Яворівський повіт
Округ Перемиський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Яворів
Створений 1854
Площа 1012,2 км² (1869)
Населення 61 007 (1869)
Найбільші міста Яворів, Краківець, Великі Очі

Яворівський повіт (нім. Bezirk Jaworów, пол. Powiat jaworowski) — історична адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Яворів.

Королівство Галичини та Володимирії ред.

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Яворів (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).

Сам Яворівський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі Перемиського округу.

Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Яворівського повіту (з 25 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Краківець (з 29 гмін) і 3 гміни (Воля-Старицька, Курники і Вишенька) Янівського повіту, однак залишились 2 повітові суди в Яворові та Краківці.

Повіт Рава-Руська складався (за переписом населення 1910 року) з 73 гмін (самоврядних громад) і 52 фільварків та займав площу 1005 км². Якщо в 1900 році населення налічувало 78002 особи, у 1910 році тут проживало 86720 осіб. В повіті, переважали українці греко-католики (78 %), євреї становили близько 7 % населення.

Поділ громад повіту між судами 1910 року:

Судовий повіт Яворів:

Судовий повіт Краківець:

У складі ЗУНР ред.

Повітовим комісаром спочатку був професор гімназії Михайло Білик, його змінив учитель гімназії Дмитро Ліськевич, якого змінив адвокат Михайло Крижанівський. Головою міської УНРади (бургомістром) був обраний управитель товариства «Народний Дім» Іван Загаєвич, головою Повітової УНРади — вчитель гімназії Онуфрій Власійчук, делегатом до УНРади — о. Теодор Чайковський, сотрудник у Яворові[1].

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР, повітовим військовим комендантом був Хархаліс Микола[2].

Під польською окупацією ред.

У 1920 році був включений до новоутвореного Львівського воєводства після окупації поляками земель ЗУНР. Адміністративним центром повіту було місто Яворів з населенням 10690 осіб, а загальна чисельність населення повіту складала 86800 осіб (за даними перепису населення 1921 року).

Яворівський повіт

пол. Powiat jaworowski

Місто Яворів
Найбільше місто Яворів
Країна   Польська Республіка
Регіон Львівське воєводство
Населення
 - повне 86 800 (1921)
 - густота 89
Площа
 - повна 977 км²
 

Зміни адміністративного поділу ред.

1 квітня 1930 року села Тучапи і Збадинь-Кутенберг вилучені з Яворівського повіту і включені до Грудецького[3] та утворене село Шутова рішенням Ради міністрів 29 листопада 1929 року шляхом відділення частин від сіл Бунів і Порудно Яворівського повіту[4].

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 28 травня 1934 року «Про зміну кордонів Любачівського та Яворівського повітів у Львівському воєводстві» села Будомир і Грушів вилучено зі складу Яворівського повіту та приєднано до Любачівського повіту, натомість приєднано село Липовець (з присілками Лінденав і Майдан)[5].

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Яворівського у Львівському воєводстві на сільські ґміни»[6], 1 серпня 1934 року у Яворівському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.

Міста (Міські ґміни) ред.

Сільські ґміни ред.

Кількість
  • 1920—1929 рр. — 68;
  • 1929—1930 рр. — 69;
  • 1930—1934 рр. — 67;
  • 1934 р. — 66;
  • 1934—1939 рр. — 8.
 
Яворівський повіт
Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Брухналь Бердихув (Бердихів), Брухналь, Молошковіце (Молошковичі), Мосберґ, Мужиловіце Колонья (Мужиловичі), Мужиловіце Народове (Мужиловичі), Подлуби Велькє (Підлуби), Пшилбіце (Прилбичі), Чолгинє (Чолгині) 9
2 Ґміна Вєлькє Очи Божа Воля, Вєлькє Очи, Вулька Жмійовска, Жмійовіска, Кобильніца Руска, Кобильніца Волоска, Пшедбуже, Руда Кохановска, Руда Краковєцка, Сколін, Сьвідніца, Фельбах, Чаплакі 13
3 Ґміна Вежбяни Вєжбяни (Вербляни), Завадув (Завадів), Тросцянєц (Тростянець), Щеплоти, Яжув Стари (Старий Яр) 5
4 Ґміна Ґнойніце Будзинь, Воля Ґнойніцка, Ґнойніце (Глиниці), Грущовіце (Грушовичі), Млини, Хотинєц 6
5 Ґміна Нагачув Вілча Ґура (Вовча Гора), Гукі, Дрогомисьль (Дрогомишль), Колониці, Коханувка (Коханівка), Ліповєц (Липовець) (з 15.06.1934), Нагачув (Нагачів), Семерувка (Семирівка), Чернілява (Чернилава) 9
6 Ґміна Ожомля Мала Ляшкі, Новосюлкі (Новосілки), Ожомля (Віжомля), Ожомля Мала (Віжомля), Рогузьно (Рогізно), Сєдліска (Оселя), Черчик 7
7 Ґміна Шкло Воля Стажиска (Воля-Старицька), Залуже (Залужжя), Курнікі (Курники), Олшаніца (Вільшаниця), Стажиска (Старичі), Шкло, Цетуля, Яжув Нови (Новий Яр) 8
8 Ґміна Шутова Бонув (Бонів), Вулька Росновска (Роснівка), Любєнє (Любині), Мораньце (Морʼянці), Поруденко, Порудно, Пишувка (Пишівка), Сарни, Шутова (з 29.11.1929) 9
передано до Грудецького повіту Збадинь-Кутенберг (до 01.04.1930), Тучапи (до 01.04.1930) 2
передано до Любачувського повіту Будомєж (Будомир) (до 15.06.1934), Грушув (Грушів) (до 15.06.1934) 2

