Вікіпедія

Якоб Буркгардт

Якоб Буркгардт
Jacob Christoph Burckhardt
Ім'я при народженнінім. Carl Jacob Christoph Burckhardt Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився25 травня 1818(1818-05-25)
Базель, Швейцарія
Помер8 серпня 1897(1897-08-08) (79 років)
Базель, Швейцарія
ПохованняЦвинтар у Гьорнліd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняНімеччина, Швейцарія
Країна Швейцарія[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, викладач університету, мистецтвознавець, автор, рисувальник, історик культури, філолог, філософ Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБазельський університет, Берлінський університет, Боннський університет
Галузьмистецтвознавство, історія
ЗакладБазельський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філософії[5] (19 травня 1843)
ВчителіЛеопольд фон Ранке[5] і Franz Theodor Kuglerd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніГенріх Вельфлін
Лучіан Блаґа
Фрідріх Ніцше
Hermann Wirzd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоГеттінгенська академія наук
Zofingiad
Національна академія дей-Лінчей
Баварська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:дослідження Ренесансу
РідQ121027654? Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJakob Burckhardtd[6][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиSusanna Maria Burckhardt-Schorndorffd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Якоб Буркгардт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Якоб Буркгардт (нім. Jacob Christoph Burckhardt; 25 травня 1818, Базель, Швейцарія — 8 серпня 1897, там само) — швейцарський історик європейської культури та мистецтва. Відомий передусім своїми дослідженнями Ренесансу, особливо своєю книгою «Культура Ренесансу в Італії» (1860). Якоб Буркгардт зображений на банкноті в 1000 швейцарських франків.

Біографія

ред.

Буркгардт народився четвертим з сімох дітей в заможній родині протестантського пастора. За бажанням батька від 1837 р. вивчав теологію в Базелі. Через чотири семестри перевівся до Берлінського університету, щоби продовжити навчання в напрямку історії мистецтва та філології. Закінчив навчання знову у Базелі, де також одержав позицію викладача.

Став членом Геттінгенської академії наук.

Між 1846 та 1848 роком провів декілька місяців в Італії.

Від 1854 до 1858 року Буркгардт був професором історії мистецтва у Вищій технічній школі Цюриха.

В період від 1858 до 1893 року був головою кафедри історії та історії мистецтва у Базельському університеті. Фрідріх Ніцше, який був професором у Базелі одночасно з Буркгардтом дуже його поважав, але не одержав зворотного прихильного ставлення від свого старшого колеги.

8 серпня 1897 року Буркгардт помер бездітним холостяком. Після його смерті залишилося декілька неопублікованих творів: Спогади з Рубенса, Грецька історія культури та Роздуми над світовою історією.

Праці

ред.
  • Карл Мартель / Carl Martell (1840)
  • Твори мистецтва бельгійських міст / Kunstwerke der belgischen Städte (1842)
  • Конрад фон Гохштаден / Conrad von Hochstaden (1843)
  • Час Костянтина Великого / Die Zeit Constantins des Großen (Ende 1852, offiziell 1853)[7]
  • Цицерон / Cicerone (1855; Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів)
  • Ренесансна культура в Італії / Die Kultur der Renaissance in Italien (Stuttgart 1860; Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів) (2. Aufl. 1869; Digitalisat im Internet Archive); Neudruck ebenda 1966.
  • Історія Ренесансу в Італії / Geschichte der Renaissance in Italien (1878)
Посмертні публікації
  • Спогади про Рубенса / Erinnerungen aus Rubens (1898)
  • Культурна історія Греції / Griechische Kulturgeschichte (1898–1902)
  • Розмиисли про світову історію / Weltgeschichtliche Betrachtungen (1905). Erläuterte Ausgabe: von Rudolf Marx, Stuttgart 1978.
  • Історичні фрагменти / Historische Fragmente (aus dem Nachlass gesammelt von Emil Dürr, 1942)
Видання
  • Якоб Буркхардт. Повне видання праць / Jacob Burckhardt-Gesamtausgabe. Schwabe Verlag, Basel 1929–1934.
  • Листи / Briefe. Vollständig und kritisch bearbeitete Ausgabe mit Benützung des handschriftlichen Nachlasses hergestellt von Max Burckhardt. Elf Bände. Schwabe, Basel 1949–1994.
  • Вибрані праці / Gesammelte Werke. Zehn Bände. Schwabe, Basel 1955–1959.
  • Праці / Критичне видання / Werke. Kritische Gesamtausgabe. Hrsg. von der Jacob-Burckhardt-Stiftung, Basel. 29 Bände. Schwabe, Basel, und C. H. Beck, München, ab 2002 (видано 16 томів; Editionsplan).
Листування
  • Hans Barth: Briefe Jakob Burckhardts an Salomon Vögelin. In: Basler Stadtbuch 1914. S. 43–72.
  • Rudolf Wackernagel: Briefe von Jacob Burckhardt an Bernhard Kugler 1867–1875. In: Basler Zeitschrift für Geschichte und Altertumskunde. Band 14, 1915, S. 351–377. (оплайн).
  • Gustav Münzel: Der Briefwechsel zwischen Jakob Burckhardt und Heinrich Schreiber. In: Basler Zeitschrift für Geschichte und Altertumskunde. Band 22, 1924, S. 1–85. (Онлайн).
  • Heinrich Oeri, Max Burckhardt: Briefe aus Jacob Burckhardts Jugendzeit. In: Basler Zeitschrift für Geschichte und Altertumskunde. Band 82, 1982, S. 97–147 (doi:10.5169/seals-118066#100).

