Язеп Дила

Язеп Дила
Язэп Дыла
	Язеп Дила, Мінськ, 1929
Ім'я при народженні	Йосип Левонович Дила
Псевдонім	Н.Бываеўскі; Наз. Бываеўскі; Назар Бываеўскі; Nazar Bywajeuski; А.Дыл; А.Дыла; Жорсткі; Л.Жорсткі; Тодар Кулеш; Т.Кулеша; Язэп; Н.Б.; Наз. Б.; Н. Б-і; Н. Б-скі; Наз. Б-скі; Я.Д.; Язэп Д.; Яз.Д-а
Народився	14 квітня 1880; Слуцьк,
Помер	7 квітня 1973 (92 роки); Саратов
Поховання	Саратов
Країна	Білорусь
Діяльність	драматург, перекладач, письменник
Alma mater	Слуцька гімназія (1898) і Тартуський ветеринарний інститут (1903)
Заклад	Minskij listor (newspaper from 1886)d, Національний академічний театр імені Янки Купали, Білорусьфільм і Інститут білоруської культури
Мова творів	білоруська
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія
	Язеп Дила у Вікісховищі

~~|Примітки=~~

Язеп Дила, біл. Язэп Дыла, справжнє ім'я Йосип Левонович Дила (* 14 квітня 1880(18800414), Слуцьк — † 7 квітня 1973, Саратов) — білоруський прозаїк, драматург, громадський і культурний діяч.

Біографія ред.

1-а Всебілоруська нарада архівістів. Язеп Дила сидить першим зліва

Народився у Слуцьку в сім'ї службовця. Брат його батька був останнім слуцьким батлейником. У 1890–1898 навчався у Слуцькій гімназії. З четвертого класу брав участь у гуртку самоосвіти. У роки навчання в гімназії був знайомим з Ольгердом Обуховичем. У 1899–1903 роках навчався у Юрієвському ветеринарному інституті, звідки був виключений за участь в студентських протестах без права на вступу у інші вищі навчальні заклади. У 1903–1904 у Мінську працював у газеті «Северо-Западный край». У 1905 очолював організаційну групу Мінського комітету РСДРП. У 1906–1918 працював у видавництвах Петербурга, Оренбурга, Казані, Москви, був особисто знайомий з Олександром Купріним, Михайлом Арцибашевим та іншими російськими письменниками. З грудня 1918 по лютий 1919 року працював наркомо праці у Тимчасовому робочо-селянському уряді Білорусі. У 1921–1924 посідав різні керівні посади: голова центрсоюззу споживчих товариств Білоруського краю, голова Державної планової комісії БСРС, замісник голови по районувані БРСР. Короткий час працював у щойно створеному Інституті білоруської культури. Разом з професором Володимиром Пічетою, академіком Юхимом Карським розробив статут Інбілкульту, був очільником цієї установи. У квітні 1925 був призначений директором Білоруського театру імені Я. Купали (БДТ-1). З жовтня 1926 по 1928 — знову працює у Інбілкульті: вчений секретар, а також завідувач секції з вивчення білоруського мистецтва. Більше семи місяців відповідав за літературно-мистецькі справи у Білоруському державному кіно, а з квітня 1929 працював інспектором Головмистецтва Наркомосвіти.

Арештований ДПУ БРСР 18 липня 1930 по справі «Союзу визволення Білорусі», 10 квітня 1931 засланий у Кунгур Пермського краю на 5 років. Потім жив в Саратові. 22 серпня 1938 знову арештований (10 березня 1939 провадження справи зупинили). Реабілітований 15 листопада 1957 року.

Помер 7 квітня 1973 року у Саратові.

Творчість ред.

Перша літературна публікація Язепа Дила з'явилася у 1912 році в газеті «Наша Ніва». Він є автором оповідань «Перед світанком…» (1912), «Усурійський хижак» та «Злякався… дурненький!», історичного роману «На шляху з варяг у греки» (1944–1945), повісті «В ім'я дітей» (1968), п'єс «Панський гайдук» (1926), «Падуанський студент» і «Юнак з Крошина» (1965).

Автор публіцистичних статей «Через муки — до щастя комунізму» (1918), «Білоруське життя у Москві» (1918) і «Білоруська секція Російської комуністичної партії» (1918). Також проявив себе і як мемуарист: «Письменник-демократ Ольгерд Обухович» (1958), «Людина великого серця» (1960), «Світлий образ» (1957), «Зустріч в П'ятигорську» (1959), «Про Тишка Гартного» і «Зустрічі з Яном Райнісом».

У своїх статтях з історії культури досліджував винекнення білоруського театру: «Театральна „задумка“ 1892 р. у Радашковичах» (1957), «Білоруські спектаклі у період революції 1905 року» (1957), «Перший професійний театр» (1967), "Мінська трупа «Першого товариства білоруської драми та комедії» (1920-ті), «Білоруські драматичні гуртки на Случчині», «Ранні іскри таланту» та інш.

Література ред.

Дыла Язэп
Рукапісы не гараць. Язэп Дыла на TUT.BY
Людміла Рублеўская. (30 лістапада 2011). Племянник слуцкого батлеечника. Советская Белоруссия.
Дыла Я. Творы. — Мн. : Маст. літ., 1981. — С. 351.