблизно за півроку. Вже у 1329 і 1331 року отримав від короля нові маєтності. 1336 року призначено надішпаном комітату Сатмар (до 1339 року). Водночас значно розширив власні володіння. 1343 року стає біхарським надішпаном. Помер 1350 року.
Родина ред.
- Іштван
- Дйордь (д/н—1364), засновник гілки Баторі-Шімолін
- Ласло (д/н—1379), надішпан Сабольча
Джерела ред.
- Nagy Iván: Magyarország családai czímerekkel és nemzékrendi táblákkal. Pest: Ráth Mór. 1857—1868.
- Németh Péter: Egy hős és felmenői. In: Szabolcs-szatmár-beregi Levéltári Évkönyv XVII. Nyíregyháza, 2006, 293—302