Відкрити головне меню

Якшу́р-Бо́дьїнський район (рос. Якшур-Бодьинский район, удм. Якшур-Бӧдья ёрос) — район (йорос) в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Якшур-Бодья.

Якшур-Бодьїнський район
рос. Якшур-Бодьинский район
удм. Якшур-Бӧдья ёрос
Coat of Arms of Yakshur-Bodya Reg (Udmurtia).jpg Flag of Yakshur-Bodya Region (Udmurtia).svg
Герб Якшур-Бодьїнського району Прапор Якшур-Бодьїнського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2015[1]): 21514 осіб
Площа: 1780,1 км²
Густота населення: 12,09 осіб/км²
Телефонний код: 7-34162
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Якшур-Бодья
Кількість сільських поселень: 12
Сільських населених пунктів: 80
Влада
Голова місцевої думи: Лєконцев Андрій Віталійович
Голова району: Дедюхін Петро Сидорович
Мапа

ГеографіяРедагувати

Станом на 2002 рік завдяки обліку єгерської служби встановлено чисельність великих ссавців району: лосів 300—350, кабанів 100—120, бурих ведмедів 70-80, сибірських козуль 35, вовків 6.

ІсторіяРедагувати

1928 року було засновано присілок Куртчум. Район був утворений 15 липня 1929 року. На той час він включав 131 населений пункт: 104 присілки, 7 починків, 6 виселків, 4 станції, 3 села, 2 хутори, 2 кордони, сільгоспартіль, відруб та колонія[2]. 1868 року була збудована вузькоколійна залізниця від Іжевська до Узгинки і далі до присілку Лумпово. 1878 року жителі району брали участь у російсько-турецькій війні, 1904 року — у російсько-японській, 1914 року — у Першій світовій війні, 1918 року — у Громадянській війні. 1919 року у волості створюється партійна організація РКП(б), створено Спілку молоді. У червні 1919 року на території району вела бої 28-а Азінська стрілецька дивізія. 1920 року були утворені комунгосп та перша комсомольська організація, секретарем якої став син священика Венор Рєдніков. В 19211923 роках через активне розкуркулення в районі стався масовий голод. З травня 1922 в районі виникли перші піонерські організації. 1925 року до районного центру була підведена телеграфна лінія. 1927 року створено ветеринарну службу на чолі з лікарями Петром Андрієвським та Григорієм Кокоріним. 1928 року в районі з'явилось перше радіо.

1929 року створено РОНО, райком ВКП(б) на чолі із секретарем С. О. Небогатіковим. В 19301962 роках існував Райздороввідділ. 1930 року створено перший колгосп «Авангард», який вже 1931 року розпався. Перший трактор з'явився 1930 року в присілку Киква. Перші вибори до районної ради відбулись 1931 року. 1932 року район увійшов до Удмуртської АО (до цього Вотської АО), яка до 1934 року була у складі Горьковського краю, а потім перетворена в Удмуртську АРСР. 1933 року започатковано перший автобусний маршрут між Іжевськом та Глазовим через Якшур-Бодью. Першим водієм був Гур'янов Олександр Іванович. 1934 року збудовано автодорогу Якшур-Бодья—Шаркан, створено МТС (з 1958 року РТС, з 1961 — сільгосптехніка, з 1988 — агропромсервіс). Станом на 1937 рік в районі було 17 клубів. Цього ж року 2 сільські ради (Русько-Лозинська та Чутирська) відійшли до складу Ігринського району. Цього ж року перший агроном-землеурядник Танигін Петро Іванович створив комплексний опис історії району за період 1929—1937 років. 1938 року сталась велика пожежа, через яку згоріло 64 тисячі га присілків Карашур, Москвино, Пушкарі, Углова, Чур, Чорнушка, Пестовка, Люкшудья, Селичка, Каніфольний, знищено 4 млн кубометрів деревини.

