Відкрити головне меню

Ялівець смердючий

вид рослин
Juniperus foetidissima
Juniperus foetidissima, Aladağlar Mountains 1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Ялівець (Juniperus)
Вид: Ялівець смердючий
Біноміальна назва
Juniperus foetidissima
(Willd. 1806)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Juniperus foetidissima
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Juniperus foetidissima
EOL logo.svg EOL: 1034928
IPNI: 262220-1
ITIS logo.svg ITIS: 822544
IUCN logo.svg МСОП: 42234

Ялівець смердючий (Juniperus foetidissima) — вид хвойних рослин родини кипарисових.

Зміст

НазваРедагувати

В українській науковій літературі зустрічається два варіанти загальної назви: Ялівець смердючий[1],[2], [3], [4] і Яловець смердючий[5]

Поширення, екологіяРедагувати

Країни проживання: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Кіпр, Греція, Іран, Ліван, Македонія, Російська Федерація (Краснодар), Туреччина, Туркменістан, Україна (Крим). Росте в середземноморських чагарниках, ялівцево-дубових чагарниках, відкритих соснових лісах та інших хвойних лісах, з Pinus brutia, Pinus nigra, Juniperus excelsa, Juniperus drupacea, Juniperus oxycedrus, Cedrus libani, Abies cephalonica, Abies cilicica, Abies nordmanniana, Quercus ilex, Pistacia lentiscus і т.д. Часто на вапнякових скелях або кам'янистих схилах, або на серпантину або інших кам'янистих основах, в неглибоких ґрунтах. Висотний діапазон становить від рівня моря до 2000 м над рівнем моря. Клімат середземноморський з переходами в більш континентальні внутрішні області, де зими більш сухі й холодні.

МорфологіяРедагувати

 
Juniperus foetidissima, Таврські гори, Туреччина

Це середніх розмірів дерево, що досягає 6-25 метрів у висоту, стовбур до 2,5 м діаметром. Має від широко конічної до заокругленої або неправильної форми крону.

Листки є двох форм, на неповнолітніх деревах або на пошкоджених гілках вторинного росту голчасті листки 8-10 мм довжиною; на дорослих деревах лускоподібні листки 2-3 мм довжиною. У значній мірі це дводомна рослина з окремим чоловічими і жіночими рослинами, але деякі окремі рослини однодомні з шишками обох статей.

Шишки ягодоподібні, 7-13 мм в діаметрі, синьо-чорні з білуватим восковим нальотом, містять 1-2 (рідко 3) насінини; вони є зрілими за 18 місяців. Чоловічі шишки 2-3.5 мм, проливають свій пилок на початку весни. Насіння яйцевидно-кулясте або часто майже напівсферичне, велике, 5-7 мм в діаметрі, блідо-коричневе.

Деякі дуже великі екземпляри, включають в себе: 200 см діаметром і 42 м у висоту тур. Sedir Tabiat Ormani поруч з Елмалі, Туреччина й 462 см діаметром, 27 м у висоту, лісова станція тур. Dokuz Gol; найстарішим вважається дерево «тур. Aslan Ardic» («левовий ялівець»), 347 см діаметром і 25 м у висоту, якому, як повідомляється, 1700 років.

ВикористанняРедагувати

Великі дерева використовувались у минулому для виготовлення товарів тривалого користування, таких як меблі, але використання в комерційних цілях в даний час обмежене. У деяких районах використовують на дрова. Рідкісний у вирощуванні.

Загрози та охоронаРедагувати

Надмірний випас і збільшення частот пожеж можуть бути локальними проблемами. Цей вид зустрічається на кількох природоохоронних територіях. Деякі виключно великі і старі дерева, наприклад на півдні Туреччини охороняються як окремі дерева.

Занесено до Червоної книги України. Охороняють у Кримському природному заповіднику (Центральне лісництво). Заборонено порушення умов зростання, рубки, обрізка гілок, пересадка і підсадка інтродукованих порід.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Колодяженська Т.І. Проблеми збереження ex situ та in situ ялівця смердючого (Juniperus foetidissima Wild.) в Україні / Т. І. Колодяженська, О. П. Похильченко, Ю. О. Клименко // Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин. Матеріали II Міжнародної наукової конференції (9-12 жовтня 2012 р., м. Умань, Черкаська область). – Київ: ПАЛИВОДА А.В., 2012 – С. 255-256
  2. Пахомов О. Є., та ін. "Підсумки інтродукції деревно-чагарникових рослин в арборетумі ботанічного саду дніпропетровського університету." Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2008. – Вип. 16, т. 2. – С. 131–136. PDF
  3. Дідух, Я. П., Дубина, Д. В., Устименко, П. М., & Вакаренко, Л. П. Зелена книга України/під загальною редакцією члена-кореспондента НАН України ЯП Дідуха–Київ: Хімджест, 2009.-490 с. PDF
  4. Плугатар, Юрій Володимирович. Екологічні основи збалансованого використання ресурсів лісових екосистем Криму. Diss. спец. 03.00. 16–екологія/ЮВ Плугатар, 2011. DOC
  5. Шестопалов, Максим Вікторович. "Шкідники агромеліоративних лісових насаджень передгірного Криму Й заходи, що обмежують шкідливість найбільш небезпечних видів."