Примітки

ред.
  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ а б в г Trog H. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 2, 1897. — S. 54–75.
  6. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11851752X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ Jacob Burckhardt: Die Zeit Constantin’s des Großen. Herausgegeben von Hartmut Leppin, Manuela Keßler und Mikkel Mangold. München 2013, hier S. 574.

Література

ред.
  • Andreas Beyer u. a. (Hrsg.): Burckhardt. Renaissance. Erkundungen und Relektüren eines Klassikers. Wallstein, Göttingen 2021.
  • Stefan Bauer: Polisbild und Demokratieverständnis in Jacob Burckhardts «Griechischer Kulturgeschichte» (= Beiträge zu Jacob Burckhardt. Band 3). Schwabe, Basel, und C. H. Beck, München 2001, ISBN 978-3-7965-1674-0.
  • Laura Bazzicalupo: Il potere e la cultura. Sulle riflessioni storico-politiche di Jacob Burckhardt (= Le Parole e le idee. Band 1). Edizioni Scientifiche Italiane, Neapel 1990, ISBN 88-7104-240-9.
  • Andreas Beyer: Leben in Gegenwart des Vergangenen. Carl Justi, Jacob Burckhardt und Ferdinand Gregorovius in Rom vor dem Hintergrund der italienischen Einigung. In: Conrad Wiedemann (Hrsg.): Rom – Paris – London. J. B. Metzler, Stuttgart 1988 (= Germanistische Symposien. Berichtsbände), S. 289–300.
  • Leonhard Burckhardt, Hans-Joachim Gehrke (Hrsg.): Jacob Burckhardt und die Griechen. Vorträge einer internationalen Fachkonferenz in Freiburg i. Br. Schwabe, Basel, und C. H. Beck, München 2006, ISBN 3-7965-2211-4.
  • Max Burckhardt: Jacob Burckhardt in seinen letzten Lebensjahren. In: Basler Zeitschrift für Geschichte und Altertumskunde. Band 86, 1986 (doi:10.5169/seals-118176#250), S. 113–134.
  • Andreas Cesana, Lionel Gossman (Hrsg.): Begegnungen mit Jacob Burckhardt: Vorträge in Basel und Princeton zum hundertsten Todestag / Encounters with Jacob Burckhardt: centenary papers (= Beiträge zu Jacob Burckhardt. Band 4). Basel 2004.
  • Emil Dürr: Freiheit und Macht bei Jacob Burckhardt. Helbing und Lichtenhahn, Basel 1918.
  • Emil Dürr: Jacob Burckhardt als politischer Publizist. Mit seinen Zeitungsberichten aus den Jahren 1844/45. Fretz und Wasmuth, Zürich 1937.
  • Luca Farulli: Burckhardt e Nietzsche. Polistampa, Florenz 1998.
  • Hermann Fricke: Wanderer zur Weisheit und Freiheit. Calvinistische Züge im Staatsgedanken Jacob Burckhardts und Theodor Fontanes. In: Jahrbuch für Brandenburgische Landesgeschichte, hrsg. von der [Landesgeschichtlichen Vereinigung für die Mark Brandenburg, Band 11, 1960, S. 5–13. ISSN 0447-2683 (Digitalisat).
  • Maurizio Ghelardi: Relire Burckhardt. Textes inédits en français de Jacob Burckhardt. Cycle de conférences. École nationale supérieure des beaux-arts de Paris, Paris 1997, ISBN 2-84056-049-6.
  • Hans Rudolf Guggisberg (Hrsg.): Umgang mit Jacob Burckhardt. Zwölf Studien (= Beiträge zu Jacob Burckhardt. Band 1). Schwabe, Basel, und Beck, München 1994, ISBN 3-7965-0972-X.
