Якісна властивість

Я́кісна власти́вість (англ. qualitative property) — властивість явища, тіла чи речовини, яку неможливо виразити розміром[1].

Якісну властивість може бути виражено словами, літерно-числовим кодом або іншими способами.

Приклади якісних властивостей: колір зразка фарби, дволітерний код країни за ISO, запах, смак, стать людини тощо.

Загальною особливістю якісних властивостей є відсутність в них відношення «більше»-«менше», однак вони характеризуються відношенням еквівалентності.

Оцінювання якісних властивостейРедагувати

В рамках загальної теорії шкал вимірювань (інша назва — репрезентативна теорія вимірювань[2]) оцінювання якісних властивостей зводиться до їх вимірювання за шкалами найменувань.

Шкала найменувань — шкала вимірювань якісної властивості, яка характеризується лише співвідношенням еквівалентності різних проявів цієї властивості. Шкали найменувань показують якісні характеристики. Наприклад, поділ людей за статевою ознакою; в цьому разі шкала має лише два значення — чоловік або жінка. Ще одним прикладом шкали найменувань може слугувати оцінка кольорів (синій, жовтий, зелений тощо), яка спирається на стандартизовані атласи кольорів.

Значення шкали найменувань можуть мати і числову форму. Прикладом такої шкали може бути позначення навчальних груп в навчальному закладі порядковими числами — 1-а група, 2-а група тощо.

Шкали найменувань є найпростішим типом шкал. Для номінальних шкал неможливо ввести поняття одиниці вимірювання, в них відсутній нульовий елемент. Арифметичні операції (додавання, віднімання, масштабування тощо) для елементів (значень) таких шкал визначено бути не може[3].

Оцінювання якісних властивостей можливе або інструментальними методами, або експертним методом спеціально навченими людьми — експертами. Наприклад, колір можливо вимірювати інструментально:

Разом з тим, можлива експертна оцінка з використанням еталонних зразків кольору. В той же час, контроль таких органолептичних показників як запах, смак можливий лише експертним методом[4].

У разі наявності вибору перевагу слід віддавати інструментальним методам, оскільки експертний метод характеризується значною суб'єктивністю.

ЗастосуванняРедагувати

Якісними властивостями оперують під час якісного хімічного аналізу, органолептичного контролю, розпізнавання, визначення сортності, в медицині для ідентифікації бактерій чи вірусів інфікованого хворого, під час оцінювання якості та безпечності продуктів харчування тощо.

Якісний аналіз в хімії може використовуватися для ідентифікації в об'єкті атомів, молекул, простих і складних речовин, фаз гетерогенної системи, функціональних груп органічних сполук. Він необхідний для обґрунтування вибору методу кількісного хімічного аналізу, способу розділення суміші речовин тощо[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. JCGM 200:2008 International Vocabulary of Metrology. Архівовано 23 вересень 2015 у Wayback Machine. — Basic and General Concepts and Associated Terms. (англ.)
  2. Ціделко В. Д. Репрезентативна теорія вимірювань в сучасній метрології / В. Д. Ціделко, Н. А. Яремчук, М. В. Гальовська // Інформаційні системи, механіка та керування: науково-технічний збірник. — 2008. — Вип. 1. — С. 48–57. — Бібліогр.: 6 назв.
  3. Пфанцагль  И. Теория измерений / Пер. с англ. В. Б. Кузьмина — М.: Мир, 1976. — 248 с. (рос.)
  4. Архіпов В. В., Іванникова Т. В., Архіпова А. В. Ресторанна справа: Асортимент, технологія і управління якістю продукції в сучасному ресторані; Навчальний посібник. — К.: Фірма «ІЙКОС», Центр навчальної літератури, 2007. — 382 с.
  5. Кунце У., Шведт Г. Основы качественного и количественного анализа. — М. : Мир, 1997. — 424 с. (рос.)