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення ред.

У 1907 році українці-греко-католики становили 79 % населення повіту[8].

У 1939 році в повіті мешкало 92900 осіб (73 945 українців-греко-католиків — 79,6 %, 5255 українців-латинників — 5,3 %, 6545 поляків — 7,05 %, 1060 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,14 %, 5185 євреїв — 5,58 % і 970 німців та інших національностей — 0,1 %)[9].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 86762 населення ніби-то було аж 26938 (31,03 %) поляків при 55868 (64,36 %) українців, 3044 (3,5 %) євреїв і 590 (0,68 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.

Перейменування ред.

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[10]:

СРСР ред.

Після приєднання західно-українських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 року до складу новоутвореної Львівської області. Повіт ліквідований відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року у зв'язку з поділом на райони — кожен із кількох ґмін:

Третій Райх ред.

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 року відновлений повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. Яворівський повіт 11.08.1941 року разом з Городоцьким повітом підпорядковано окружному староству і об'єднанню гмін Лемберг-Гродек (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Lemberg-Land) — складовій частині Дистрикту Галичина. На чолі стояв окружний староста — крайсгауптман. В окружному старостві Лемберг-Гродек цю посаду з 15 вересня 1941 займав адвокат Штокгек (нім. Stockhoeck), який водночас був крайсгауптманом крайскомісаріату Судова Вишня. Адміністративним центром було місто Львів.

Пізніше окружне староство Лемберг-Гродек було перейменовано на окружне староство Лемберг-Ланд-Схід (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land-Ost)[11]. 1 квітня 1942 шляхом об'єднання окружних староств Лемберг-Ланд-Схід і Лемберг-Ланд-Захід та крайскомісаріату Судова Вишня було утворено т. зв. «Львівську заміську округу» (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land) або ж «Львівське окружне староство». З 1 червня 1943 керівником об'єднаного окружного староства став оберландрат барон Йоахім фон дер Лаєн. 1 липня 1943 створено Бібрківський, Городоцький, Судововишнянський і Жовківський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Bóbrka, Gródek, Sadowa Wisznia, Zolkiew).

Після повторного захоплення території повіту радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.

Сучасність ред.

В даний час на території Яворівського повіту розташовані наступні адміністративні одиниці:

Примітки ред.

  1. Олег Павлишин Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад-грудень 1918 року): нарис // Україна Модерна. — Число 2—3. — 1999.
  2. Гуцуляк М. Перший листопада 1918 на Західних землях України… — С. 397, 399.
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 grudnia 1929 r. o zmianie granic powiatów: Jaworów i Gródek Jagielloński w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1929. — nr. 87. — poz. 655. (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 29 listopada 1929 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Szutowa» w powiecie jaworowskim, województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1929. — nr. 90. — poz. 675. (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 48. — poz. 425. — S. 766. (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 64. — poz. 544. — S. 766. — S. 1121. (пол.)
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 28. — poz. 232. — S. 473. (пол.)
  8. Українці. Частка у населенні повітів. wikimedia.org. Wikimedia.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 8 грудня 2022.
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 32. — ISBN 3-447-02376-7.
  10. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim // Monitor Polski. — 1939. — nr. 108. — poz. 252. (пол.)
  11. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945: Kreishauptmannschaft Lemberg-Land. territorial.de (нім.). Процитовано 8 грудня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела ред.

Посилання ред.