1939 року відкрито автодорогу на Старі Зятці. Того ж року жителі району брали участь у радянсько-фінській війні. У Другій світовій війні добровольцями брали участь 61 особа, з яких 12 жінок, а серед них три сестри (Любов, Христина та Ксенія Широкобокові) з присілку Ванькагурт, які на фронті, будучи військовими хірургами, зробили тисячі операцій пораненим. Всього у війні брали участь 7407 осіб, з яких 94 жінки; загинуло 3891 особа, з яких 7 жінок. Понад 30 медиків брали участь у війні від району. В 19421944 роках була збудована залізниця Іжевськ-Балезіно протяжність 146 км, яка пройшла через район. 1954 року 350 осіб поїхали «піднімати» цілину. 1958 року відкрито дитячий санаторій «Селичка»[3]. 1962 року біля присілку Кіонгоп булий знайдені значні запаси нафти й газу. В період 19631965 років район був ліквідований, а територія передана до складу Ігринсього району. 1965 року газета «Красное знамя» перейменована в «Рассвет», вулиця Комунальна — у вулицю Пушиної. 1966 року відкриті школи мистецтва та музична, дитяча бібліотека. 1967 року створено ДОСААФ. 1970 року при лікарні відкрито відділення швидкої допомоги. 1976 року прокладена асфальтована дорога Якшур-БодьяСосновка.

54 особи брали участь в Афганській війні. 1980 року була прокладена асфальтована дорога до села Забігалово, 1990 року покращена дорога до Іжевська. З 1991 року до газети «Рассвет» друкується додаток «Ошмес». З 1992 року в районі працює ВАТ «Уральская нефть» спільно з чеською компанією «Інвест-лізинг». Того ж року прокладено асфальтовану дорогу до присілку Патраки. 1995 року ювілейною медаллю «50 років Перемоги у ВВВ 1941—1945 років» нагороджено 302 фронтовики району, у мисливський заказник «Втрачений ключ» завезли для акліматизації 300 сибірських козуль. В 1995-1998 роках 60 жителів району брали участь у чеченській війні. В період 1999—2000 років були реконструйовані мости на шляху Іжевськ—Якшур-Бодья через річки Вожойка, Іж, Селичка, Карашурка та Якшурка. З 28 травня 1999 року запроваджено звання Почесний громадянин Якшур-Бодьїнського району. 2000 року започатковано премії «Найкращим за професіями в честь наших земляків» та «імені Феодори Пушиної». 28 вересня 2003 року затверджено герб та прапор району автора Іванова Руфа Федоровича. 16 жовтня 2005 року пройшли вибори до районної та сільських рад.

НаселенняРедагувати

Населення — 21514 (2015[4]; 21496 в 2012[5], 21467 в 2010[6], 22802 в 2009[7], 22599 в 2002 (чоловіків 10793, жінок 11806), 23362 в 2001, 22400 в 1992, 22500 в 1979.

За національним складом населення розподілилось так:

Народність 1992 2001
удмурти 13227 14356
росіяни 8451 8580
татари 471 470
українці 121 120
мордовці нд 43
чуваші 36 36
білоруси 26 26
марійці 19 19
німці 14 14
башкири 13 14
інші 161 142

Адміністративний поділРедагувати

Станом на 1965 рік в районі нараховувалось 12 сільських рад: Великоошворцинська, Варавайська, Іж-Забєгаловська, Лозо-Ворцинська, Лингинська (29 вересня 1959), Мукшинська, Сосновська, Старозятцинська (1924), Суроновська, Чорнушинська (1959), Чурівська, Якшур-Бодьїнська (1924). На 1992 рік кількість сільських рад не змінилась, але змінились самі сільради: Великоошворцинська, Варавайська, Кекоранська (28 червня 1924), Лингинська, Мукшинська, Пушкарівська, Селиченська (1952, 1973), Старозятцинська, Чорнушинська, Чурівська, Якшурська, Якшур-Бодьїнська. Після адміністративної реформи 2006 року всі сільради були перетворені на сільські поселення.

