Вікіпедія

Яблуко (партія)

російська соціально-ліберальна політична партія
(Перенаправлено з Яблуко (РФ))
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Яблуко (значення).

Російська об'єднана демократична партія «Яблуко» (рос. Российская объединённая демократическая партия «Яблоко») — російська соціально-ліберальна політична партія. Партія була створена у 1993 році як передвиборчий блок, який очолив Григорій Явлінський.

Російська об'єднана демократична партія «Яблуко»

Российская объединённая демократическая партия «Яблоко»
Країна  Росія
Голова партії Микола Рибаков
Ген. секретар Явлінський Григорій Олексійович
Засновник Явлінський Григорій Олексійович, Болдирєв Юрій Юрійович і Лукін Володимир Петрович
Дата заснування 1993
Штаб-квартира П'ятницька вулицаd, Замоскворіччя, Центральний адміністративний округ Москви, Москва, Росія
Ідеологія соціальний лібералізм, соціал-демократія, прогресивізм, зелена політика, пан'європеїзм
Кількість членів  16 100[1]
Офіційний сайт yabloko.ru

Історія ред.

Попередник об'єднання (потім партії) «Яблуко» — виборчий блок «Явлінський — Болдирєв — Лукін (ЯБЛоко)» був створений у листопаді 1993 року трьома персональними засновниками (Григорій Явлінський, Юрій Болдирєв, Володимир Лукін) і трьома політичними партіями: Республіканська партія Російської Федерації, Соціал-демократична партія Російської Федерації і партія Російський Християнсько-демократичний союз — Нова демократія.

12 грудня 1993 Блок «Явлінський-Болдирєв-Лукін» отримав на виборах 4.233.219 голосів (7.86%) і 20 місць по загальнофедеральному округу. Ще 7 кандидатів блоку були обрані за мажоритарною системою в територіальних округах. До фракції «Яблуко» в Державній Думі першого скликання увійшло 29 депутатів.

Після парламентських виборів виборчий блок «Явлінський-Болдирєв-Лукін» був перетворений в Громадське об'єднання «Яблуко». Установчий з'їзд об'єднання «ЯБЛоко» пройшов 5-6 січня 1995.

На передвиборчому з'їзді об'єднання «Яблуко» 1-3 вересня 1995 були прийняті поправки до статуту і затверджені списки кандидатів від виборчого об'єднання «Яблуко» у депутати Державної Думи. Юрій Болдирєв вийшов з «Яблука» в результаті категоричної незгоди з Г. Явлінським. Загальфедеральний список «Яблука» на виборах до Державної Думи другого скликання очолили Г. Явлінський, В. Лукін і Тетяна Яригіна. У прохідну частину списку було включено бізнесмена Михайла Юр'єва, який фінансував виборчу кампанію «Яблука».

17 грудня 1995 «Яблуко» зібрало 4.767.384 (6,89%) голосів виборців, посівши 4-е місце і отримавши в новому складі Державної Думи 31 мандат за пропорційною системою плюс 14 мандатів у мажоритарних округах. Цього ж року створюється Удмуртське регіональне відділення на чолі з Г.А.Медведєвим.

У першому турі президентських виборів 16 червня 1996 року Явлінський отримав 5550752 голосів або 7,34% (четверте місце після Бориса Єльцина, Геннадія Зюганова і Олександра Лебедя). Між першим і другим турами президентських виборів наприкінці червня 1996 пройшов IV з'їзд «Яблука». Як голосувати («проти всіх» або за Єльцина) було запропоновано вирішувати регіональним організаціям самостійно, а фактично — залишено на особистий розсуд. Після президентських виборів «Яблуко» незмінно знаходилося в опозиції до уряду Віктора Черномирдіна і голосувала проти бюджету.

Навесні 1998 року «Яблуко» відмовилося підтримати новий уряд на чолі з Сергієм Кирієнко і голосувало в Думі проти затвердження прем'єра.

19 грудня 1999 «Яблуко» одержало по багатомандатному федеральному округу 3.955.457 голосів (5,93%, 6-е місце) і, відповідно, 16 мандатів за пропорційною системою. По мажоритарних округах пройшли 4 висуванця «Яблука", плюс П. Шелищ, що балотувався як незалежний (разом: 21 мандат).

На президентських виборах 26 березня 2000 Г. Явлінський одержав 4.351.450 голосів виборців (5,80% - 3-є місце після В. Путіна і Г. Зюганова).

7 грудня 2003 РДП «Яблуко» отримала на виборах до Державної Думи 2.609.823 голоси виборців (4,30%), не подолавши 5-відсотковий бар'єр. У Думу обрали чотири одномандатники від «Яблука».

Ідеологія ред.

Партія «Яблуко» дотримується соціально-ліберальної ідеології, виступає за соціальну ринкову економіку, рівність стартових можливостей, недоторканність приватної власності, за конкуренцію у політиці та економіці, зміцнення демократичних інститутів, верховенство закону, правова держава, контроль громадян за владою.

У зовнішній політиці «Яблуко» в цілому є прозахідною (переважно проєвропейської) партією.

Позиція щодо війни в Україні ред.

Партія «Яблуко» не схвалює російське вторгнення в Україну 2022 року[2], яке вона називає "російсько-українським конфліктом"[3]. На даний час "Яблуко" є єдиною законною партією в Росії, яка послідовно засуджує російську військову агресію проти України з 2014 року. Після введення в Росії законів про військову цензуру у березні 2022 року, "Яблуко" стало неспроможним відкрито критикувати війну в Україні. Замість цього, "яблуневі" використовують евфемізми, наприклад "за мир", замість "нет войне".[2]

Конфлікт з Олексієм Навальним (2021) ред.

Партія "Яблуко" описує себе як радикально антиімперіалістичну та пацифістську. У 2021 році, коли неофіційного лідера російської опозиції Олексія Навального заарештували, засновник "Яблука" Григорій Явлінський опублікував статтю, у якій закликав звільнити Навального, але також критикував його за підтримку військової агресії проти Грузії у 2008 році та за небажання прямо заявляти, що Крим був частиною України.[4][5] Цю статтю різко розкритикували як конкуренти "Яблука" в опозиції, так і деякі "яблівці", наприклад Лев Шлосберг. Члени команди Навального звинуватили Явлінського в тому, що він працює на Путінську владу. Багато "яблівців" заявляли, що хоча зміст статті відповідає дійсності, Явлінський недоречно нападає на політичного опонента, який не може захистити себе.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.yabloko.ru/cat-news/2021/04/Главное%20о%20съезде%20«Яблока»:%20реформа%20партии%20и%20выборы%20в%20Госдуму
  2. ↑ а б НЕТ ВОЙНЕ! | Партия ЯБЛОКО. web.archive.org. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 6 грудня 2022.
  3. ↑ О первоочередных шагах, направленных на прекращение гибели людей в российско-украинском конфликте | Партия ЯБЛОКО. web.archive.org. 18 травня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 17 березня 2023.
  4. ↑ Без путинизма и популизма. Григорий Явлинский (рос.). Процитовано 15 квітня 2023.
  5. ↑ Times, The Moscow (18 жовтня 2021). Russia’s ‘Last Liberal Party’ Cuts Ties With Navalny Supporters. The Moscow Times (англ.). Процитовано 15 квітня 2023.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яблуко (партія)
  Це незавершена стаття про політичні партії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яблуко_(партія)&oldid=39920498