Відкрити головне меню
Язловецький санджак

Fictitious Ottoman flag 2.svg

Прапор Османської імперії

Язловецький санджак  — адміністративно-територіальна одиниця (нахіє) Османської імперії, що була частиною Подільського еялету. Створено 1672 року. Фактично припинив існування у 1684 році (закріплено 1699 року).

Зміст

ІсторіяРедагувати

1672 року почалася війна Османської імперії і Річчю Посполитою. Того ж року було захоплено Кам'янець-Подільський. Восени 1672 року війська під проводом Хусейна-паши захопили й зруйнували Язловецький замок. За Бучацьким мирним договором ці землі відійшли до Османської імперії. Було утворено Язловецький санджак у складі Подільського еялету.При цьому Язловець став базоюбуджацьких татар для розбійних нападів на землі Руського воєводства.

У 1673 році після Другої Хотинської битви війська Речі Посполитої під проводом Яна Олександра Конецпольського звільнили Язловець. У 1676 році під командуванням Ібрагіма Шишмана-паші Язлівець знову було захоплено османами. Лишез цього часу починається розбудова санджаку.

За короткий час перебування турки міцно уфортифікували замок і зробили з нього один зі своїх найкращих на північному заході висунутих бастіонів. османська влада, сподіваючись залишитися в Язлівці надовго, сприяла переселенб сюди мусульманських родин, які на схилах узгір'їв насадили фруктові дерева.

У 1683 році відновилися бойові дії між Річчю Посполитою і Османською імперією (в рамках Війни Священної ліги). Вже того ж року було втрачено османами фортецю Чортків. 1684 року року Язлівець було захоплено. До кінця року санджак було відвойовано польськими військами. Фактично з цього часу припинив існування. Цей статус було закріплено рішенням Карловицького конгресу 1699 року, за яким ці землі передавалися Речі Посполитій.

АдміністраціяРедагувати

З територій Подільського воєводства до складу Язловецького саджаку увійшли округи (нахіє) з центрами в Язлівці і Касперівцях. Зі складу Руського воєводства — місто Чортків з округою, які утворили ще одну нахіє в складі Язловецького саджаку.

НаселенняРедагувати

Внаслідок тривалих війн територія в значній мірі знелюднила. Переважно населення перебувала у містах Язлівці, Касперівці, Чортків. Загалом в Язловецькій і Касперовецькій нахіє було 34 і 28 поселень відповідно. Особий статус мало місто Чортків, де знаходився субпаша. Основу становили мусульмани і православні. На 1680 рік в Язлівці перебувало 5 парафій, по 1 — в Чорткові, Касперівцях. Ймовірно османська влада намагалася повернути православне населення до регіону.

ДжерелаРедагувати

  • Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki 1672—1699. –Warszawa, 1994. — S. 63, 75–76, 82, 106, 133, 146, 170
  • Kołodziejczyk D. The Ottoman Survey Register of Podolia (ca. 1681): Defter-i Mufassal-i Eyalet-i Kamaniçe. — Cambridge (Mass.), 2004. — Part 1: Text, Translation, and Commentary. –P. 22, 43
  • Нагнибіда Р. В. Оборонні укріплення Подільського воєводства у часи польсько-турецької війни 1672–1699 років / Р. В. Нагнибіда // Праці Центру пам'яткознавства. - 2015. - Вип. 27. - С. 206-225