Відкрити головне меню

Яду́ти — село у Борзнянському районі Чернігівської області України. Центр Ядутинської сільської ради. Населення — 1148 осіб (2012 рік)[1].

село Ядути
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Борзнянський район
Рада/громада Ядутинська сільська рада
Код КОАТУУ 7420889601
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Засноване 1632
Населення 1148 мешканців[1]
Площа км²[1]
Поштовий індекс 16424
Телефонний код +380 8–04653
Географічні дані
Географічні координати 51°22′27″ пн. ш. 32°20′19″ сх. д. / 51.37417° пн. ш. 32.33861° сх. д. / 51.37417; 32.33861Координати: 51°22′27″ пн. ш. 32°20′19″ сх. д. / 51.37417° пн. ш. 32.33861° сх. д. / 51.37417; 32.33861
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Водойми Трубин
Відстань до
районного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 16424, Чернігівська обл., Борзнянський р-н, с. Ядути, вул. Набережна, 39
Карта
Ядути. Карта розташування: Україна
Ядути
Ядути
Ядути. Карта розташування: Чернігівська область
Ядути
Ядути
Мапа

Зміст

Географічне положенняРедагувати

Село розташоване на півночі району, за 15 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 16 км[2]) та за 10 км від залізничної станції Бондарівка. Висота над рівнем моря — 115 м[3].

ІсторіяРедагувати

АрхеологіяРедагувати

Поблизу села виявлено два поселення доби неоліту і часів Київської держави городище (IX-XIII століття). 1239 град зруйнували орди Батия[4].

Заснування селаРедагувати

Теперішнє село Ядути засновано на території Чернігівського воєводства[5] Речі Посполитої 1632 року зусиллями польського державного діяча З. Казановського. За короткий час Ядути стають власністю київського воєводи Адама Кисіля, а вже 1642 він передав його у власність Максаківського монастиря[6] — цей статус села Ядути підтверджено окремим універсалом Гетьмана України Богдана Хмельницького.

З 1649 — у складі Ніжинського полку Гетьманщини. Російське імперське управління запроваджено у селі 1782 року.

1917 — у складі УНР. З 1920 — встановлений комуністичний режим. 1929 — спроби комуністів вилучити землі у незалежних господарників та створити колгоспи. Організований опір грабункам примусив комуністів вдатися до прямого терору[7] — Ядути занесені на чорну дошку[8], що призвело до масової мученицької смерті мешканців села.

На фронтах Великої Вітчизняної Війни були 615 жителів Ядут[4], з яких 200 нагороджені медалями, 364  загинуло. На честь односельців споруджено обеліск.

У повоєнний період 1946—1946 спостерігалася масова дистрофія та випадки голодної смерті.

У селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Ленінський шлях», за яким було закріплено 8995 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3095 га орної землі і 4393 га лук. Це було багатогалузеве господарство, де вирощували зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, овочі, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

ІнфраструктураРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

В Ядутах народилися:

  • Буштедт Юрій Петрович (* 1929) — український науковець в царині енергії вибуху, кандидат технічних наук, винахідник, лауреат Премії Ради Міністрів СРСР.
  • Горбач Феодосій Родіонович (19121945) — гвардії молодший сержант РА, Герой Радянського Союзу.
  • Мазур Ніна Петрівна (* 1939) — українська актриса.
  • Микола Іванович Обушний (* 1942) — директор Центру українознавства філософського факультету, доктор політичних наук, професор кафедри політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений працівник освіти України.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
  2. Маршрут від Ядут до Борзни.
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Ядути
  4. а б Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. (Ядути) — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 697 с.
  5. Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. Київ, 2006. C. 269. ISBN 966-8201-17-5
  6. Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. Київ, 2006. C. 195. ISBN 966-8201-17-5
  7. Загальний список населених пунктів, занесених на «ЧОРНУ ДОШКУ» у 1932—1933 роках
  8. «Чорні дошки» Голодомору — економічний метод знищення громадян УРСР. Село Ядути

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати