Ядро інтегрального оператора
Ядро́м інтегра́льного опера́тора (ядро Фредгольма[1]) — функція двох аргументів , яка визначає деякий інтегральний оператор рівністю
де — простір з мірою , а належить деякому простору функцій, визначених на .
Приклади
ред.- Ядро називають -ядром, якщо воно задовольняє умові:
де — вимірна на функція.
Такі ядра є основним предметом розгляду теорії інтегральних рівнянь.
- Ядро, що задовольняє умові:
- при
називають ядром Вольтерри.
- Симетричне ядро — ядро, для якого виконується тотожність .
- Якщо виконується тотожність , де — комплексно спряжене до , таке ядро називають ермітовим.
- Якщо ядро допускає розклад вигляду:
де — дві системи лінійно незалежних інтегрованих з квадратом функцій ( -функцій), таке ядро називають ядром Пінкерле[ru] — Ґурса або PG-ядром.
Пов'язані визначення
ред.- Спектром ядра називають множину його власних значень.
Теорема Мерсера
ред.Теорема Мерсера[en] про розкладання ядра стверджує:
|
Див. також
ред.Джерела
ред.- Банах С. Курс функціонального аналізу (лінійні операції). — К. : Радянська школа, 1948. — 216 с.(укр.)
- Ахієзер Н.І., Глазман І.М. Теорія лінійних операторів у гільбертовому просторі. — 2025. — 663 с.(укр.)
- Гантмахер Ф. Р., Крейн М. Г. Осциляційні матриці та ядра та малі коливання механічних систем. — 2025. — 400 с.(укр.)
Примітки
ред.- ↑ Математическая энциклопедия / Под ред. И. М. Виноградова. — М. : Мир, 1985. — Т. 5. — С. 660.