Явор (футбольний клуб)

Футбольний клуб Хабіт фарм Явор Іваніца або просто Явор (Іваніца) (серб. Фудбалски клуб Хабит фарм Јавор Ивањица) — професійний сербський футбольний клуб з міста Іваніца. Один з найстаріших футбольних клубів Сербії.

Явор
Повна назва Футбольний клуб Хабіт
фарм Явор Іваніца
Засновано 1912
Населений пункт Іваніца, Сербія
Стадіон «Міський стадіон»
Вміщує 3 000
Президент Сербія Драгомир Лазович
Головний тренер Сербія Младен Додич
Ліга Суперліга
2022/23 12.
Домашня
Виїзна

Історія ред.

Футбольний клуб Явор (Іваніца) було засновано у 1912 році, коли студент Мілан Радоєвич привіз у місто перший футбольний м'яч. У місті знайшлася достатня кількість хлопців, які дізналися про нову гру. Вже через 10 днів виникла футбольна команда, яка отримала назву «Явор».

Після лише кількох тренувань, ознайомлення з правилами гри, розмітки футбольного поля все було готово для проведення першого футбольного матчу перед глядачами. Між собою зіграли «Плаві» та «Црвені», матч завершився з нічийним рахунком 1:1.

Через війну та невелику кількість футбольних клубів у країні до завершення Другої світової війни в країні не проводилося жодних регулярних чемпіонатів та турнірів, але проводилися різноманітні товариські матчі. Після завершення Другої світової війни «Явір», як й інші футбольні клуби країни, переживав злети та падіння. Команда виступала то у вищих, то у нижчих дивізіонах, але протягом усього періоду виступів не припиняла свого існування.

Перший великий успіх був досягнутий в період між 1958 і 1962 роками, коли клуб вперше змагалися у Другій лізі Югославії, в цей час в команді виступало перше покоління відомих гравців: Лукович, Ранджич, Шарчевич, Джоко Джуріч, Бєлогрлич, Нешанович, Чукавац, Жельйо Лукович. Президентом клубу був Стево Ювічевич, а тренером Славенко Кузелєвич. В цей період у складі клубу виступали й інші відомі футболісти: Татович, Чурчич, Віторович, Мілошевич, Мілекич, Стефанович, Дробнякович, Сретенович та Лангура.

Проте, найбільшим успіхом в історії клубу був в сезоні 2001-02 років, коли клуб досяг вийшов до першої ліги ФР Югославії, ця подія збіглася з 90-річним ювілеєм з дня заснування клубу. Президент клубу Душко Секулич та три його заступники Драган Лазович, Дарко Йованович і Слободан Башевич були тими людьми, які зробили найбільший внесок у цей успіх клубу. Багато гравців також зробили свій внесок у цей успіх, в тому числі: Чурчич, Мілович, Петакович, Борович, Джокович, Лішанин, Гасич, Радославлєвич, Євджович, Петрович та Бонджулич.

У сезоні 2004-05 років, клуб виграв плей-оф до вищої ліги, яка в той час мала назву Суперліга Сербії і Чорногорії. Спортивним директором був Радован Чурчич, який в той час обіймав посаду тренера, домігся такого ж успіху з клубом, коли він був ще гравцем. Клуб мав кілька прекрасних гравців: Бонджулич, Лішанин, Шимич, Богданович, Жуніч, Васич, Нікітович, Петакович, Рамич, Радославлєвич, Одіта, Тамван'єра. Також великий внесок за останні десять років зробили спортивний директор Томіслав Савич та голова адміністративного, технічного та організаційного відділів Зоран Рістич.

Після чергового вильоту до Перщої ліги, клуб, однак, повернувся до Суперліги Сербії після перемоги в Першій лізі Сербії в сезоні 2007-08 років, цього разу встановивши унікальний рекорд, протягом сезону не зазнав жодної поразки (34 матчі).

У сезоні 2013-14 років, після декількох років гри у Суперлізі Сербії, Явор вилетів до Першої ліги Сербії після завершення сезону 2013-14 років на 15-му місці у Суперлізі Сербії. Однак, як це мало місце раніше, коли Явор вилітав до Першої ліги, вони швидко повернулися. Цього разу, вони завершили на другому місці Першу лігу Сербії в сезоні 2014-15 років, отримавши право у сезоні 2015-16 років виступати у Суперлізі Сербії. У сезоні 2015-16 рр, після шести турів чемпіонату, Явор несподівано очолив таблицю ліги з 15-ма набраними очками.[1]

Досягнення ред.

  •   Друга ліга чемпіонату Сербії та Чорногорії / Перша ліга чемпіонату Сербії (другий рівень)
    •   Чемпіон (2): 2001–02, 2007–08

Склад команди ред.

Перша команда ред.

Станом на 7 травня 2016
Поз. Нац. Гравець
1 ВР   Владан Догатович (3-ій капітан)
3 ЗХ   Іван Йосович
4 ПЗ   Младен Мічанович
5 ПЗ   Марко Дочич
6 ПЗ   Ннаемека Аюру
7 ПЗ   Еліомар Коррея Сільва
8 ПЗ   Максим Мартусевич
9 НП   Стефан Дражич
10 ПЗ   Ігор Стоякович (віце-капітан)
11 ПЗ   Хусниддін Гафуров
12 ВР   Мілош Іванович
13 ПЗ   Неманья Живкович
14 ЗХ   Марко Колакович
15 ЗХ   Джордже Чрномаркович
Поз. Нац. Гравець
17 ЗХ   Неманья Мілетич
18 НП   Нікола Вужович
19 ПЗ   Йован Джокич
20 ЗХ   Мілован Мілович (капітан)
21 ПЗ   Зоран Швоня
22 НП   Александар Дімітрич
23 ВР   Петар Глінтич
24 ЗХ   Алекса Аманович
25 ЗХ   Нікола Бєланович
26 ЗХ   Марко Гажич
30   Мірослав Марічич
31 НП   Андрія Раткович
32 НП   Обінна Точукву
33 НП   Марко Жечевич

Інші ред.

Поз. Нац. Гравець
ПЗ   Феліпе Феррейра
ПЗ   Нікола Васілич
Поз. Нац. Гравець
ПЗ   Садін Смажович
НП   Вужика Лукович

В оренді ред.

Поз. Нац. Гравець
ПЗ   Самсон Обагбеміро   Іскра (Даниловград))
ПЗ   Філіп Лакічевич (в Слога Пожега)
НП   Деян Савков (в Слога Пожега)

Відомі гравці ред.

'Щоб потрапити до цього списку, гравець повинен відповідати хоча б одному з вказаних нижче критеріїв:'
  • Зіграв щонайменше 80 матчів у складі клубу.
  • Встановити рекорд клубу або виграв індивідуальну нагороду в той час як перебував у клубі.
  • Зіграв принаймні один міжнародний матч за основний склад національної збірної.
  •   Горан Драгович
  •   Неманья Супич
  •   Еліомар Коррея Сільва
  •   Славен Борович
  •   Александар Софранац
  •   Малесія Войвода
  •   Нікола Вуядінович
  •   Іфеаньї Ігбодо
  •   Обіора Одіта
  •   Іфеаньї Оньїло
  •   Філіп Арсенієвич
  •   Александар Богданович
  •   Радован Чурчич
  •   Александар Петакович
  •   Михайло П'янович
  •   Мілош Радакович
  •   Зоран Радославлєвич
  •   Нікола Сімич
  •   Мілош Трифунович
  •   Радожика Васич
  •   Раде Вельжович
  •   Мирослав Вулічевич
  •   Драгіша Жунич
  •   Бессінг Макуніке
  •   Майк Темваньєра
  •   Леонард Ципа

Примітки ред.

  1. Ivanjica to ne pamti – dve nedelje na vrhu tabele!. mozzartsport.com (Serbian). 17 серпня 2015 року. Процитовано 20 серпня 2015 року. 

Джерела ред.