Якут (Jãqūt, 1178 або 1179 — 1229) — арабський географ грецького роду, що потрапив до арабського полону в Багдаді.

Якут
араб. ياقوت بن عبد الله الحَمَوي الرومي
Прізвисько أبو عبد الله, شهاب الدين і أبو الدُّر
Народився 1178[1]
Константинополь
Помер 20 серпня 1229
Алеппо
Поховання Al Khaisaran cemeteryd
Діяльність мандрівник-дослідник, географ, письменник, історик
Галузь історія, філологія і географія
Вчителі Ibn Yaishd і ʾAbū al-Baqāʾ al-ʿUkbariyyd
Знання мов арабська[1]
Magnum opus Mu'jam Al-Buldand і Mu'jam al-udabad
Суспільний стан Вільновідпущеник
Конфесія іслам

Автор географічного словника («Муджам аль-Бульдан»), в якому в статтях «Рус», «Хазар», «Булгар» умістив серед інших витяг з опису посольства Ібн-Фадлана з Багдада до волзьких болгар. Словник є компіляцією знань арабських вчених, зокрема географів, що передували Якуту, які той поєднав з власними знаннями. Заголос словник складається з 16 тис. статей.

Словник Якута був джерелом для історії Руси 10 століття. Якут згадує також про християнську релігію на Русі.

Словник у 6 томах був виданий Вюстенфельдом (18661873).

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література ред.