Відкрити головне меню

Я́коб-Ма́гнус Се́дерман (фін. Jacob-Magnus Söderman; нар. 19 березня 1938, Гельсінки, Фінляндія) — перший Європейський омбудсмен, відомий політичний і державний діяч Фінляндії.

Якоб Седерман
Jacob Söderman
фін. Jacob Söderman
Якоб Седерман Jacob Söderman
Якоб Седерман на посаді Європейського омбудсмена

Час на посаді:
27 вересня 1995 — 31 березня 2003
Попередникпосада запроваджена
НаступникНікіфорос Діамандурос

Час на посаді:
1989 — 1995
ПопередникОлаві Хейнонен[1]
НаступникЛаурі Лехтімайя[1]

Час на посаді:
19 лютого 1982 — 30 червня 1982
ПопередникСінікка Луйя-Пенттіла[2]
НаступникВаппу Таіпале[2]

Час на посаді:
1 жовтня 1971 — 29 жовтня 1971
ПопередникМікко Лааксонен[3]
НаступникКарл Ланг[3]

Народився19 березня 1938(1938-03-19) (81 рік)
Гельсінкі,
Фінляндія Фінляндія
ГромадянствоФінляндія Фінляндія
Національністьфін
Політична партіяСоціал-демократична партія Фінляндії
БатькоДжон Санфрід Седерман
МатиРакель Седерман (Роос)
ДружинаРайа Кааріна Седерман (Іммонен)
Дітидочки Лісбет (1958) і Діса (1960), син Петер (1962)
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
CHL Order of Bernardo O'Higgins - Grand Cross BAR.png FIN Order of the Lion of Finland 1Class BAR.png Grootkruis en ster vredesklasse van het Vrijheidskruis.jpg
jacobsoderman.fi
Фінляндія Депутат Парламенту Фінляндії
СДПФ 4 квітня 1972 30 червня 1982
СДПФ 12 вересня 2007 20 квітня 2011

БіографіяРедагувати

Народився 19 березня 1938 року в місті Гельсінки (Фінляндія). Батько Джон Санфрід Седерман (фін. John Sanfrid Söderman) був капітаном далекого плавання, мати Ракель Седерман (фін. Rakel Kezia Söderman) — магістром філософії[4].

Навчався у Гельсінському університеті, 1962 року здобув ступінь магістра права, 1967 — ліценціата права. Також пройшов навчання на курсі підготовки суддів (1965)[5].

У 1966—1967 працював старшим викладачем соціального законодавства Шведського інституту соціальної праці та місцевої адміністрації, з 1967 по 1971 — директором Асоціації шведськомовних муніципалітетів у Фінляндії[5].

Політична та громадська діяльністьРедагувати

З 1971 по 1982, протягом 11 років, обіймав посаду Голови департаменту безпеки праці Міністерства соціального захисту та охорони здоров'я Фінляндії[5]. У період з 1 по 29 жовтня 1971 був міністром юстиції Фінляндії[3], а з 4 квітня 1972 по 30 червня 1982 — депутатом Парламенту Фінляндії від Соціал-демократичної партії[4].

З 1982 по 1989 — губернатор провінції Уусімаа, потім з 1989 по 1995 — Парламентський омбудсмен Фінляндії, а також у 1991—1992 роках — член Ради директорів Міжнародного інституту омбудсменів[5].

12 липня 1995 обраний Європейським парламентом на посаду Європейського омбудсмена, офіційно почав виконувати обов'язки з 27 вересня того ж року[6]. Став першим на цій посаді, був призначений ще на один термін і обіймав її до 31 березня 2003 року[7].

У 2003—2005 роках очолював Раду ЗМІ Фінляндії, у 2004—2006 був членом Ради Гельсінського університету[5]. У 2005—2006 — член робочої групи Ради Європи, яка працювала над реформою Європейського суду з прав людини[4].

З 12 вересня 2007 по 20 квітня 2011 — знову депутат Парламенту Фінляндії[4].

Приватне життяРедагувати

Якоб Седерман одружений з Райєю Кааріною Седерман (фін. Raija Kaarina Söderman), митним інспектором. Вони мають трьох дітей: дочок Лісбет (1958) і Дісу (1960), сина Петера (1962)[4].

Седерман володіє шведською, фінською, англійською, іспанською та французькою мовами. Захоплюється джазом, літературою, футболом та велоспортом[5]. Капітан запасу[4].

Нагороди та відзнакиРедагувати

Досягнення та заслуги Якоба Седермана відзначені низкою нагород на міжнародному рівні[8]:

ПублікаціїРедагувати

Якоб Седерман є автором числених публікацій — промов, статей, доповідей тощо[9]. У 2008 році, до свого 70-річного ювілею, видав книгу мемуарів, зі спогадами про власне дитинство та юність, під назвою «Збір анемон. Історія Оулункуле»[10].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Ombudsmen since 1920. oikeusasiamies.fi (англ.). The Parliamentary Ombudsman of Finland. Процитовано 2013-11-08. 
  2. а б Ministerit ministeriössä. Sosiaali- ja terveysministeriö. valtioneuvosto.fi (фін.). Valtioneuvosto. Архів оригіналу за 2013-11-13. Процитовано 2013-11-11. 
  3. а б в Ministerit ministeriössä. Oikeusministeriö. valtioneuvosto.fi (фін.). Valtioneuvosto. Архів оригіналу за 2013-11-13. Процитовано 2013-11-11. 
  4. а б в г д е Jacob Söderman. eduskunta.fi (фін.). Eduskunta. Архів оригіналу за 2013-11-13. Процитовано 2013-11-12. 
  5. а б в г д е Jacob Söderman CV. jacobsoderman.fi (англ.). 2007-10-11. Процитовано 2013-11-12. 
  6. Jacob Söderman (2007-10-16). The Early Years of the European Ombudsman. jacobsoderman.fi (англ.). Процитовано 2013-11-12. 
  7. Jacob Söderman congratulates Nikiforos Diamandouros on his election victory. ombudsman.europa.eu (англ.). 2003-01-15. Процитовано 2013-11-12. 
  8. Jacob Söderman CV. jacobsoderman.fi (фін.). 2010-05-31. Процитовано 2013-11-12. 
  9. Jacob Söderman. Tätä mieltä. jacobsoderman.fi (фін.). Процитовано 2013-11-12. 
  10. Jacob Söderman, Valkovuokkoja poimimassa. Oulunkylän tarinoita. tuomioja.org (фін.). Процитовано 2013-11-13. 

ПосиланняРедагувати