  • Wolfgang Hardtwig: Jacob Burckhardt (1818–1897). In: Lutz Raphael (Hrsg.): Klassiker der Geschichtswissenschaft. Band 1: Von Edward Gibbon bis Marc Bloch. Beck, München 2006, S. 106–122.
  • Karl Heinrich Höfele: Über Jakob Burckhardts Reisen. In: Schweizer Monatshefte. Zeitschrift für Politik, Wirtschaft, Kultur. Band 44, 1965, S. 754–760.
  • Karl Emil Hoffmann: Jakob Burckhardts Gedichte. In: Schweizer Illustrierte. Band 23, 1919, S. 253–265.
  • Werner Kaegi: Jacob Burckhardt. Eine Biographie. 7 Teile in 8 Bänden. Schwabe, Basel 1947–1982.
  • Karl Löwith: Jacob Burckhardt (= Sämtliche Schriften. Band 7). Metzler, Stuttgart 1984, ISBN 3-476-00513-5.
  • Otto Markwart: Jacob Burckhardt - Persönlichkeit und Jugendjahre. Benno Schwabe & Co. Verlag, Basel 1920.
  • Alfred von Martin: Nietzsche und Burckhardt. Reinhardt, München 1941; 4. Auflage: Erasmus-Verlag, München 1947.
  • Aram Mattioli: Jacob Burckhardt und die Grenzen der Humanität. Bibliothek der Provinz, Weitra 2001, ISBN 3-901862-11-0.
  • Kurt Meyer: Jacob Burckhardt. Ein Portrait. Wilhelm Fink, München, ISBN 978-3-7705-4796-8.
  • Walther Rehm: Jacob Burckhardt. Huber, Frauenfeld/Leipzig 1930.
  • Walter Rehm: Jakob Burckhardt und Franz Kugler. In: Basler Zeitschrift für Geschichte und Altertumskunde. Band 41, 1942, doi:10.5169/seals-115350#159, S. 155–252.
  • Irmgard Siebert: Jacob Burckhardt: Studien zur Kunst- und Kulturgeschichtsschreibung. Basel 1991, ISBN 3-7965-0911-8.
  • Irmgard Siebert: Einleitung. In: Irmgard Siebert (Hrsg.): Aesthetik der bildenden Kunst. Darmstadt 1992, ISBN 3-534-10924-4, S. 1–34. – Sonderausgabe: Darmstadt 2005, ISBN 978-3-534-18990-8, S. 1–34.
  • Irmgard Siebert: Jacob Burckhardts Konzeption einer historisch fundierten Kunstgeschichtsschreibung. In: Archiv für Kulturgeschichte. Band 85, 2003, S. 593–607; wieder in: Annemarie Gethmann-Siefert, Bernadette Collenberg-Plotnikow (Hrsg.): Zwischen Philosophie und Kunstgeschichte. Beiträge zur Begründung der Kunstgeschichtsforschung bei Hegel und im Hegelianismus. München 2008, S. 107–119.
  • René Teuteberg: Wer war Jacob Burckhardt? Vetter, Basel 1997, ISBN 3-9521248-0-X.
  • Mario Todte: Georg Voigt (1827–1891). Pionier der historischen Humanismusforschung. Leipziger Universitäts-Verlag, Leipzig 2004, ISBN 3-937209-22-0.
  • Hans Trog: Jakob Burckhardt. In: Basler Stadtbuch 1898. S. 1–172.
  • Wilhelm Waetzoldt: Jacob Burckhardt als Kunsthistoriker. E. A. Seemann, Leipzig 1940.
  • Christine Tauber: Jacob Burckhardts Cicerone. Eine Aufgabe zum Genießen. Niemeyer, Tübingen 2000 (= Reihe der Villa Vigoni. Band 13), ISBN 978-3-484-67013-6. Zugleich Dissertation Bonn.
  • Ernst Ziegler: Jacob Burckhardt-einmal anders. In: Basler Stadtbuch 1972. S. 167–191.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Якоб Буркгардт
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Якоб Буркгардт
 
У Вікіджерелах є


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Якоб_Буркгардт&oldid=45364818