Станом на 2012 рік район адміністративно поділяється на 12 сільських поселень, включає в себе 80 населених пунктів, з яких 8 — не мають постійного населення, але ще не зняті з обліку:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2010[8])
Населення,
осіб (2012[9])
Населення,
осіб (2015[10])
Центр Населені
пункти
Варавайське сільське поселення 124,56 653 642 587 Варавай 7
Великоошворцинське сільське поселення 63,60 594 627 620 Великі Ошворці 7
Кекоранське сільське поселення 123,25 1193 1210 1214 Кекоран 8
Лингинське сільське поселення 57,49 1075 1095 1055 Линга 3
Мукшинське сільське поселення 195,68 1092 1102 1104 Мукші 9
Пушкарівське сільське поселення 80,56 1024 987 942 Пушкарі 6
Селичинське сільське поселення 171,63 1431 1429 1446 Селичка 5
Старозятцинське сільське поселення 286,80 1855 1858 1830 Старі Зятці 13
Чорнушинське сільське поселення 65,37 1412 1438 1501 Нова Чорнушка 4
Чурівське сільське поселення 349,39 2416 2408 2475 Чур 6
Якшур-Бодьїнське сільське поселення 138,11 7373 7330 7369 Якшур-Бодья 3
Якшурське сільське поселення 123,66 1349 1352 1371 Якшур 9

Населені пунктиРедагувати

Нижче подано найбільші населені пункти району:

Населений пункт Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2012)
1 Якшур-Бодья 7 252 7 211
2 Чур 2 091 2 100
3 Старі Зятці 1 310 1 315
4 Линга 1 067 1 088
5 Селичка 778 782
6 Якшур 715 722
7 Нова Чорнушка 588 609
8 Мукші 583 600
9 Маяк 542 496
10 Великі Ошворці 454 481

Серед населених пунктів району є ті, у яких ніхто не проживає, але вони ще не зняті з офіційного обліку:

  • хутір Красний — Великоошворцинське с.п.
  • присілок Бегеш — Великоошворцинське с.п.
  • присілок Філімоновці — Варавайське с.п.
  • присілок Каділово — Мукшинське с.п.
  • присілок Кіонгоп — Пушкарьовське с.п.
  • присілок Стара Вожойка — Селичинське с.п.
  • присілок Кесшур — Старозятцинське с.п.
  • присілок Чекерово — Якшурське с.п.

ГосподарствоРедагувати

Район сільськогосподарський, в якому працюють 12 сільськогосподарсько-виробничих кооперативів: «Родина», імені Фрунзе, «Рассвет», «Старозятцинский», «Путь Ильича», «Знамя», імені Чкалова, «Нива», «Восток», «Дружба», імені Кирова, «Патраки» радгосп «Ошворцинский». За 19712000 роки в районі було видобуто 33644 тисячі тон нафти.

ОсвітаРедагувати

У районі діють 10 середніх та 2 основні школи, 5 початкових та 7 шкіл-садочків, 2 школи-інтернати, школа сільської молоді, 2 позашкільних заклади та 18 дитячих садочків. Станом на 2002 рік в освіті навчалось 4184 дітей, при порівнянні з 1995 роком — 4494 учня.

МедицинаРедагувати

У районі діють центральна районна лікарня в селі Якшур-Бодья; 3 дільничних лікарні в селах Линга, Чур, Старі Зятці; 2 лікарські амбулаторії в присілках Мукші та Порва; 32 фельдшерсько-акушерських пункти. Персонал представлений 53 лікарями та 205 медсестрами.

КультураРедагувати

У районі діють 20 бібліотек, 19 клубів, 2 дитячі школи мистецтв, 10 кіноустановок, Будинок ремесел, Якшур-Бодьїнський районний краєзнавчий музей, дитячий клуб «Чингилі».

ПриміткиРедагувати