Яловець високий
Ялівець високий[1] (Juniperus excelsa) — вічнозелене хвойне дерево роду ялівець родини кипарисові.
| Яловець високий | |
|---|---|
| |
| Juniperus excelsa subsp. polycarpos | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
| Рід: | Яловець (Juniperus) |
| Вид: | J. excelsa
|
| Біноміальна назва | |
| Juniperus excelsa M.Bieb., 1800
| |
| |
Поширення і екологія ред.
Ареал виду охоплює Балкани, Крим, Малу Азію, Кавказ, Середню Азію. Занесено до Червоної книги України. У Криму поширений від мису Айя до Кара-Дагу, а також у Байдарській долині.
Загальна характеристика ред.
Вічнозелене дерево до 15 м заввишки. Стовбур збіжистий, скривлений, у старому віці дуплистий. Кора сіра, відшаровується тонкими смужками. Хвоя завдовжки 1 мм, лускоподібна, тупа. Шишкоягоди близько 1 см в діаметрі, фіолетово-чорні, вкриті дерев'янистими лусками, дозрівають через рік, восени. Запилюється у березні-квітні. Розмножується насінням.
Тривалість життя близько 600 років[2]. У Криму були знайдені дерева, вік яких був від 1000 до 2000 років. Найстаріший екземпляр ялівцю високого було виявлено фахівцями Київського еколого-культурного центру в районі мису Сарич на висоті Гугерджін. Його вік — дві тисячі років, обіймище стовбура 4,9 м, висота 15 м. Цей екземпляр фахівці вважають найстарішим деревом в Україні та Європі[3]. Неподалік, в урочищі Батилиман було знайдено шістнадцять дерев цього виду віком понад 1000 років. Одне дерево має вік 1400 років, два — по 1300 років, одне — 1200 років, одне — 1100 років, інші дерева по 1000 років. Обіймище стовбурів від 2,50 м до 3,45 м, висота 8-12 м. Таким чином, було виявлено, що в урочище Батилиман на площі близько 4 га росте відразу 16 дерев, що мають вік 1000–1400 років.[4]
Умови зростання ред.
У Криму ялівець високий найчастіше зростає на приморських крутих, переважно південних схилах, які сильно прогріваються, з щебенисто-кам'янистими ґрунтами, на вапняках, сланцях, виходах вулканічних порід. Ареал розповсюдження до висоти 400 м над рівнем моря. Формує рідколісся субсередземноморського, геміксерофільного типу. Трапляється у сухих фісташкових і пухнастодубових лісах. Ксерофіт.
Див. також ред.
- Ялівець
- Ялівець звичайний (Juniperus communis L.)
- Ялівець віргінський (Juniperus virginiana L.)
- Ялівець козацький (Juniperus sabina L.)
- Ялівець (пряність)
- Список дикорослих корисних рослин України
Примітки ред.
- ↑ Juniperus excelsa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Червона книга України[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ В районі миса Сарич виявлено гігантське дерево ялівця високого, якому дві тисячі років[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Аналітична записка Київського еколого-культурного центру. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 12 грудня 2010.
Посилання ред.
- Яловець високий в Червоній книзі України [Архівовано 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Farjon A. (2013) Juniperus excelsa: інформація на сайті МСОП (англ.) 01.11.2018
- Gymnosperm Database: Juniperus excelsa [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
|
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |